Рішення № 16979760, 13.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.11 р. Справа № 4/152

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 25.05.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2 довіреність від 15.06.2011р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк

до відповідача - Приватного підприємства „Біт-стайл” м. Донецьк

про стягнення 19683,66грн. заборгованості, 3%річних та пені

СУТЬ СПОРУ :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 19683,66грн., з яких: 14052,62грн. заборгованість за послуги по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів за договором №71601 від 13.06.2007р., 99,70грн. 3%річних, 5531,34грн. пеня, яка нарахована за несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідно до Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”.

В підтвердження позову позивач посилається на підписаний сторонами договір №71601 від 13.06.2007р.

Відповідач погодився з вимогами позову в частині стягнення боргу в сумі 2326,76грн.

Позивач надіслав до суду клопотання в якому просить зупинити провадження по справі у звязку з реорганізацією підприємства і заміною керівника відповідно до ст. 79 ГПК України.

Розглядаючи клопотання позивача, суд виходить з наступного: статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Ця стаття містить дві підстави, за яких суд зобовязаний зупинити провадження у справі. Перша у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори. Друга до вирішення відповідного питання компетентними органами.

У випадку реорганізації юридичних осіб виникає матеріальне правонаступництво, яке тягне за собою процесуальне правонаступництво і заміну однієї з сторін другою. У разі доведеності проведення реорганізації господарський суд зупиняє провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що позивач не надав доказів проведення реорганізації підприємства, у клопотанні господарський суд відмовляє. Але повідомляє, що позивач при наймі доведеності підстав для зупинення провадження у справі має право на звернення з таким же клопотанням до господарського суду.

На підставі ст.77 ГПК України, господарський суд оголошував перерви на 07 і 13 липня 2011р. для надання сторонами документів в підтвердження виконання послуг і оплати, про що були належним чином попереджені представники сторін.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом

ВСТАНОВЛЕНО:

2

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів, надані позивачем за договором №71601 від 13.06.2007р., 3%річних та пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачем відповідно до Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

У відповідності з главою 63 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що сторонами підписаний договір про надання послуг по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів №71601 від 13.06.2007р.

Відповідно до п. 1.1 цього договору виконавець (позивач) виконує в період дії договору для замовника (відповідач) роботи по наданню послуг по вивезенню твердих побутових відходів (далі ТПВ), а замовник своєчасно сплачує ці роботи у відповідності до умов договору.

Замовник повинен придбати у виконавця та встановити достатню кількість контейнерів-сміттєзбірників обсягом __ м. куб. (п. 2.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору вивезення ТПВ проводиться у часовому проміжку з 4-00годин до 16-00годин згідно попередньої домовленості між замовником та виконавцем.

Контейнерні площадки замовника розташовані за адресою: вулиця 50річчя СРСР, 150, контейнер 1,1 м. куб.(п. 4.2 договору).

Згідно п. 4.3 договору обсяги ТПВ, які підлягають вивезенню складають 171,60 м. куб за рік, 14,30 м. куб. в місяць при тарифі 20,10грн. за 1 м. куб. з ПДВ, 287,43грн. в місяць, 3449,16грн. за рік при режимі вивезення 3 рази на тиждень.

В п. 5 договору „Оплата робот та порядок розрахунків” сторонами визначене наступне: оплата за вивезення ТПВ проводиться до 25 числа поточного місяця відповідно приведених в п. 4.3 договору розрахунків із застосування діючих у виконавця тарифів. Оплата проводиться шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. В разі зміни або введення нових тарифів або норм накопичення ТПВ виконавець застосовує їх, про що письмово повідомляє замовника в десятиденний строк з моменту їх введення. Замовник повинен щомісячно до 25 числа зявитись до виконавця для проведення звірки розрахунків за виконані обсяги робіт, інакше обсяг виконаних робіт та їх вартість визначається відповідно до п. 4.3 договору.

В п. 7 договору сторонами обумовлений строк його дії: з 15.06.2007р. по 15.07.2008р. Договір вважається продовженим на той же строк та з тими ж умовами, якщо протягом 30 днів до закінчення строку його дії жодна зі сторін додатково письмово не викаже згоду на припинення його дії.

Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

В підтвердження надання послуг позивачем надані акти виконаний робіт і виставлені рахунки відповідачу для оплати їх у встановленому порядку і строки.

Після проведення звірки документів, сторони дійшли згоди, що починаючи з 01.06.2008р. відповідач не сплатив відповідачу за надані послуги 14051,99грн. з урахуванням змінений тарифів, затверджених 20.05.2008р. рішенням міського голови Донецької міської ради.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Оскільки доведена заборгованість відповідача перед позивачем, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення боргу в сумі 14051,99грн.

3

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання, позивач просить суд стягнути з боржника 5531,34грн. пені, яка нарахована за несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідно до Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Сторонами в договорі не передбачений а ні розмір, а ні вид відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, тому вимога позивача в частині стягнення пені не відповідає діючому законодавству і не може бути задоволена..

Враховуючи не в повному обсязі оплату відповідачем послуг, позивач просить стягнути з останнього 99,70грн. 3%річних.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке закріплено сторонами ще і у договорі.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України і пунктом 6.3 договору відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Оскільки доведено про строчка виконання відповідачем грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимогу позову в цій частині в повному розмірі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно стягнутої суми.

На підставі гл.63, ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк до Приватного підприємства „Біт-стайл” м. Донецьк про стягнення 19683,66грн., з яких: 14052,62грн. заборгованість, 99,70грн. 3%річних, 5531,34грн. пеня частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Біт-стайл” м. Донецьк-83055, вул. 50річчя СРСР, 150, ІПН 248017805629 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк-83023, вул. Лабутенка, 14, ЄДРПОУ 33671231 боргу в сумі 14051,99грн., річні проценти в сумі 99,70грн., державне мито в сумі 141,52грн. і 169,67грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 13.07.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу,

1 відповідачу