Рішення № 16980986, 20.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 червня 2011 року справа № 5020-509/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс»

(вул. Гординського, 2, м. Біла Церква, Київська область, 09117)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврікон»

(вул. Шабаліна, 21, м. Севастополь, 99029)

про стягнення 6790,69 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність №8/02 від 01.04.2011;

відповідача не зявився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валтекс»(далі Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврікон»(далі Відповідач) про стягнення 11781,52 грн., у тому числі: 5095,70 грн. основний борг, 594,30 грн. пеня, 5768,40 грн. штраф, 115,01 грн. 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 208,11 грн.

Позовні вимоги з посиланням на норми статей 174, 193, 222 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України обґрунтовані невиконанням Відповідачем належним чином обовязку щодо оплати товару, поставленого Позивачем за договором поставки №64/09-01 від 17.08.2010.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 02.06.2011 надав суду відзив на позовну заяву, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Еврікон»позовні вимоги не визнає, зазначивши, що на теперішній час заборгованість з основного боргу у розмірі 5095,70 грн. відсутня, про що свідчать накладна про повернення №0-0000603 від 01.03.2011 на суму 3923,70 грн., платіжне доручення №369 від 31.08.2010 на суму 12000,00 грн., платіжне доручення №911 від 23.11.2010 на суму 1441,10 грн., платіжне доручення №946 від 26.11.2010 на суму 1000,00 грн., платіжне доручення №1031 від 13.12.2010 на суму 1 000,00 грн., платіжне доручення №1044 від 14.12.2010 на суму 1 000,00 грн., платіжне доручення №1115 від 29.12.2010 на суму 1 000,00 грн., платіжне доручення №283 від 03.03.2011 на суму 1000,00 грн., платіжне доручення №500 від 13.04.2011 на суму 1000,00 грн., платіжне доручення №759 від 27.05.2011 на суму 172,00 грн. /а.с.62-71/. Відносно штрафних санкцій Відповідач зазначив, що підстав для їх нарахування немає, оскільки заборгованість відсутня, крім того, вказав на те, що вони нараховані невірно, з порушенням вимог статей 549, 551 ГК України та статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»/а.с.40-41/.

У засіданні суду 02.06.2011 за клопотанням представника позивача оголошувалась перерва у порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 06.06.2011 для надання додаткових документів.

Представник позивача у судовому засіданні 06.06.2011 надав суду заяву б/н від 03.06.2011 про зменшення позовних вимог, в якій він зазначив, що станом на 27.05.2011 сума основного боргу відповідачем погашена, крім того, ним здійснено перерахунок штрафних санкцій, у звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача 607,74 грн. пені, 5768,40 грн. штрафу, 117,62 грн. 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 296,93 грн.

Заява про зменшення позовних вимог б/н від 03.06.2011 надіслана Відповідачу, про що свідчить фіскальний чек №6706 від 15.06.2011 /а.с.95/.

Представник відповідача у засідання суду 20.06.2011 без поважних причин явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно (повідомлення про вручення поштового повідомлення від 14.06.2011 /а.с.94/), про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні 20.06.2011 позовні вимоги з урахуванням наданої заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Валтекс»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еврікон»(Покупець) укладений договір поставки №64/09-01 (далі Договір), згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність у замовленні строки Покупцеві (взуття «Кінг», «Комбі»(далі за текстом «товар»), а Покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму відповідно до умов Договору (п.1.1 Договору) / а.с.8/.

Відповідно до пунктів 5.5-5.7 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. При здійсненні платежу Покупець обовязково повинен зазначити в платіжному доручені номер та дату даного Договору, номер та дату видаткової накладної, Покупець здійснює часткову попередню оплату в розмірі 50% від вартості партії товару, що підлягає поставці, решту суми Покупець перераховує не пізніше 15 банківських днів з моменту отримання партії товару.

