Рішення № 16981271, 22.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22 червня 2011 року справа № 5020-528/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Заступника Генерального прокурора України

(вулиця Різницька, 13/15, місто Київ, 01011)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

(Повітрофлотський проспект, 6, місто Київ, 03168)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД»

(вулиця Леніна, 18, місто Севастополь, 99011)

про стягнення 242479,00 грн.

та зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД»

до Міністерства оборони України

про стягнення 1787901,91 грн.

за участю представників:

позивача

за первісним позовом ОСОБА_1, довіреність №220/686/д від 30.12.2010;

ОСОБА_2, довіреність №220/441/д від 26.04.2011;

ОСОБА_3, довіреність №220/442/д від 26.04.2011;

відповідача

за первісним позовом Лісника В.Г., директор, наказ №84 від 23.04.2009;

ОСОБА_4, представник, довіреність №177 від 01.06.2011;

прокурора Бучка Р.В., посвідчення №299 від 28.09.2007.

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД»про стягнення 242479,00 грн., у тому числі: 187150,00 основний борг, 27511,00 грн. інфляційні втрати, 9936,00грн. 3% річних, 17882,00 грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.1998 між Міністерством оборони України та ТОВ «Гевс ЛТД»був укладеній державний контракт №55-98/62-00 з державного оборонного замовлення щодо виконання середнього ремонту СФП «Севєродонецьк»(проект 18061, зав. № 304). На виконання умов контракту позивачем на рахунок відповідача упродовж 1999-2007 років були перераховані грошові кошти у сумі 7296031,92грн., що підтверджується актами звіряння розрахунків між сторонами договору. На підставі результатів перевірки витрат відповідача затверджено протокол узгодження договірної ціни №8 за фактично виконані роботи згідно контракту на загальну суму 7108881,77 грн. Рішенням господарського суду міста Севастополя по справі №5020-3/033-12/215-3/339 контракт №55-98/62-00 від 18.12.1998 розірваній та судно повернуто на базу постійної дислокації. Таким чином, відповідач безпідставно користується грошовими коштами позивача в розмірі 187150 грн, які становлять різницю між перерахованою позивачем сумою (7296032,00грн.) та вартістю виконаних відповідачем робіт з ремонту судна і прийнятих представництвом позивача (7108882 грн.). Прокурор вважає, що суму в розмірі 187150 грн. відповідач повинен повернути з урахуванням 3% річних в сумі 9936 грн., відшкодувати втрати від інфляції в сумі 27511 грн., а також сплатити штраф за порушення правил здійснення господарської діяльності (неповернення грошових коштів) в сумі 17882 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача подав заяву, відповідно до якої просив суд задовольнити позов прокурора та стягнути з відповідача суму авансу в розмірі 187150,15 грн., 3% річних у сумі 6552,81 грн. та інфляційні втрати у сумі 20773,75 грн., в тому числі, на підставі його клопотання про вихід за межі позовних вимог стягнення інфляційних втрат та 3% річних у розмірі, обчисленому на день вирішення спору.

Відповідач ТОВ «Гевс ЛТД»у відзиві на позов проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити /а.с.63-66 т.1/ та заявив зустрічний позов /а.с.91-95 т.1/, в якому просив суд стягнути з Міністерства оборони України вартість безпідставно отриманих послуг з ремонту СФП «Севєродонецьк» (проект 18061, зав. № 304) в сумі 1787901,91грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на виконання умов договору на судноремонт №55-98/62-00 від 18.12.1998 він виконав обсяг ремонтних робіт загальною вартістю 9084100,60 грн. Проте, оскільки роботи, які були фактично ним виконані, не були згодом належним чином погоджені та прийняті замовником, і останній відмовився від їх оплати, після розірвання договору відпали підстави для придбання таких робіт за рахунок ТОВ «Гевс ЛТД».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.1998 між військовою частиною А0184 (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Гевс ЛТД»(виконавець) був укладений договір №55-98/62-00 на виконання ремонту СФП «Севєродонецьк»проекту 18061, зав. № 304 (далі Договір).

Додатковою угодою №2 від 14.10.2002 у звязку із проведенням у Міністерстві оборони України організаційно-штатних заходів сторони домовились змінити преамбулу договору та визначили, що замовником робіт за договором №55-98/62-00 є Міністерство оборони України в особі командира військової частини А0117.

Додатковою угодою №5 від 24.06.2005 сторони знову змінили преамбулу договору та визначили, що замовником робіт є Міністерство оборони України в особі заступника міністра оборони України.

