Рішення № 16974043, 05.07.2011, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-1784/2011

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого –судді Козака А.В., при секретарі Нікітенковій М.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Криворізького відділення № 7897 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

керуюча Криворізьким відділенням № 7897 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»ОСОБА_2 (надалі –банк) звернулась до суду 24.05.2011 року із вказаним позовом, в якому зазначила, що між банком та ОСОБА_3 (надалі - боржник) було укладено кредитний договір № 16 від 31.01.2008 року про надання останньому кредиту для придбання транспортного засобу у розміру 195409 грн., з виплатою відсотків за користуванням кредитом щомісячно в розмірі 17% річних, з остаточним терміном погашення 30.01.2013 року.

При укладенні договору, відповідач був ознайомлений з його умовами, не заперечував проти них, тому йому надано кредит в обумовленій договором сумі.

Відповідно до п.3.3.4. кредитного договору позичальник повинен був здійснювати погашення кредиту ануїтетними платежами в сумі 3257 грн. та нараховані відсотки до останнього числа кожного місяця після видачі кредиту шляхом внесення готівки до каси банку або безготівкових перерахувань.

В забезпечення повернення кредитних коштів між боржником та банком був укладений договір від 31.01.2008 року застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу ОСОБА_4 за № 403, що придбався за рахунок наданого кредиту.

В період з 01.01.2009 по 31.05.2009 року у боржника виникла заборгованість по несплаті відсотків за користування кредитними коштами та сплаті кредиту, чим були порушені п.3.3.4. та п.3.3.5. кредитного договору.

Банк відповідно до п.2.3. кредитного договору направив йому письмове повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих, але несплачених відсотків та одночасно повідомив, що у разі не погашення заборгованості банк має право, згідно з п.6 договору застави транспортного засобу, звернути стягнення на предмет застави.

01.07.2009 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис № 4839 про стягнення майна, а саме транспортного засобу марки СПВ 20 РУТА, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно договору застави від 31.01.2008 року на суму 181829,69 грн., у тому числі заборгованості по сплаті кредиту –169353 грн., заборгованості по сплаті відсотків за період з 01.01.2009 по 30.06.2009 року - 12476,69 грн.

Після вчинення виконавчого напису відповідачу надався час для добровільного погашення заборгованості. Але жодних дій щодо зменшення заборгованості не відбулося.

02.10.2009 року Жовтневим ВДВС Криворізького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 4839, виданого 01.07.2009 року на загальну суму 184 329,69 грн.

03.03.2011 року відбувся аукціон з продажу транспортного засобу, кінцева вартість реалізації (для перерахування стягувачеві) склала 30680 грн.

Відповідно до постанови Жовтневого ВДВС від 15.04.2011 року про закінчення виконавчого провадження - коштів від реалізації майна не достатньо для повного задоволення вимог стягувача.

09.03.2011 року в рахунок погашення заборгованості банку перераховано грошові кошти у сумі 30680 грн., з яки 12476,69 грн. було погашено заборгованість по % за період з січня по червень 2009 року (згідно виконавчого напису № 4839 від 01.07.2009 року), а 18203,31 грн. перераховано в рахунок погашення простроченого кредиту за рахунок реалізації заставного майна.

Згідно п.8.2. кредитного договору дострокове повернення всієї суми кредиту не є розірванням договору в односторонньому порядку зі сторони банку. До того ж згідно п.3.3.6 кредитного договору позичальник повинен відповідати всіма власними коштами та майном по своїм зобов'язанням.

Також, Банком після отримання постанови про закриття виконавчого провадження ОСОБА_1 була відправлена вимога № 108/03 від 09.03.2011 р. (на адреси, які вказані в договорі та згідно відмітки в паспорті) про погашення залишку кредитної заборгованості, а в разі не оплати, по закінченню місячного терміну, про звернення Банку до суду про стягнення заборгованості за рахунок іншого майна. Але до теперішнього часу ОСОБА_1 жодних дій щодо зменшення заборгованості не було вжито (рекомендовані листи повернулися за вичерпанням терміну зберігання).

Станом на 19.05.2011 року заборгованість за кредитним договором становить 207823,28 грн.

В зв’язку з цим банк просить суд змінити умови кредитного договору щодо строку його виконання, стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 207823,28 грн. та судові витрати по справі у розмірі 1820 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з’явилась, про час і місце його проведення була повідомлена судом належним чином, надала суду заяву, в якій зазначила, що підтримує позовні вимоги з підстав викладених у ньому, просить суд розглянути справу без її участі та винести у справі заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, через оголошення у газеті «Вісті Придніпров’я», однак не подав до суду письмових заперечень проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, причину неявки суду не повідомив.

