Рішення № 16959797, 01.07.2011, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0117-669/11

РІШЕННЯ Іменем України

"01" липня 2011 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді ДАХНЕВИЧ О.Д.

при секретарі АЛІБЄЄВОЇ Ш.А.

за участю прокурора СУХОРУКОВА А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом Сакського міжрайонного прокурора в інтересах Сакської міської ради АР Крим , виконкому Сакської міської ради АР Крим до ОСОБА_1 про спонуку звільнити самочинно зайняту земельну ділянку шляхом знесення паркану та господарських споруд , стягнення шкоди,

в с т а н о в и в:

Сакський міжрайонний прокурор звернувся до суд з позовом в інтересах Сакської міської ради АР Крим , виконкому Сакської міської ради АР Крим до ОСОБА_1. про спонуку звільнити самочинно зайняту земельну ділянку шляхом знесення паркану та господарських споруд , стягнення шкоди.

Позов обґрунтовує тим, що відповідач з 2003 року самочинно займає земельну ділянку площею 267 кв. м., розташовану в АДРЕСА_1, яку він огородив парканом та використовує під розміщення господарських будівель . За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення № 001714 та видано припис № 002459 про усунення правопорушення земельного законодавства в 30-ти денний термін. Постановою старшого державного інспектора державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим Шалагіна А.В. від 08 грудня 2008 року № 133 на відповідача був накладений адміністративний штраф у сумі 170 грн. 00 коп. Однак, до теперішнього часу відповідач припис № 002459 від 08 грудня 2008 року не виконано, він продовжує самочинно , без правовстановлювальних документів використовувати земельну ділянку, загальною площею 267 кв. м під розміщення господарських будівель, розташованих по АДРЕСА_1. Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності оскаржена ним не була. За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 відмовляється звільнити спірну земельну ділянку, вони змушені звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Пояснив у відповідності до вищевикладеного. Додав, що доказів того, кому належать господарські будівлі на спірній земельній ділянці і що їх будував саме відповідач в нього немає.

Представник позивачів Сакської міської ради АР Крим, виконкому Сакської міської ради АР Крим за дорученням ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що ОСОБА_1 використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї . У відповідності до ст..22 ЗУ «Про основи містобудівництва» , забудова земельних ділянок, наданих для містобудівних нестатків, здійснюється після виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, в порядку, передбаченому законом, і одержання дозволу на будівельні роботи. Відповідач не маючи ані договору оренди, ані державного акту на спірну земельну ділянку, огородив її парканом, використовує для господарських потреб. Додав, що господарська споруда літер «А» - це гараж, який на праві власності належить ОСОБА_4, інші три сараї літер «В», «Г», «Б» - було збудовано ще до зайняття відповідачем земельної ділянки і використовуються ним для господарських потреб. Кому вони належать невідомо.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити. Пояснив, що з 2003 року ним велася робота щодо отримання спірної земельної ділянки в оренду для обслуговування складських приміщень для реалізації будівельних матеріалів. В 2007 році він отримав рішення Сакської міської ради на розробку проекту відводу земельної ділянки для передання в оренду. Проте, в грудні 2008 року, Сакська міська рада за результатами перевірки законності оформлення правовстановлюючих документів на землю біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, скасувала свої попередні рішення щодо передачі йому в оренду спірної земельної ділянки. Причиною створення комісії стали звернення скандальних мешканців будинку щодо високого паркану. Щодо господарських споруд, які позивачі вважають самочинним будівництвом , яке побудував саме відповідач, то це не відповідає дійсності. Господарські споруди, які розташовані на спірній земельній ділянці були збудовані ще в 70-80 роках пришлого сторіччя, ще до прийняття законів, на які посилаються позивачі. Вказані сараї будував не він, в нього є розписки мешканців будинку АДРЕСА_1, в яких він купив вказані будівлі. Крім цього, споруда літер «А» належить на праві власності ОСОБА_4 Прокурором на обґрунтування своїх вимог в якості доказів надано тільки акт, з якого не вбачається, що на спірній земельній ділянці взагалі розташовані якісь споруди і що вона огороджена парканом. На питання додав, що ані договору оренди ані державного акту на земельну ділянку в нього немає, використовувати землю почав з 2003 року, коли почав готувати документи на оренду. Право встановлювальних документів на сараї в нього немає, є тільки розписки. З моменту накладення адміністративного стягнення припинив використання земельної ділянки. Земельна ділянка огороджена парканом, який будували ще в 1998 році попередні власники сараїв, а він їм допомагав. Ключ від воріт паркану знаходиться у його сина. Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності , акти перевірок, розрахунок розміру збитків, припис про усунення порушень від підписував власноруч, не оскаржував.

