Постанова № 16945282, 19.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2011 року 16:04 № 2а-6390/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря ХижнякІ.В. та представників:

позивача: Тележинського М.М.;

відповідача: Бондаренка А.С.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства “Родос Плюс”

доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 квітня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне підприємство “Родос Плюс” (далі по тексту позивач, ПП “Родос Плюс”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІу Святошинському районі м. Києва), в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 13 квітня 2010 року №0000762310/0 та №0000752310/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2010року у справі №2а-6390/10/2670 позовну заяву ПП “Родос Плюс” залишено без руху, у звязку з недоданням документів, та встановлено строк для усунення недоліків до 26 травня 2010року.

14 травня 2010 року позивач усунув недоліки шляхом надання необхідних документів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6390/10/2670, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 09 липня 2010 року.

В судове засідання 09 липня 2010 року не прибув представник позивача, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з чим оголошено про відкладення розгляду справи на 22 вересня 2010 року.

22 вересня 2010 року позивач відмовився від заявленого ним клопотання про забезпечення позову; у звязку з необхідністю надання додаткових доказів, судом оголошено перерву до 21 жовтня 2010 року.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалася перерва у звязку з необхідністю отримання нових доказів.

В судовому засіданні 19 квітня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 13квітня 2010 року №0000752310/0 згідно з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ПП“Родос Плюс” визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 44375,00 грн., в тому числі основний платіж 29583,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 14792,00грн.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 13квітня 2010 року №0000762310/0 згідно з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ПП“Родос Плюс” визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 82932,00 грн., в тому числі основний платіж 55288,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 27644,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 30 березня 2010 року №52/23-50/32733910 “Про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства “Родос Плюс” код за ЄДРПОУ 32733910 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009” (далі по тексту Акт перевірки).

Як свідчить Акт перевірки, проведеною вибірковою перевіркою показника декларації “Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)” на підставі договорів, накладних, довіреностей, рахунків-фактур, журналів-ордерів, виписок банку, відомостей обліку господарських операцій, відомостей “Валовий доход” встановлено заниження задекларованих позивачем доходів за І квартал 2008 року на суму 118333,00 грн., а саме: згідно даних обсягів реалізації відходів чорних металів чорного брухту встановлено, що при реалізації відходів чорних металів до складу валового доходу не включено вартість послуг (ЖД тариф) наданих ТЕХ ПД 5 в березні 2008 року згідно рахунків №8095 та №5897/1 від 31 березня 2008 року на суму 118333,00 грн.; дані послуги відшкодовувалися ПП “Родос Плюс” покупцями відходів металів чорного брухту, які повинні бути включені в ціні реалізації без ПДВ.

Таким чином, на думку відповідача, ПП “Родос Плюс” порушено підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 29583,00 грн., в тому числі за І квартал 2008 року 29583,00 грн.

Також перевіркою відображених сум податку на додану вартість у рядку 1 декларації “Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів” на підставі книги обліку продажу товарів, податкових накладних, виписок банку, договорів, рахунків-фактур, накладних, відомостей одліку господарських операцій встановлено заниження позивачем показників на загальну суму 55288,00 грн., в тому числі за березень 2009 року 55288,00 грн., а саме: ПП “Родос Плюс” в березні 2009 року не в повному обсязі задекларовано обсяг реалізації відходів чорних металів, а в рядку; згідно даних бухгалтерського обліку (рахунок 36 розрахунки з покупцями) обсяг реалізованого металобрухту в березні 2009 року становив 5 583192,00 грн., а в рядку 1 декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) позивача було задекларовано 5 306750,00 грн., що на 276442,00 грн. менше задекларованого в декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року.

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення ПП “Родос Плюс” підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 55288,00 грн., в тому числі за березень 2009 року 55288,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та спірними податковими повідомленнями-рішеннями, виходячи з такого: вартість отриманих послуг від ДТГО“Львівська залізниця”, ТЕХ ПД 5 в березні 2008 року віднесено до валових витрат, відшкодування витрат по ж/д тарифу покупцями товару по основному виду діяльності відбулося шляхом включення в ціну реалізації товару без ПДВ згідно з пунктом 11.44 статті11 Закону України “Про податок на додану вартість” за березень 2008 року та включено до рядку 01.1 декларації “Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)”; різниця між реєстром виданих податкових накладних та оборотно-сальдовою відомістю за березень 2009року виникла завдяки переплаті ТОВ “Укр Мет”, до рядка 1 декларації за березень 2009року ввійшла сума реалізації 6 341 980,61 грн. + сума переплати на кінець звітного періоду 110333,47 грн. 20% = 5 376 928 грн.

