Постанова № 16944841, 11.07.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2011 року Справа № 2а/2370/5199/2011

09 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

при секретарі Ватажок-Сташинській А.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Городищенському районі Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податковий борг по єдиному податку в сумі 344 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. № 727/98 та Податкового кодексу України зобовязаний вчасно та в повному обсязі сплачувати податки та збори. Відповідач свій обовязок не виконував належним чином, внаслідок чого утворився податковий борг в сумі 344 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою, яка зазначена довідці за відомостями адресно-довідкового сектору ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області від 05.07.2011 року.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець Городищенською районною державною адміністрацією Черкаської області 21.12.2010 року. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 23.12.2010 року № 1837 відповідач взятий на облік платників податків в державній податковій інспекції у Городищенському районі 23.12.2010 року за №2679.

На підставі заяви ОСОБА_2 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 24.12.2010 року, відповідачу було видано свідоцтво, згідно якого він є платником єдиного податку.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»(№727/98) від 03.07.1998 р. (надалі за текстом «Указ»), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Пунктом 2 Указу визначено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Згідно пп.3 п. 1 підрозділу 8 Податкового кодексу України єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягає перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.

Згідно з даними вищезгаданої заяви ОСОБА_2, відповідач обрав в якості виду підприємницької діяльності вантажні автомобільні перевезення, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, інші види діяльності.

Рішенням Городищенської районної ради Черкаської області від 04.04.2008 року № 14-4/5 затверджено ставки єдиного податку для субєктів підприємницької діяльності, які мають державну реєстрацію у Городищенському районі.

Відповідно до цього рішення фізичні особи-підприємці за здійснення вантажних автомобільних перевезень, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, інших видів діяльності сплачують єдиний податок в розмірі 200 грн., щомісяця.

Враховуючи приписи Податкового кодексу України відповідач повинен сплачувати до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця 86 грн. єдиного податку (200 грн. х 43 %).

За даними облікової картки платника податків станом 20.06.2011 року сума заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку за період з березня по червень 2011 року становить 344 грн. (86 грн. х 4 місяці).

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підрозділу 8, розділу ХХ Податкового кодексу України «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку»з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва застосовується Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(з наступними змінами) .

Оподаткування єдиним податком за своєю суттю є спрощеним порядком оподаткування, оскільки він встановлюється у вигляді платежу, який не залежить від розміру доходів платника такого податку, за фіксованою ставкою відповідно до рішення місцевої ради. Обрання такої системи оподаткування є правом фізичної особи-підприємця. Таким чином, платник податків, надаючи до органу податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, погоджується на сплату єдиного податку щомісяця у розмірі, встановленому місцевою радою. Тобто, сума єдиного податку є узгодженою з моменту видачі такому платнику податків свідоцтва про сплату єдиного податку і у подальшому узгодження щомісяця не потребує. За таких обставин, сума єдиного податку узгоджена відповідачем з моменту отримання ним свідоцтва про сплату єдиного податку, а саме 23.12.2010 року.

Відповідно до 5 пятого Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Виходячи із зазначених норм, суд приходить до висновку, що сплата єдиного податку не повязана з отриманням доходу, отже єдиний податок відповідачем повинен сплачуватись.

Оскільки податкове зобовязання відповідача в сумі 344 грн. не було сплачене у встановлені строки, таке зобовязання визнається податковим боргом, який підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив єдиний податок, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (19500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через державну податкову інспекцію у Городищенському районі Черкаської області (19500, Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 119, ідентифікаційний код 34393334) податковий борг з єдиного податку в сумі 344 (триста сорок чотири) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький