Рішення № 16981135, 05.07.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

05 липня 2011 року справа № 5020-564/2011 За позовом: Дочірнього підприємства “ЮБК Девелопмент Груп”

(вул. Ленінградська, 15, м. Ялта, АР Крим, 98612),

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Севхозстрой”

(вул. Костомарівська, буд. 1/46, оф. 236, м. Севастополь, 99011,

вул. Коломійця, буд. 1, кв. 19, м. Севастополь, 99040)

про стягнення 22053,44 грн.

Суддя Алсуфєв В.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 09.09.2010;

Від відповідача - не зявився.

Суть спору:

Дочірнє підприємство «ЮБК Девелопмент Груп»(далі Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»(далі Відповідач) про стягнення витрат на виправлення недоліків (збитків) у сумі 22053,44 грн.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 22, 526, 610, 615, 837, 852 Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України, обґрунтовані тим, що внаслідок неналежної якості робіт з фарбування фасаду, виконаних Відповідачем, Позивач зробив витрати на самостійне виправлення недоліків, що обумовило виникнення у нього збитків у сумі 22053,44 грн.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвали суду від 23.07.2011 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією з повідомленням (а.с.101-102), про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд,

в с т а н о в и в :

09.04.2009 між Позивачем та Відповідачем укладено договір підряду № 2 (далі Договір від 09.04.2009. Відповідно до пунктів 1.1 1.4 зазначеного договору Відповідач (підрядник) взяв на себе зобовязання на власний ризик виконати за завданням Позивача (замовника) наступну роботу: фарбування фасаду будівлі загальною площею 400 кв. м. за адресою: м. Алупка, вул. 1 Травня, буд. 3 /а.с. 11-12/.

Вартість підрядних робіт відповідно до пунктів 2.1 і 2.3 Договору від 09.04.2009 та Договірної ціни складає 22500,00 грн.

Згідно із пунктом 2.2 Договору від 09.04.2009 замовник (Позивач) оплачує аванс у розмірі 8000,00 грн. Другу частину суми замовник оплачує у триденний строк після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання вказаних умов Договору від 09.04.2009 Позивачем здійснено попередню оплату виконання робіт у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується випискою банку по особовому рахунку за 10.04.2009 /а.с.16/.

Судом встановлено, що роботи виконані Відповідачем на підставі Договору від 09.04.2009 не відповідають вимогам будівельних норм.

Зокрема, висновком судової будівельно-технічної експертизи від 10.01.2011 № 577 здійсненої Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса на підставі ухвали господарського суду міста Севастополя від 08.04.2010 у справі № 5020-4/031, встановлено, що роботи по фарбуванню фасаду, які виконані Відповідачем на підставі Договору від 09.04.2009, не відповідають вимогам будівельних норм, а саме: по фасаду проходять тріщини, місцями є відшарування фарби, фарба має неоднорідність кольору, роботи виконані неякісно без підготовки поверхні і для усунення недоліків при фарбуванні фасаду необхідно провести роботи по ремонту шару під фарбою в місцях відшарування і тріщин та знов пофарбувати фасад /а.с. 19-21/.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 858 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Отже, вказана норма є бланкетною, оскільки формулювання «якщо інше не встановлено договором або законом»відсилає до інших норм закону або домовленостей сторін, які можуть врегульовувати вказані правовідносини у інший спосіб.

Статтею 852 Цивільного кодексу України, встановлено, що у випадку, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, згідно із вказаною статтею, замовник має безумовне право самостійно виправити недоліки в роботі за свій рахунок з наступним відшкодуванням своїх витрат. При цьому, виникнення цього права не повязується з фактами розірвання договору або відмови від нього.

Судом встановлено, що Позивач скористався наданим йому правом на самостійне виправлення недоліків в роботі.

04.01.2010 між Позивачем та ТОВ «Будрес»укладено договір підряду № 04-01/10-1 /а.с. 22-23/. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, ТОВ «Будрес»зобовязалось виконати за завданням Позивача наступну роботу: демонтаж фарбування, ремонтні роботи фасаду дома за адресою: м. Алупка, вул. 1 Травня, буд. 3.