Відповідач підтримує висновки Акта перевірки та в письмовому запереченні проти позову зазначає, що під час продажу чорних металів у березні 2008 року ж/д тариф згідно рахунків №8095, №5897/1 від 31 березня 2008 року відшкодовувалися покупцями, ці кошти були включені до ціни реалізації без податку на додану вартість, тобто позивач жодних витрат на переміщення товарів не ніс; в декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року осяг реалізації товарів (робіт, послуг) ПП “Родос Плюс” задекларовано 5306750,00 грн., що на 276442,00 грн. менше задекларованого з декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкових зобовязань, виходячи з наступних мотивів.

Стосовно визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 4.1.1 вказаного пункту валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження висновків Акта перевірки стосовно того, що позивачем до складу валового доходу не включено “вартість послуг (ЖДтариф) наданих ТЕХ ПД 5 в березні 2008 року згідно рахунків №8095 та №5897/1 від 31березня 2008 року на суму 118 333 грн.” та стосовно того, що “дані послуги відшкодовувалися ПП “Родос Плюс” покупцями відходів металів чорного брухту, які повинні бути включені в ціні реалізації без ПДВ.”

В якості підтвердження висновків Акта перевірки відповідач надав суду вибіркові копії первинних документів фінансово-господарської діяльності позивача, зокрема, договори, специфікації, податкові накладні, однак суд не приймає до уваги вказані документи, оскільки вона датовані березнем 2009 року, в свою чергу порушення виявлено за І квартал 2008 року.

Враховуючи викладене, суд вважає висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, та заниження податку на прибуток на загальну за І квартал 2008 року на суму 29583,00 грн. помилковими, а визначення суми податкового зобовязання у розмірі 29583,00грн. протиправним.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, та протиправність визначення податкового зобовязання за основним платежем, то накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у розмірі 14792,00 грн. є також протиправним.

Стосовно визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами наказом Державної податкової адміністрації України від 10серпня 2005 року №327 затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі по тексту - Порядок).

За визначенням пункту 1.3 Порядку акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 та 1.7 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпункт 2.3.2 Порядку встановлює, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб субєкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Зміст Акта перевірки свідчить, що ПП “Родос Плюс” не в повному обсязі задекларовано обсяг реалізації чорних металів в березні 2009 року, поряд з цим в Акті перевірки зазначається про розбіжність між обсягами реалізованого металобрухту за даними бухгалтерського обліку та за даними податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року на 276442,00 грн., при цьому Акт перевірки не містить посилань на первинні документи, на підставі яких позивачем вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Тобто, факт порушення відповідач встановив виключно на підставі даних бухгалтерського обліку ПП “Родос Плюс”.

Відомості про відсутність первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів позивачем, що підтверджують факт порушення, в Акті перевірки не зазначені.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, зафіксований в Акті перевірки, викладений не чітко, не обєктивно та без посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з підпунктом 2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання (наприклад, “приховування об'єкта оподаткування”, “розкрадання”, “привласнення”, “описка” тощо).

Крім того, за даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за березень 2009року, копія якої знаходиться в матеріалах справи, обсяг поставки становить 6341980,61грн.; за даними реєстру виданих податкових накладних обсяг поставки становить 6 368 093,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 061 348,87 грн. (сума без податку на додану вартість 5 306 744,33 грн.).

Як свідчать матеріали справи, в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року в колонці А рядка 1 “Операції на митній території, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів” позивач задекларував обсяг поставки без податку на додану вартість 5 376928,00 грн., в колонці Б суму податку на додану вартість 1 075386,00 грн., враховуючи коригування податкових зобовязань, обсяг поставки без податку на додану вартість визначений на рівні 5 306 744,33 грн., сума податку на додану вартість визначена на рівні 1 061349,00 грн., що відповідає даним реєстру виданих податкових накладних.

Також відповідач не надав доказів того, що за даними бухгалтерського обліку обсяг реалізованого позивачем металобрухту становив 5583192,00 грн., про що зазначено в Акті перевірки.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на обєкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі обєкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Доказів того, що позивачем занижено обсяг поставки за березень 2009 року на суму 276442,00 грн. позивачем не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не зазначено та не обґрунтовано яким чином обсяг реалізації товарів, задекларований позивачем в декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року впливає на задекларований показник обсягу поставки (без податку на додану вартість), в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок Акта перевірки про порушення позивачем підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” та заниження податку на додану вартість за березень 2009 року на суму 55288,00грн. є помилковими, а тому визначення суми податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 55288,00 грн. є протиправним.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у розмірі 27644,00 грн. є також протиправним.

За таких підстав позовні вимоги ПП “Родос Плюс” про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 13 квітня 2010 року №0000752310/0 та №0000762310/0 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Святошинському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП“Родос Плюс” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства “Родос Плюс” задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 13 квітня 2010 року №0000752310/0 та №0000762310/0.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Родос Плюс” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко