Ухвала суду № 16946749, 21.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"21" червня 2011 р. Справа № 0670/262/11

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Жарській І.В. ,

за участю представників за участю представників позивачів: ОСОБА_2 довіреність від 18.04.2011р.,

ОСОБА_3, довіреність №107 від 08.02.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №84 від 24.01.2011р.,

розглянувши апеляційну скаргу Малинської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду

від "15" лютого 2011 р. у справі № 0670/262/11

за позовом Державного підприємства "Малинське лісове господарство" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Житомирського окружного адміністративного судувід 15 лютого 2011 року у справі №0670/262/11 визнано протиправним та скасоване видане Державною податковою інспекцією у Малинському районі Житомирської області податкове повідомлення-рішення №0001472340/0 від 29 грудня 2010 року про зменшення Державному підприємству "Малинське лісове господарство" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 123083 грн.

Не погоджуючись з постановою, Малинська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи й порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник Малинської міжрайонної державної податкової інспекції в судовому засіданні підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники Державного підприємства "Малинське лісове господарство"в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, просять оскаржувану постанову, як обгрунтовану та законну, залишити без змін.

Вислухавши представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Звертаючись з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2010 року № 0001472340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 123083 грн., Державне підприємство "Малинське лісове господарство" в обгрунтування останнього посилалося на те, що Державною податковою інспекцією у Малинському районі було проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 16 грудня 2010 року №199/23-12-13551546 та прийнято податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2010 року № 0001472340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмір 123083 грн., з яким не можна погодитись, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" не заборонено відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів й у випадку, коли право на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Як вже зазначалося в цій ухвалі, позов було задоволено, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Державною податковою інспекцією у Малинському районі було проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Малинське лісове господарство" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ попередніх періодів, про що складено акт від 16 грудня 2010 року №199/23-12/13551546 (а.с.10-21), за результатами якої прийнято податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2010 року № 0001472340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 123083 грн.(а.с.45)

Підставою для прийняття такого рішення стали висновки відповідача про те, що позивачем в ході перевірки не було надано документальних доказів, які підтверджують факти несвоєчасного отримання ним податкових накладних, що були складені постачальником товарів (робіт, послуг) в попередніх звітних періодах, якими відповідно до Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року №799, можуть бути лише документи, що підтверджують факти надсилання таких податкових накладних позивачу його контрагентами поштовими листами з повідомленням про вручення, а тому, як вважає відповідач, позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за одержаними із запізненням податковими накладними, зокрема, в липні 2010 року на суму 113046 грн., в серпні 2010 року на суму 4258 грн., у вересні 2010 року на суму 5779 грн.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, такі висновки податкового органу є помилковими.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За визначенням п.1.8 ст.1 вказаного Закону, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою ним податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Закон України "Про податок на додану вартість" не містить вимог щодо документального підтвердження платником податку дати отримання податкових накладних. Положення, що врегульовують такі питання, містяться в Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України №244 від 30 червня 2005 року.

Відповідно до п.9.2 вказаного Порядку дата отримання податкової накладної повинна зазначатись платником податку в графі 2, затвердженої вказаним вище наказом форми Реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, всі податкові накладні, отримані позивачем від постачальників товарів (робіт, послуг) пізніше звітного періоду їх виписки, були зареєстровані ним в Журналі реєстрації отриманих податкових накладних із зазначенням фактичних дат їх отримання й за своїм змістом відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Проте, як зазначається в акті перевірки, такі накладні не були взяті до уваги з огляду на відсутність документального підтвердження дат їх отримання всупереч Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №799 від 28 липня 1997 року, оскільки перевіряючим не були надані документи, з яких би вбачалося надсилання податкових накладних поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Однак, з такою позицією не можна погодитись, оскільки відповідно до п.1 вказаного Порядку його норми визначають вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Вказана норма врегульовує питання подання платниками податку на додану вартість податкових декларацій на адресу податкових органів. В той же час, податкова накладна не є такою декларацією за своїм змістом і на адресу податкового органу не надсилається.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач правомірно на підставі п.п.7.5.1 п.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів на підставі отриманих від його постачальників податкових накладних, що засвідчують факти придбання ним товарів (робіт, послуг), а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Доводи ж апеляційної скарги не є переконливими та такими, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Малинської міжрайонної державної податкової інспекціїзалишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного судувід 15 лютого 2011 року у справі №0670/262/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано (прост.):

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Малинське лісове господарство" вул.Лісовий кордон, 58,м.Малин,Житомирська область,11601

3- відповідачу Малинська міжрайонна державна податкова інспекція пл.Соборна 10,м.Малин,Житомирська область,11601