Вислухавши прокурора, представника позивачів, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідач з 2003 року самочинно займає земельну ділянку площею 267 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1, яку він огородив парканом та використовує під розміщення господарських будівель. Вказані обставини підтверджуються актом обстеження земельної ділянки б/н від 08 грудня 2008 року, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08 грудня 2008 року, протоколом про адміністративне правопорушення № 001714 від 08 грудня 2008 року, приписом № 002459 від 08 грудня 2008 року про усунення порушень, постановою № 133 від 08 грудня 2008 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 53-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн. 00 коп.

Посилання відповідача на ту обставину, що акти не містять відомостей про те, що земельна ділянка огороджена парканом і що на неї знаходяться господарські споруди судом не приймаються, оскільки вони не відповідають дійсності.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності або право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання державних актів і державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі, одержання документа, що засвідчує право на неї і державної реєстрації забороняється.

Документи, передбачені ст..126 Земельного кодексу України, відповідачем не надані.

Відповідно до ст..22 ЗУ «Про основи містобудівництва» забудова земельних ділянок, наданих для містобудівних нестатків, здійснюється після виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, в порядку, передбаченому законом, і одержання дозволу на будівельні роботи.

В п.1 ст.376 ЦК України закріплено, що житловий будинок, спорудження, інше нерухоме майно являються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без відповідно затвердженого проекту, або с існуючими порушеннями будівельних норм.

Якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка вчинила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка вчинила самочинне будівництво, або за його рахунок (п.4 ст.376 ЦК України).

Виконавчим комітетом Сакської міської ради дозвіл на виконання будівельних робіт відповідачу - не надавався, земельна ділянка під будівництво паркану та господарських споруд не відводилася.

Таким чином, відповідачем порушені норми земельного та містобудівного законодавства, що встановлюють порядок реалізації права на дану земельну ділянку та порядок її забудови, що порушує права позивача, як власника земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, беручи до уваги, що земельна ділянка зайнята відповідачем без достатніх правових підстав, тобто самовільно, суд вважає за необхідне та можливе, за даних конкретних обставин, постановити про зобовязання ОСОБА_1 звільнити спірну земельну ділянку.

Стосовно вимоги зобовязати ОСОБА_1 знести самочинно вибудовані ним господарські будівлі, то на думку суду, ця вимога задоволенню не підлягає через недоведеність позивачем, що саме відповідач побудував ці споруди після зайняття ним спірної земельної ділянки. Крім цього, позивач не заперечив, що одна з споруд належить на праві власності іншій особі.

Відповідно до Методики розрахунку шкоди, завданої в результаті самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару без спеціального дозволу» Держземінспекцією АР Крим було проведено розрахунок шкоди, завданої відповідачем унаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, сума якої складає 1381 грн. 30 коп. З вказаним розрахунком шкоди відповідач був ознайомлений під розпис, але до сьогодні вказану суму не сплатив, тому її стягнення підлягає в примусовому порядку.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд також вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати у справі, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 208, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Сакського міжрайонного прокурора в інтересах Сакської міської ради АР Крим , виконкому Сакської міської ради АР Крим до ОСОБА_1 про спонуку звільнити самочинно зайняту земельну ділянку шляхом знесення паркану та господарських споруд , стягнення шкоди задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_1 привести земельну ділянку, площею 267 кв.м., розташовану в районі АДРЕСА_1 АР Крим у первісний стан шляхом знесення самочинно відбудованого паркану .

Зобовязати ОСОБА_1 повернути Сакській міській раді АР Крим самочинно зайняту земельну ділянку, площею 267 кв.м., розташовану в районі АДРЕСА_1 АР Крим.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, завдану самовільним зайняттям земельної ділянки у сумі 1381 грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір - 8 грн. 50 коп. ( Банк одержувач УДК в АР Крим м. Сімферополь МФО 824026 ОКПО 34740887 р/р № 31416537700021 місцевий бюджет м. Саки, код 22090100), та витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. 00 коп. на користь державного бюджету м. Саки код 22050000 ОКПО 34740887 р/р 31211259700021 Банк ГУ ГКУ в АР Крим м. Сімферополь, призначення платежу: «інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Сакському міськрайонному суді АР Крим».

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Дахневич О. Д.