Відповідно до пункту 1.1 Договору відповідач прийняв на себе зобовязання виконати середній ремонт судна фізичних полів (СФП) «Севєродонецьк»проекту 18061, зав. № 304 згідно з протоколом узгодження обсягу робіт (ПУОР). Замовник в свою чергу прийняв зобовязання прийняти і оплатити виконані роботи.

Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили, якщо у процесі ремонту на виконавця покладається виконання додаткових робіт, непередбачених узгодженим обсягом робіт, термін закінчення ремонту і сума договору при необхідності підлягає перегляду рішенням, узгодженим з замовником.

На виконання умов Договору позивач сплатив на користь відповідача ТОВ «Гевс ЛТД»грошові кошти в загальному розмірі 7296031,92 грн. Цей факт визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи.

В свою чергу, ТОВ «Гевс ЛТД»здійснило ремонтні роботи судна фізичних полів (СФП) «Севєродонецьк»проекту 18061, зав. №304, на суму 9084 100,60 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ремонтні роботи на суму 7108881,77 грн. позивачем, як замовником робіт, були прийняті, це встановлено рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.04.2010 у справі №5020-3/033-12/215-3/339 /а.с.116-143 т.1/, яке в цій частині не спростовано постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011 /а.с.144-148 т.1/, та підтверджується актом звірення розрахунків, складеним позивачем 15.06.2011 /а.с.80 т.2/.

Згідно з частиною другою статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В силу приписів статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.04.2010 у справі №5020-3/033-12/215-3/339 /а.с.116-143 т.1/, в тій частині, що не змінено (спростовано) постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011 /а.с.144-148 т.1/, не підлягають доведенню при вирішенні спору у справі №5020-528/2011. Так, рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.04.2010 у справі №5020-3/033-12/215-3/339 встановлено наступне.

У листі від 18.09.2008 (вих. №247/6/4546) замовник запропонував виконавцю завершити на досягнутому рівні виконання робіт за Договором; надати акт фактично виконаних робіт з ремонту судна та їх фактичні витрати; судно передати командуванню Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Актом від 12.05.2009 перевірки фактичних витрат ТОВ «Гевс ЛТД»за договором №55-98/62-00 від 18.12.1998, уточнених за підсумками роботи комісії по визначенню технічного стану судна СФП «Севєродонецьк»(акт технічного стану від 18.04.2009) станом на 01 травня 2009 року вартість робіт з ПДВ з ремонту на замовлення «Севєродонецьк»за даними ПЗ 800 складає 8390529,70 грн. При цьому, як вбачається з примітки, зробленої в акті, акт не враховує відшкодування вартості майна, яке було знято підприємством з судна для виконання ремонтних робіт (дефектування) та не повернено особовому складу СФП «Севєродонецьк»(акт технічного стану судна від 18.04.2009 п. 6).

Вказаний акт від 12.05.2009 належним чином був затвердженій ТВО начальника представництва замовника №800 ОСОБА_3

Обсяги та вартість виконаних відповідачем ремонтних робіт з ремонту СФП «Севєродонецьк»були предметом детального дослідження при розгляді справи №5020-3/033-12/215-3/339.

Так, господарським судом міста Севастополя з урахуванням висновків судової економічної експертизи №607 від 24.12.2009, проведеної в рамках розгляду справи №5020-3/033-12/215-3/339, було встановлено наступне.

Загальновиробничі витрати до 01.08.2005, які були здійснені ТОВ «Гевс ЛТД»склали суму у розмірі 9710,33 грн. Загальновиробничі витрати ТОВ «Гевс ЛТД»за період з 01.08.2005 по 23.06.2009 склали суму у розмірі 397629,92 грн. (без ПДВ).

Таким чином, загальний розмір загальновиробничих витрат ТОВ «Гевс ЛТД»за контрактом складає суму у розмірі 407340,25 грн.

Спеціальні витрати склали суму у розмірі 1456779,41 грн. (без ПДВ).

Контрагентські витрати склали суму у розмірі 2249690,74грн. (без ПДВ).

Відрахування до інноваційного фонду документально підтверджені на суму в розмірі 10777,77 (без ПДВ) та замовником і ПЗ-800 не оспорювались.

За період з 01.08.2005 по 23.06.2009 документально підтверджуються адміністративні витрати ТОВ «Гевс ЛТД» у сумі 343020,42 грн. За період до 01.08.2005 адміністративні витрати склали суму у розмірі 4951,07грн. та у цій сумі були погоджені ПЗ-800 та прийняті замовником.

Таким чином, загальний розмір адміністративних витрат складає суму у розмірі 347971,49 грн.

