Ухвала суду № 16947028, 17.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2011 р.                               м. Київ                                        К-24676/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Степашка О.І.

Суддів                                                            Костенка М.І.

                                                                      Рибченка А.О.

Усенко Є.А.

                                                                      Шипуліної Т.М.

при секретарі                                                   Гончарук І.Ю.

за участю представника відповідача –Семишкур В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010

у справі № 2а-2003/10/0570

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас»

до          1.Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

          2.Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про          стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас»(далі по тексту –позивач, ТОВ «СоюзПромінвестДонбас») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2009 року в розмірі 5144542 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2010, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010, позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «СоюзПромінвестДонбас», шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2009 року в розмірі 5144542 грн.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем до податкового органу були подані декларації з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2009 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування, розрахунок коригування сум податку на додану вартість по додатковій декларації з податку на додану вартість, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Податковим органом були проведені виїзні позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень-жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувався в період серпень та вересень 2009 року, відповідно.

          За результатами проведення вказаних перевірок, складені довідки № 6196/23-313/31226834 від 15.12.2009, № 401/23-313/31226834 від 19.01.2010, у яких зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2009 року в сумі 1670 838 грн. та жовтень 2009 року в розмірі 3473704 грн. буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

При здійсненні перевірки податковим органом не виявлено укладання позивачем нікчемних (недійсних) договорів, не встановлено безтоварність угод та наявності взаємовідносин з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними.

          Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

          Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

          При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Згідно пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від’ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем-1, підтверджується дослідженими судами матеріалами справи. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку –покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

          З аналізу абз. 1 пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” слідує, що орган державної податкової служби протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, має право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

          В даному випадку, як вірно зазначено судами, в результаті перевірки позивача, податкова інспекція не заперечила того, що податковий кредит звітного періоду визначений з дотриманням правил податкового обліку встановленого законом.

          Відповідно до абз. 2 пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 даного Закону податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що відповідачем-1 не здійснено.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)А.О. Рибченко (підпис)Є.А. Усенко (підпис)Т.М. Шипуліна З оригіналом згідно Відповідальний секретар                                                            І.Ю. Гончарук