Згідно із Договірною ціною, вартість робіт за договором підряду від 04.01.2010 № 04-01/10-1 склала 22053,60 грн. /а.с. 26/.

26.02.2011 між Дочірнім підприємством “ЮБК Девелопмент Груп” та ТОВ «Будрес»підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1, згідно із яким Позивачем прийнято будівельні роботи, виконані за договором підряду від 04.01.2010 № 04-01/10-1, на загальну суму 22053,44 грн. /а.с. 28-29/. Зазначена сума була перерахована Позивачем підряднику, що підтверджується платіжним дорученням від 01.03.2011 № 55 /а.с.31/.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. При цьому збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) .

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, витрати Позивача, що здійснені ним на виправлення недоліків у роботі, виконаної Відповідачем за Договором від 09.04.2009, є збитками та підлягають відшкодуванню Позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача витрат на виправлення недоліків в сумі 22053,44 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 6000,00 грн. слід зазначити наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною третю статті 48 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Отже, відповідно до вказаних норм до судових витрат у господарському процесі можуть бути віднесені витрати на правову допомогу, яка надається лише адвокатом у порядку встановленому законом.

Позивачем на підтвердження витрат на правовому допомогу надано Договір про надання юридичних послуг від 22.01.2010 № 22/01-10, акти наданих послуг №1 від 26.01.2010 і № 2 від 17.02.2010, рахунки від 26.01.2010 № 1 та від 06.02.2010 № 2, платіжне доручення від 15.02.2010 № 43 на суму 6000,00 грн. /а.с.32-33, 55-59/.

Проте, суд не приймає вказані докази як підтвердження судових витрат на оплату послуг адвоката з огляду на наступне.

По-перше, у всіх вищезазначених документах виконавець юридичних послуг ОСОБА_2 зазначена як фізична особа підприємець, а не як адвокат, тобто правовідносини між Позивачем та цією особою не врегульовані Законом України «Про адвокатуру». Отже зазначені витрати не є витратами на оплату послуг адвоката. При цьому, надана Позивачем копія свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю № 1548 від 05.08.2009 на імя ОСОБА_2 не може бути доказом здійснення витрат на оплати послуг адвоката, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази укладення Позивачем відповідної угоди з адвокатом ОСОБА_2 та оплати її послуг саме як адвоката.

Слід також зазначити, що згідно із частино шостою статті 28 Господарського кодексу України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору. Однак, вказані документи не були надані Позивачем на підтвердження повноважень представника ОСОБА_2

По-друге, як випливає із змісту актів наданих послуг №1 від 26.01.2010 і № 2 від 17.02.2010, ними задокументовано надання послуг Позивачу у січні та лютому 2010 року. При цьому, надані послуги стосуються надання консультацій щодо стягнення збитків, штрафу за Договором підряду від 09.04.2009 № 2, підготовку позовної заяви, формування справи, подання позову до суду, участь у судовому засіданні 16.02.2010, підготовка заяви про забезпечення позову від 16.02.2010. Водночас, слід зазначити що позовну заяву у цей справі було подано до господарського суду міста Севастополя лише 13.04.2011. Тобто, вочевидь, вищевказані документи стосуються надання юридичних послуг під час розгляду іншої судової справи.

За таких обставин, не підлягає задоволенню вимога Позивача про стягнення з Відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 6000,00 грн.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 22, 525, 526, 837, 852 Цивільного кодексу України, статтями 193, 224 Господарського кодексу України, статтями 28, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Севхозстрой” (вул. Костомарівська, буд. 1/46, оф. 236, м. Севастополь, 99011, вул. Коломійця, буд. 1, кв. 19, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 322132229, п/р 26007021874001 в АКБ «Імексбанк»м. Одеса, МФО 328384, або з інших рахунків) на користь Дочірнього підприємства “ЮБК Девелопмент Груп” (вул. Ленінградська, 15, м. Ялта, АР Крим, 98612, ідентифікаційний код 32893588, п/р 26004515496411 в Ялтинському відділенні КРД АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, або на інші рахунки) 22053,44 грн. (двадцять дві тисячі пятдесят три грн. 44 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 220,53 грн. (двісті двадцять грн. 53 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 (двісті тридцять шість) гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Алсуфєв

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 05.07.2011.