Стаття «Виробнича собівартість»дорівнює сумі статей «Всього матеріальні витрати»(1556731,84 грн.); «Всього витрати на зарплату»(32878,28грн.); «Відрахування на соціальне страхування»(12372,24 грн.); «Всього загальновиробничі витрати»(40687,88 + 5059,95 + 5371,51 + 9710,33 + 397629,92); «всього контрагентські витрати»(2249690,74 грн.), «Спеціальні витрати»(1456779,41 грн.) та «Відрахування інноваційного фонду 1% до 2000 року»(10777,77 грн.) та становить 5777689,87 грн. (без ПДВ).

При підрахуванні вартості виконаних ТОВ «Гевс ЛТД»робіт з ремонту СФП «Севєродонецьк»також була врахована вартість майна, яке було демонтовано з судна та здано в металобрухт. Вартість обладнання за ціною металобрухту була визначена замовником (Міністерством оборони України) в сумі 7700,77 грн. (з ПДВ). Вказана сума підлягає поверненню замовнику.

Також судом враховано, що замовником на виконання умов Договору раніше було сплачено на користь ТОВ «Гевс ЛТД»7296031,92 грн. При цьому сума в розмірі 7534,00 грн. була повернута виконавцем (ТОВ «Гевс ЛТД») замовнику (Міністерству оборони України) згідно з платіжним дорученням №84 від 07.07.2008. Вказані факти не оспорюються сторонами та підтверджуються даними, наведеними в їх актах звіряння взаємних розрахунків.

Підсумовуючи викладене, різниця між відпускною вартістю робіт, усіх виконаних ТОВ «Гевс ЛТД»робіт з ремонту судна СФП «Севєродонецьк»та сумою грошових коштів, сплачених позивачем на користь ТОВ «Гевс ЛТД»за вказаним контрактом з урахуванням вартості поверненого демонтованого обладнання та суми повернутої ТОВ «Гевс ЛТД»замовнику, складає суму у розмірі 1787901,91 грн (9084100,60 грн. 7296031,92 грн. 7700,77 грн. + 7534,00 грн. = 1787901,91 грн).

При цьому, посилання позивача на ту обставину, що роботи з утримання судна (споживання електричної енергії, стоянки у причалу, здійснення пропускного режиму, утримання місць загального користування, забезпечення прісною водою), які здійснювалися після припинення виконання робіт згідно з листом вих. №247/6/4546 від 18.09.2008 та не були прийняті замовником, як такі, що не були передбачені Договором, судом не враховуються, виходячи з наступного.

Як вбачається з обставин справи, листом №247/6/4546 від 18.09.2008 позивач повідомив відповідача про припинення ремонтних робіт через відсутність у підрядника ліцензії та через невиконання підрядником умов додаткової угоди №9.

На вимогу позивача від 12.06.2009 відповідач 23.06.2009 повернув судно СФП «Севєродонецьк»проекту 18061, зав. № 304, тобто з моменту повідомлення від 18.09.2008 до фактичного повернення судна СФП «Севєродонецьк»проекту 18061, зав. № 304 замовнику (до 23.06.2009) судно стояло біля причалу, та у звязку із розташуванням на судні особового складу забезпечувалося електричною енергією, прісною водою, стоянкою біля причалу, а також були забезпечені пропускній режим та утримання місць загального користування.

Вказані витрати, здійснені відповідачем, були необхідними, оскільки як вказувалося вище на судні перебував особовий склад, який утримував судно та здійснював за ним догляд.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.04.2010 по справі №5020-3/033-12/215-3/339 Договір був розірваній з дати набрання рішенням у цій справі законної сили, а саме, з 19.08.2010 дати прийняття постанови Севастопольським апеляційним господарським судом у цій справі, якою в цій частині рішення залишено без змін, як і залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011.

Як вбачається з постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 та постанови Вищого господарського суду України від 19.01.2011 підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Гевс ЛТД»до Міністерства оборони України про стягнення 4080889,99 грн. збитків стало те, що роботи, визначені у додатковій відомості №5, сторонами погоджені не були, а також те, що сторони не дійшли згоди щодо оплати фактичних витрат виконавця робіт та не погодили новий обсяг робіт, які підлягають виконанню, та не узгодили їх ціну та строк виконання, тобто у замовника не виникло обовязку, а у виконавця права щодо оплати фактично виконаних робіт.

Проте, сам факт виконання ТОВ «Гевс ЛТД»ремонтних робіт судна СФП «Севєродонецьк»проекту 18061, зав. №304, та послуг з його утримання сторонами не оспорюється.

