Рішення № 16981417, 29.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р. Справа № 5023/3066/11 (н.р. 16/155-09)

вх. № 3066/11 (н.р. 8994/6-16)

Суддя господарського суду Жельне С.Ч.

при секретарі судовогозасідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - АДРЕСА_1, дов. б/н від 03.02.2011 року, відповідача: АДРЕСА_2, дов. б/н выд 01.12.2009 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Кронверк Сінема Україна", м. Харків

до ТОВ "Аксіома", м. Харків

про стягнення 590733,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Аксіома" на користь ТОВ "Кронверк Сінема Україна" 590 733,62 грн. та судові витрати. Свої позовні вимоги обґрунтовує п.п. 4.1 та 5.8 попереднього договору ПА1/08 від 25.03.2008р.; позивач перерахував відповідачу кошти у сумі 150 000,00 грн. платіжним дорученням № 48 від 21 квітня 2008 року, та кошти у сумі 440 733,62 грн. платіжним дорученням № 75 від 11.06.2008 року, як сплата забезпечувальних внесків. Відповідно до п. 4.19 попереднього договору: Зобов'язання Сторони-2, пов'язані з внесенням платежів за даним Договором, вважаються виконаними з дати списання на користь Сторони-1 відповідних коштів з розрахункового рахунку Сторони-2. Вказує, що позивачем свої зобов'язання були виконані в повному обсязі, а відповідачем обов'язки по договору не були виконані. Позивач письмово уточнив, що позовні вимоги грунтуються на ст. 1212 Цивльного кодексу України, якою передбачено право вимагати кошти, підстави утримання яких відпали.

Представник позивача позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача заперечує проти позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем „25" березня 2008 року було укладено попередній договір за № ПА1/08 (далі за текстом - попередній договір).

Ст. ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до попереднього договору "21" квітня 2008 року позивач перерахував відповідачу кошти у сумі 150 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 48 від 21.04.2008 р. Також на виконання попереднього договору позивач перерахував 11 червня 2008 року відповідачу кошти у сумі 440733 грн. 62 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 75 від 11.06.2008 р. Кошти перераховувались на виконання п. 4.1. попереднього договору, як сплата забезпечувальних внесків. Відповідно до п. 4.19. попереднього договору: «Зобов'язання Сторони-2, пов'язані з внесенням платежів за даним Договором, вважаються виконаними з дати списання на користь Сторони-1 відповідних коштів з розрахункового рахунку Сторони-2». Позивачем свої зобов'язання були виконані в повному обсязі.

Незважаючи на це, відповідачем протягом строку дії попереднього договоре не виконувалися зобов'язання прийняті останнім на себе, відповідно до умов попереднього договору. Так, відповідач, відповідно до п.п. 2.1.1. попереднього договору мав передати позивачу приміщення для проведення опоряджувальних і монтажних робіт до 15 жовтня 2008 року, що не було виконано. Відповідно до п.п. 2.1.2. попереднього договору відповідач мав до дати передачі приміщень позивачу для проведення опоряджувальних робіт виконати всі будівельно-ремонтні роботи, що мають за мету приведення приміщення у стан, необхідний для проведення опоряджувальних робіт позивачем, але таке зобов'язання не було виконане відповідачем. Відповідно до п.п. 2.1.3. попереднього договору відповідач мав відкрити всю будівлю для відвідувачів у строк до 31.03.2009 р., але будівельні роботи не закінчені. Також до 21.02.2009 р. відповідач мав оформити правовстаяовлюючі документи на будівлю, відповідно до п.п. 2.1.4. попереднього договоруне виконав дане зобов'язання.

28.02.2009 р. відповідач ідно до п.п. 2.1.17. мав укласти з позивачем основний договір оренди приміщення, але цього не сталось.

Ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ч.2 цієї ж статті, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Позивач та відповідач, керуючись ч.2 ст. 546 ЦК України, у підпунктах 4.1.1-4.1.4 Попереднього договору передбачили інший вид забезпечення виконання зобов'язання по укладенню Основного договору. Враховуючи, що вид забезпечення виконання зобовязання, передбаченийпопереднім договором, не є одним з видів забезпечення виконання зобовязання, передбачених ч.1 ст.546 ЦК України, тому і реалізовуватися такий вид забезпечення виконання зобовязання повинен лише на умовах, передбачених договором, яким він був встановлений.

