Рішення № 16981390, 29.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.11 Справа № 5021/1237/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи № 5021/1237/2011 за позовом:приватного підприємства «Санта-Україна», м. Київ

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-Альянс»,

м. Суми

про стягнення 36938,87 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 (довіреність № 0606/11 від 06.06.2011р.)

від відповідача:не з'явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 36938,87 грн. заборгованості (в т.ч. 36446,93 грн. основного боргу, 79,78 грн. 3 % річних, 412,16 грн. штрафу (пені)) відповідно до договору № ПФ-010/164 від 10.09.2010р., укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначає, про те, що 30.05.2011 року відповідач здійснив часткове повернення товарів на суму 926,04 грн, які зарахувались за товар по накладній № 55616 від 28.03.2011 року, у звязку з чим зменшує суму основного боргу на суму повернутого товару та просить суд стягнути з відповідача 36446,93 грн. основного боргу, 79,78 грн. 3 % річних, 412,16 грн. штрафу (пені), а також судові витрати повязані з розглядом справи.

Суд приймає до уваги заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки дана заява подана відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення і відповідає вимогам встановленим законам.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачем отримано, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

Між позивачем та відповідачем 10.09.2010р. був укладений договір № ПФ-010/164 від 10.09.2010 року за умовами якого постачальник (позивач) зобовязався поставляти, а покупець (відповідач) зобовязався приймати цей товар та здійснювати його оплату, на умовах і в порядку, викладеному в цьому договорі.

Відповідно до п. 3.1 договору передача товару здійснюється окремими партіями протягом дії цього договору на підставі замовлення покупця, переданого через факс, поштою або телефоном.

Ціна товару передбачається в накладних, що додаються до даного договору. Загальна вартість цього договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії цього договору (п.4 договору).

Згідно п. 5 договору покупець зобовязаний оплатити вартість товару, отриманого по накладним, на протязі 21 календарних днів з дати отримання товару.

Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких містяться печатка та підписи представника відповідача.

З пояснень позивача вбачається, що заборгованість відповідача по оплаті поставленого товару виникла 28.03.2011 року, яку повністю так і не провів, у звязку з чим він був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості в сумі 36446,93 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи те, що позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, у звязку з частковим поверненням відповідачем поставленого товару на суму 926,04 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 35520,89 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобовязання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.2 договору, за яким за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення , від неоплаченої суми за кожний день прострочки платежу, починаючи з дати коли відповідач був зобовязаний оплатити партію товару.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 412,16 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору позивач просить стягнути з відповідача 79,78 грн. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 79,78грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 369,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-Альянс» (40024, м. Суми, вул. Харківська, 105, і.к. 36707417) на користь приватного підприємства «Санта-Україна» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 15, код 30634862) 36012,83 грн. заборгованості ( в т.ч. 35520,89 грн. основного боргу, 412,16 грн. пені, 79,78 грн. 3% річних) за договором № ПФ-010/164 від 10.09.2010р., а також 369,40 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2011 р.