У справі №5020-528/2011 ТОВ «Гевс ЛТД»заявлені зустрічні позовні вимоги про стягнення з Міністерства оборони України вартості безпідставно отриманих послуг з ремонту судна СФП «Севєродонецьк»проекту 18061, зав. №304, на підставі норм глави 83 ЦК України.

Частиною першою статті 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини другої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Підстави, які дають законне право отримати та зберігати майно, наведені у статті 11 ЦК України; підставами для виникнення цивільних прав є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені такими актами, але за аналогією такі, що породжують цивільні права та обовязки, зокрема, такими підставами є договори та інші угоди.

Необхідність повернення виконаного однією із сторін договору виникає і у разі дострокового припинення договору, в тому числі, до його повного виконання.

Частиною другою статті 1213 ЦК України встановлено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Майном в розумінні ЦК України вважаються: окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190).

Відповідно до вимог чинного законодавства України вартість послуг визначається як сума коштів, необхідних для відшкодування прямих та загальновиробничих витрат, понесених виконавцем при виконанні певних робіт, з урахуванням нормативних витрат матеріально-технічних ресурсів, вільних цін, податків, зборів та обовязкових платежів, а також економічно обґрунтованого кошторисного прибутку та адміністративних витрат.

Оскільки послуги з ремонту судна СФП «Севєродонецьк»проекту 18061, зав. №304, неможливо повернути в натурі, з відповідача за зустрічним позовом на користь ТОВ «ВКФ «Гевс ЛТД»»підлягає стягненню вартість таких послуг, а саме різниця між повною відпускною вартістю робіт, виконаних ТОВ «Гевс ЛТД»з ремонту судна СФП «Севєродонецьк»проекту 18061, зав. №304, та сумою грошових коштів, сплачених позивачем на користь ТОВ «ВКФ «Гевс ЛТД».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а первісний позов в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 187150,00 грн. залишенню без задоволення.

Щодо позовних вимог первісного позову про стягнення 27511,00 грн. інфляційних втрат, 9936,00 грн. 3% річних, 17882,00 грн. штрафу суд зазначає наступне.

В якості правової підстави повернення відповідачем за первісним позовом грошових коштів (авансу) в розмірі 187150,00 грн. прокурором та позивачем визначено частину першу статті 1212 ЦК України, а саме, той випадок, коли підстава набуття майна згодом відпала /а.с.70 т.2/.

Статті 1212, 1214 ЦК України встановлюють спеціальні правила щодо розрахунків у звязку з поверненням безпідставно набутих грошових коштів.

За цими правилами за користування безпідставно отриманими (збереженими) грошами нараховуються лише проценти на підставі статті 536 ЦК України, а застосування відповідальності, встановленої статтею 625 ЦК України, не передбачено.

Вказані статті ЦК України не встановлюють строку, порушення якого тягло б за собою відповідальність у вигляді індексації грошової суми та нарахування 3 % річних на неї.

Також, суд звертає увагу на те, що правовідносини з відшкодування інфляційних втрат та 3% річних регулюються нормою права, викладеною у статті 625 ЦК України, яка є спеціальною по відношенню до інших загальних норм, що регулюють зобовязальні відносини.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що Договором, законом або іншим актом цивільного законодавства не визначений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Крім того, статтею 1214 ЦК України не передбачено нарахування неустойки (штрафу), яка за своєю правовою природою є видом забезпечення виконання зобовязання (стаття 549 ЦК України) та мірою відповідальності за порушення зобовязання (стаття 611 ЦК України) одночасно.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Договором №55-98/62-00 від 18.12.1998 не встановлено такої міри відповідальності за його порушення як штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Частина шоста статті 231 ГК України, на яку посилається позивач за первісним позовом, не містить норми, що встановлює відповідальність, а стосується правил визначення розміру штрафних санкцій, для чого використовується облікова ставка НБУ.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення 27511,00 грн. інфляційних втрат, 9936,00 грн. 3% річних, 17882,00 грн. штрафу та виходу суду за межі позовних вимог за клопотанням позивача за первісним позовом.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати при відмові в позові на відповідача, а при задоволенні позову на позивача, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022, р/р 35223110003192 в ОПЕРУ ДКУ м.Києва, МФО 820172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнично-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД»(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 18, ідентифікаційний код 20742212, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) вартість безпідставно отриманих послуг з ремонту СПФ «Сєверодонецьк»проекту 18061 зав.№304 в сумі 1787 901,91 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят сім тисяч девятсот одна грн. 91 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Юріна

Рішення оформлено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України і підписано 29.06.2011