Постанова № 16944640, 24.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24 червня 2011 р. №2а-251/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.

за участю сторін: представників позивача - Бережного М.М., Антропової З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквін" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквін", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000202301/2 від 19.10.2010 року та №0000202301/3 від 27.12.2010 р. про донарахування податку на прибуток у сумі 72132,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Маквін", про що складено акт перевірки від 16.06.2010 року №7062/23/35972646 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142301/0 від 23.06.2010 року про донарахування податку на прибуток у сумі 74136,60 грн. на підставі порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, відповідачем скаргу залишено без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення №0000142301/1 від 26.08.2010 р. За результатами розгляду скарги ДПА у Харківській області частково скасоване у сумі 2004,30 грн. (основний платіж - 1896,00 грн., штрафні санкції - 108,30 грн.). Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000202301/2 від 19.10.2010 р., №0000202301/3 від 27.12.2010 р. про нарахування податку на прибуток на суму 72132,30 грн. (65427,00 грн. - основне зобов'язання, 6705,30 грн. - штрафна (фінансова) санкція). Позивач зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними відповідачем в акті перевірки, рішеннях щодо адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, та вважає неправомірним нарахування податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Марадіної Ю.С. надійшли письмові заперечення та додаткові пояснення по справі, які обґрунтовуються тим, що висновками акта перевірки від 16.06.2010 року №7062/23/35972646 встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідач посилався на ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зазначив, що при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів у податковому обліку у законодавчому порядку не передбачено проведення розрахунку даного показника у розрізі найменувань, кількості та таке інше. Згідно оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку №631- "розрахунки з постачальниками" за весь період діяльності станом на 31.03.2010 року перед ТОВ "ВБК Інвестбуд" лічиться кредиторська заборгованість у сумі 139200,00 грн. Станом на час проведення перевірки ТОВ "ВБК Інвестбуд" має стан припинено (ліквідовано, закрито). До перевірки підприємство не надало угоду щодо переводу заборгованості на іншого кредитора від 31.12.2009 р. за №1 та акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Маквін" та ТОВ "ВБК Інвестбуд" від 01.01.2010 року. Під час проведення перевірки позивач не надав документальних підтверджень про зобов'язаннями виплати заборгованості іншій юридичній особі. До скарги ТОВ "Маквін" надав угоду щодо переводу заборгованості на іншого кредитора від 31.12.2009 року за №1 та акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Маквін" та ТОВ "ВБК Інвестбуд" від 01.01.2010 року, згідно якої перший боржник - ТОВ "Маквін" передає, а новий боржник - ФОП ОСОБА_5 приймає на себе зобов'язання першого кредитора та становиться боржником кредитора - ТОВ "ВБК Інвестбуд" по заборгованості у розмірі 139200,00 грн. При укладанні угоди щодо переводу заборгованості кредиторська заборгованість, що виникла перед ТОВ "ВБК Інвестбуд" переходить до ФОП ОСОБА_5, тобто у бухгалтерському обліку ТОВ "Маквін" лічиться кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_5 Згідно наданих для перевірки регістрів бухгалтерського обліку на електронних носіях, тобто картка рахунку №631 "розрахунки з постачальниками" яка сформована 25.05.2010 року, за ФОП ОСОБА_5 лічиться заборгованість у сумі 443753,05 грн., яка склалась від купівлі послуг та пшениці згідно наданих прибуткових накладних та згідно акту виконаних робіт від 30.11.2008 року на суму 81270,00 грн. Розрахунки за поставлені товари проведені всього на суму 30000,00 грн. Таким чином, згідно наданих до перевірки документів не надається можливим підтвердити факт проведення переводу кредиторської заборгованості що виникла перед ТОВ "ВБК Інвестбуд" до ФОП ОСОБА_5 Крім того, відповідач зазначає, що при аналізі бухгалтерського рахунку №372 - "розрахунки з підзвітними особами" та звітів про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт встановлено, що станом на 31.12.2009 р. перед звітною особою ОСОБА_6 рахується кредиторська заборгованість, яка виникла від розрахунку директора ОСОБА_6 власними коштами за придбані товари. При розрахунку з постачальниками як підзвітна особа ОСОБА_6 виконував свої функції як директор юридичною особи ТОВ "Маквін" передбачені статутом. До перевірки ТОВ "Маквін" не надало цивільно-правового договору, укладеного з ОСОБА_6, на який розповсюджується термін позовної давності строком на 3 роки, а відповідно до ст.233 КЗпП до сум коштів працівників, витрачених для потреб підприємства в рамках трудових відносин, застосовується 3-х місячний термін позовної давності. Оскільки строк позовної давності для звернення ОСОБА_6 до суду з позовом про захист трудових прав закінчився, заборгованість ТОВ "Маквін" перед ОСОБА_6 є безповоротною фінансовою допомогою.