Строк дії Договору встановлений з моменту підписання і діє до 31.12.2010, закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобовязань, що залишились невиконаними та від відповідальності за ті порушення, які мали місце під час дії цього Договору (п.п. 11.1, 11.4 Договору) .

На виконання умов вказаного Договору Відповідачем платіжним дорученням №369 від 31.08.2010 /а.с.63/ була здійснена передплата на суму 12000,00 грн. по рахунку №1109 від 11.08.2010 за партію товару.

09.09.2010 Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 23536,80 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною №ВТ-0001257 /а.с.9/ та довіреністю на одержання матеріальних цінностей №0181 від 01.08.2010 /а.с.10/, які підписані представниками обох сторін без зауважень.

Проте, у порушення умов Договору, свої зобовязання перед Постачальником Покупець виконав не у повному обсязі, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість, яка станом на 28.03.2011 складала 5095,70 грн.

Несплата зазначеної заборгованості зявилась підставою для звернення Позивача до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором.

Зобов'язання, що виникають на підставі Договору є господарськими зобов'язаннями, та предметом Договору є товар, який використовується у підприємницькій діяльності. Таким чином, до спірних відносин застосовується правила статті 265 ГК України та статті 712 ЦК України, і Договір є договором поставки.

Частина перша статті 712 ЦК України встановлює, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заявою про зменшення позовних вимог б/н від 03.06.2011 /а.с.86-87/ Позивач зазначив, що 31.03.2011 Відповідачем було повернуто частину товару на суму 3 923,70 грн., що підтверджується накладною № 392 від 31.03.2011, а також здійснені платежи за платіжним дорученням №500 від 13.04.2011 на суму 1000,00 грн. та платіжним дорученням №759 від 27.05.2011 на суму 172,00 грн., тобто станом на 27.05.2011 сума основного боргу була оплачена Відповідачем.

Судом встановлено, що повернення товару було здійснено Позивачем 01.03.2011, про що свідчить накладна про повернення №0-0000603 від 01.03.2011 на суму 3923,70 грн., яка міститься у матеріалах справи /а.с.62/, тобто на дату звернення до суду з даним позовом 30.03.2011 (вх. №3568/11) заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврікон»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Валтекс»складала 1172,00 грн., яка була ним оплачена у період розгляду справи судом за платіжним дорученням №500 від 13.04.2011 на суму 1000,00 грн. /а.с.70/ та платіжним дорученням №759 від 27.05.2011 на суму 172,00 грн./а.с.71/.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем зобовязань за Договором Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 607,74 грн. за період з 30.09.2010 по 26.05.2011 та штраф у розмірі 5768,40 грн.

В силу частині другої статті 20 ГК України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення терміну оплати Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 30.09.2010 по 26.05.2011 у розмірі 607,74 грн.

Перевіривши розрахунок пені, складений Позивачем у позовний заяві, суд визнав цей розрахунок невірним, оскільки він складений з порушенням вимог частини шостої статті 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та без врахування накладної про повернення №0-0000603 від 01.03.2011 на суму 3923,70 грн.

Розрахунок пені повинен здійснюватися за формулою: Пеня = Сума боргу (грн..) х Подвійна облікова ставка НБУ (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році (365) / 100, з урахуванням вимог частини шостої статті 232 ГК України, умов Договору щодо строків здійснення платежів, в межах позовних вимог та з використанням наступних даних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКіл-ть днів простр-яРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення, грн.

11536,8030.09.2010 - 22.11.2010547.7500 %0.042 %*264,56

10095,7024.11.2010 - 25.11.201027.7500 %0.042 %*8,57

9095,7027.11.2010 - 12.12.2010167.7500 %0.042 %*61,80

7095,7015.12.2010 - 28.12.2010147.7500 %0.042 %*42,19

6095,7030.12.2010 - 28.02.2011617.7500 %0.042 %*157,90

2172,0001.03.2011 - 02.03.201127.7500 %0.042 %*1,84

1172,0004.03.2011 - 30.03.2011277.7500 %0.042 %*13,44

Итого550,30 Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобовязання за Договором за період з 30.09.2010 по 30.03.2011 склала 550,30 грн., тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 550,30 грн.

За умовами пункту 9.3 Договору у випадку, якщо термін прострочення оплати перевищує 15 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Таким чином, виходячи з умов Договору, Відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за отриманий товар не пізніше 29.09.2010 (п. 5.7 Договору), а у разі неоплати вартості товару до 15.11.2010 повинен сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості (п.9.3 Договору).

Враховуючи, що станом на 15.11.2010 поставлений Позивачем товар Відповідачем оплачений частково на суму 12000,00 грн. (платіжне доручення №369 від 31.08.2010 /а.с.63/), а заборгованість в розмірі 11356,80 грн. існувала більш ніж 15 календарних днів, тому вимоги Позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 5768,40 грн.(11536,80 грн. х 50%) підтверджується матеріалами справи, є доведеними і обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних у розмірі 117,62 грн. та інфляційні втрати у розмірі 296,93 грн. за період з 30.09.2010 по 26.05.2011.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, викладених Позивачем у позовній заяві, суд визнав ці розрахунки невірними, оскільки вони складені без урахування накладної про повернення №0-0000603 від 01.03.2011 на суму 3923,70 грн. та рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997.

Згідно з порядком застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладеним Верховним Судом України у листі №62-97р від 03.04.1997, інфляційні втрати розраховуються не на кожну дату, а у середньому за місяць, тобто сума боргу, який виник після 15 числа відповідного місяця, індексується з наступного місяця.

З урахуванням зазначеного, розрахунок 3% річних повинен здійснюватися за формулою: 3% річних = Сума боргу (грн.) х 3 (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році (365) / 100, з використанням наступних даних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів, грн.

11536,8030.09.2010 - 22.11.2010543%51,2

10095,7024.11.2010 - 25.11.201023%1,66

9095,7027.11.2010 - 12.12.2010163%11,96

7095,7015.12.2010 - 28.12.2010143%8,16

6095,7030.12.2010 - 28.02.2011613%30,56

2172,0001.03.2011 - 02.03.201123%0,36

1172,0004.03.2011 - 30.03.2011273%2,6

1172,0001.04.2011 - 12.04.2011123%1,16

172,0014.04.2011 - 26.05.2011433%0,61

Итого108,27 Розрахунок інфляційних втрат повинен здійснюватися за формулою: Сума боргу (грн.) х індекс інфляції у відповідному місяці прострочки (%) /100, а саме:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

11536,8030.09.2010 - 22.11.20101.00892,29

6095,7030.12.2010 - 28.02.20111.019115,82

1172,0004.03.2011 - 30.03.20111.01416,41

172,0014.04.2011 - 26.05.20111.0213,61

Итого228,13 Таким чином, 3% річних склали 108,27 грн., інфляційні втрати 228,13 грн.

З огляду на викладене, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача 6655,10 грн., у тому числі: пеня 550,30 грн., штраф 5768,40 грн., 3% річних 108,27 грн. інфляційні втрати 228,13 грн.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 47, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврікон»(вул. Шабаліна, 21, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 37054617, р/р 26002529 в філії ПАТ «ПУМБ» у м. Сімферополі, МФО 308092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс»(вул. Гординського, 2, м. Біла Церква, Київська область, 09117, ідентифікаційний код 32393877, р/р 26008053104003 в БЦ філії КТРУКБ «ПриватБанк», МФО 321842) 6655,10 грн. (шість тисяч шістсот пятдесят пять грн. 10 коп.), у тому числі: пеня 550,30 грн., штраф 5768,40 грн., 3% річних 108,27 грн. інфляційні втрати 228,13 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 66,55 грн. (шістдесят шість грн. 55 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 231,29 грн. (двісті тридцять одна грн. 29 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 29.06.2011.