Так, пунктом 5.9 попереднього договору передбачено, що у випадку відмови Сторони-2 від укладання основного договору оренди в строк, встановлений даним Договором, з причин, не повязаних з невиконанням Стороною-1 зобовязань за цим Договором, суми, зазначені в п.п. 4.1.1 - 4.1.4 даного договору, перераховані Стороною-2 відповідно до умов даного Договору, переходять у власність Сторони-1; кошти, витрачені Стороною-2 на виконання робіт і установку устаткування у відповідності з умовами даного Договору не відшкодовуються; усі невідємні поліпшення, зроблені Стороною-2 відповідно до умов даного Договору залишаються в Сторони-1 у якості відступного.

Тобто, правовою підставою для утримання відповідачем перерахованих позивачем, у відповідності з п.4.1.1, 4.1.2 Попереднього договору, грошових коштів в сумі 590 733,62 грн., є відмова Сторони-2 від укладання основного договору оренди в строк, встановлений даним Договором, з причин, не повязаних з невиконанням Стороною-1 зобовязань за цим Договором.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач від укладання основного договору оренди не відмовлявся. Тобто, відповідач не отримав права на залишення собі перерахованих позивачем у відповідності з п.4.1.1, 4.1.2 Попереднього договору грошових коштів в сумі 590 733,62 грн. Тому і утримувати вказані грошові кошти на підставі п.5.9 Попереднього договору відповідач не в праві.

Крім того, невиконання позивачем зобовязання, передбаченого п.2.3.8 попереднього договору, а саме не передача відповідачу технічного завдання на проектування кінотеатру, не могло завадити відповідачу виконати свої зобовязання за попереднім договором щодо будівництва, введення в експлуатацію та укладення основного договору оренди щодо приміщення, оскільки, приміщення (кінотеатр), основний договір оренди якого сторони повинні були укласти на виконання умов попереднього договору, повинно було знаходитися у будівлі торгово-розважального центру "Французький бульвар", який повинен був збудувати Відповідач.

Технічне завдання, яке позивач повинен був передати відповідачу, стосувалося лише внутрішнього оздоблення кінотеатру, що мав бути лише частиною усього торгово-розважального центру. Проте, вказаний торгово-розважальний центр побудований та введений в експлуатацію відповідачем не був, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідач грошові кошти в сумі 590 733,62 грн. отримав правомірно, на підставі п.п.4.1.1, 4.1.2 попереднього договору. Ці пункти стосуються саме тих умов попереднього договору, які носять організаційний характер та направлені на укладення в подальшому договору оренди, а також тих умов попереднього договору, які регулюють майбутні орендні відносини.

Відповідно до п. 4 ст. 182 Господарського кодексу зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Пунктом 1 цієї ж статті передбачено обмежувальний строк в один рік з моменту укладення попереднього договору на укладення основного господарського договору. Дані норми є імперативними, а самим Господарським кодексом не передбачено можливості для субєктів господарювання на зміну умов закону при укладенні господарських договорів. Таким чином норми Попереднього договору про продовження строку його дії на час строку затримки виконання зобовязань однією із сторін не відповідають чинному законодавству та не можуть регулювати дані господарські правовідносини.

Тобто, починаючи з 26.03.2009 р. попередній договір у тій його частині, яка не регулює підрядні відносини між сторонами, припинив свою дію, а тому правова підстава, на якій відповідач утримував грошові кошти у розмірі 590 733,62 грн., що йому були перераховані позивачем, відпала.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів добровільного повернення коштів, яких стосується предмет позову, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплтаі державного мита в сумі 5907 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома" (61001, м. Харків, вул. Данилевського, 18, код 31940888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, 9, код 35266006) 590733 грн. 62 коп. заборгованості, 5907 грн. 33 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 04.07.2011 р.

Суддя Жельне С.Ч.