Ухвала суду № 16949364, 13.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

13.07.11Справа № 21/5009/3932/11

Суддя Черкаський В.І., розглянувши матеріали заяви

Кредитора Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Візаві” (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 83, код ЄДРПОУ 31746624)

про банкрутство

встановив, що заява підлягає поверненню без розгляду з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що суддя не пізніше пяти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон “Про відновлення платоспроможності…”), на якій ґрунтується заява кредитора, відсутність керівних органів боржника юридичної особи за її місцезнаходженням, ненадання протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, є підставами для визнання боржника банкрутом незалежно від розміру вимог кредитора.

Стаття 1 Закону визначає, що боржник це субєкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобовязання перед кредиторами, у тому числі зобовязання щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

За приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування та подання доказів покладається на сторони. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стосовно зазначеної заборгованості перед ОСОБА_1 в сумі 30 000, 00 грн. - цієї суми недостатньо для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При цьому належними доказами неспроможності боржника погасити вимоги кредиторів являються заходи примусового стягнення через органи державної виконавчої служби або інші органи, яким надано право на примусове стягнення коштів.

Таким чином, доказів неплатоспроможності ТОВ “Візаві”, наявності його безспірних кредиторських вимог в розмірі не менше як 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не задоволені протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку заява не містить.

Правові підстави для порушення справи про банкрутство ТОВ “Візаві” за поданою заявою не мають місця.

Крім того, доказів відсутності підприємницької діяльності боржника до заяви не додано.

Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 9 Закону суддя не пізніше пяти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону.

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство боржника не містить доказів, передбачених абз. 4 ч. 7 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Крім того, згідно ч. 13 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.

Крім того, відповідно до п. п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Позивачем у переліку документів, що додані до заяви значиться квитанція про сплату держмита та ІТЗ. При розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 не виявлено додатків до заяви: документів, які підтверджують сплату державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку і розмірі, про що господарським судом складений акт від 13.07.2011 року.

Таким чином, кредитор всупереч п. п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не додав до позовної заяви документів, які підтверджують сплату ним державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 4 та п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин суд вважає за необхідне повернути кредитору без розгляду заяву та додані до неї документи.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 4, 10 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 заяву про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і додані до неї документи.

Додаток: на 7 аркушах, в тому числі акт господарського суду Запорізької області від 13.07.2011 року.

Суддя В.І. Черкаський