Ухвала суду № 16965606, 15.02.2011, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1774/11

У Х В А Л А

про відкриття скороченого провадження

15.02.2011 Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Леонов А.А., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про забезпечення позову до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_1, Товариства з обмеженої відповідальністю торгівельно-посередницької фірми «Лико»про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” (далі –ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК”) звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі –Філія ТОВ „УФА „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська), ОСОБА_1, Товариства з обмеженої відповідальністю торгівельно-посередницької фірми «Лико»(далі – ТОВ ТПФ «Лико») про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 14.02.2011 року відкрито провадження у справі.

Позивач у поданій до суду заяві просить прийняти заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1, ТОВ ТПФ «Лико», в межах суми стягнення; обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань.

Вивчивши матеріали справи, а також підстави заяви, суд вважає, що заява ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006 року, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв’язку з чим заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів ОСОБА_1, ТОВ ТПФ «Лико», в межах суми позовних вимог підлягає задоволенню.

Щодо вимог ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” про обмеження відносно відповідачів ОСОБА_1 права виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань, то в цій частині суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки нормами ЦПК України не передбачена можливість застосування такого заходу забезпечення позову як обмеження у праві виїзду за межі України до виконання відповідачем своїх зобов’язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) про забезпечення позову до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_1, Товариства з обмеженої відповідальністю торгівельно-посередницької фірми «Лико»про стягнення заборгованості –задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), Товариству з обмеженої відповідальністю торгівельно-посередницькій фірмі «Лико»(49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 141, код ЄДРПОУ 20262297), на загальну суму 449923 (чотириста сорок дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять три) гривень 64 копійок шляхом заборони укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

В задоволенні іншої частини заяви –відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Строк пред’явлення ухвали до виконання –протягом 3 (трьох) років з дня постановлення.

          Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

          Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.