Суд, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки судове засідання проводиться без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що його можливо провести без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України.

Дослідивши докази наявні у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 16 від 31.01.2008 року про надання останньому кредиту для придбання транспортного засобу у розміру 195409 грн., з виплатою відсотків за користуванням кредитом щомісячно в розмірі 17% річних, з остаточним терміном погашення 30.01.2013 року (а.с.5-7 - ксерокопія кредитного договору).

В забезпечення повернення кредитних коштів між боржником та банком був укладений договір від 31.01.2008 року застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу ОСОБА_4 за № 403, що придбався за рахунок наданого кредиту (а.с.9-11 - ксерокопія договору застави транспортного засобу).

01.07.2009 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис № 4839 про стягнення майна, а саме транспортного засобу марки СПВ 20 РУТА, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно договору застави від 31.01.2008 року на суму 181829,69 грн., у тому числі заборгованості по сплаті кредиту –169353 грн., заборгованості по сплаті відсотків за період з 01.01.2009 по 30.06.2009 року - 12476,69 грн. (а.с.8 –ксерокопія виконавчого напису).

В строки, обумовлені кредитним договором, боржник повинен був погашати кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користування ним, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором, на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Станом на 19.05.2011 року заборгованість ОСОБА_3 перед банком становить 207823,28 грн., в тому числі за кредитом 151149,69 грн., по нарахованих, але не сплачених відсотках за період з 01.07.2009 року по 31.05.2011 року –54173,59 грн. та по оплаті виконавчого напису – 2500 грн. (а.с.18 –розрахунок заборгованості).

Банк відповідно до п.2.3. кредитного договору направив йому письмове повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих, але несплачених відсотків та одночасно повідомив, що у разі не погашення заборгованості банк має право, згідно з п.6 договору застави транспортного засобу, звернути стягнення на предмет застави (а.с.14 - ксерокопія вимоги).

Таким чином, банк використав своє право щодо звернення з позовом до боржника, оскільки останній не виконав свої зобов'язання за кредитним договором.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ч.2 ст.1050 цього ж Кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.610 ЦК України зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.625 того ж Кодексу божник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а згідно зі ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач значний період ігнорує умови кредитного договору, не сплачує кредит та відсотки за його користування, а отже тим самим порушує права банку, оскільки позбавляє його можливості отримувати доходи, на які він розраховував при укладенні кредитного договору. Окрім цього, відповідно до чинного законодавства, банк незалежно від сплати позичальником відсотків за користування кредитом зобов'язаний нараховувати щомісячно відсотки, збільшувати валові доходи та сплачувати податок на прибуток з не отриманих відсотків.

Таким чином з боржника на користь банку належить стягнути заборгованість у розмірі 207823,28 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюється відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦК України).

Відповідач значний період порушує умови кредитного договору, не сплачує кредит та відсотки за його користування, чим завдає шкоди банку, оскільки позбавляє банк можливості отримувати доходи, на який він розраховував при укладенні кредитного договору.

Крім цього, відповідно до чинного законодавства, банк незалежно від сплати позичальником відсотків за користування кредитом зобов'язаний нараховувати щомісячно відсотки, збільшувати валові доходи та сплачувати податок на прибуток з не отриманих відсотків.

Кредитний договір № 16 від 31.01.2008 року укладений на 5 (п'ять) років, на даний момент є діючим, та оскільки в п. 1.5.1.1 Договору вказано, що останній платіж в рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих банком відсотків здійснити не пізніше 30.01.2013 року, що призведе до збільшення кредитної заборгованості.

У зв'язку з цим, суд вважає доцільним змінити умови кредитного договору щодо зміни строків його виконання та дострокового стягнення кредитної заборгованості.

Згідно із ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 (із змінами і доповненнями) «Про державне мито»та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів»від 21.12.05 № 1258 (із змінами і доповненнями) з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати у розмірі 1820 грн., з яких: 1700 грн. - судовий збір (а.с.1) та 120 грн. - оплата витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи (а.с.2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,610,625,651,653,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.10,60,88,157,197,208-210,212-215,224-227 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

позов відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Криворізького відділення № 7897 - задовольнити.

Змінити умови кредитного договору № 16 від 31.01.2008 року щодо строку його виконання, а саме строком його виконання вважати дату набранням рішенням чинності. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Криворізького відділення № 7897 (50002, м. Кривий Ріг, вулиця Чкалова, 44-А, р/р в ОПЕРУ НБУ 390090980, МФО 306191, ЄДРПОУ 02758801) заборгованість у розмірі 207823,28 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн.

Відповідачу, який не з'явився в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_6