В судовому засіданні представники позивача - Бережний М.М., Антропова З.І. підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові та письмових поясненнях обставини.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений згідно вимог ст. 35 КАС України. Відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами на підставі ч.4 ст.128 КАС України.

У судовому засіданні 27.04.2011 року та 06.06.2011 року представник відповідача Марадіна Ю.С. надала пояснення, в яких заперечувала проти позову, посилаючись на надані письмові заперечення та письмові пояснення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквін" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.07.2008 року (а.с.169), перебуває на обліку у ДПІ у Московському районі м. Харкова, що не заперечується сторонами.

Види діяльності позивача по КВЕД - оптова торгівля зерном, насіння та кормами для тварин; інші види оптової торгівлі; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (а.с.170).

Фахівцями Державної податкової інспекції Московського району м. Харкова проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Маквін" (35972646), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.07.2008 р. по 31.03.2010 р., висновками якої встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - занижено податок на прибуток у 4-му кварталі 2009 року на суму 814 грн., у 1-му кварталі 2010 року у сумі 66510,00 грн.

За результатами перевірки складений акт від 16.06.2010 року №7062/23/35972646 (а.с.9-37).

На підставі вказаного акту перевірки керівником ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000142301/0 від 23.06.2010 р. (а.с.38), яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 74136,60 грн., з них 67323,00 грн. - за основним платежем; 6813,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погодившись в вказаним податковим повідомленням-рішенням, подав начальнику ДПІ у Московському районі м. Харкова скаргу від 01.07.2010 року (а.с.121-125), за результаттами розгляду якої винесено рішення №10448/10/25-012 від 26.08.2010 року (а.с.127-132) щодо залишення без змін податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 23.06.2010 р., винесено податкове повідомлення-рішення №0000142301/1 від 26.08.2010 року (а.с.133).

За результатами розгляду повторної скарги позивача від 08.09.2010 р. (а.с.134-138) ДПА у Харківської області винесено рішення від 30.09.2010 р. №3634/10/25-103 (а.с.45-50), яким скасовані податкові повідомлення-рішення №0000142301/0 від 23.06.2010 р., №0000142301/1 від 26.08.2010 року у сумі 2004, 30 грн. (основний платіж - 1896,00 грн., штрафні санкції - 108,30 грн.).

Відповідачем внаслідок адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень на рівні ДПА у Харківської області та ДПА України прийнято податкові повідомлення-рішення №0000202301/2 від 19.10.2010 р., №0000202301/3 від 27.12.2010 р. про нарахування податку на прибуток на суму 72132,30 грн. (65427,00 грн. - основне зобов'язання, 6705,30 грн. - штрафна (фінансова) санкція).

Суд не погоджується із висновками відповідача про наявності порушень податкового законодавства при визначенні позивачем податку на прибуток підприємств, виходячи із наступного.

Щодо порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у звязку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості товарів (послуг), які він отримав, через що відповідач зазначив, що заборгованість набуває статусу безповоротної фінансової допомоги, а позивачем не включено до складу валових доходів у 1 кварталі 2010 року суму 5912,64 грн., та не зменшено валові витрати, судом встановлено наступне.

З акту перевірки від 16.06.2010 року №7062/23/35972646 вбачається, що станом на 31.12.2009 р. виявлено кредиторську заборгованість перед підзвітною особою директором ТОВ «Маквін»ОСОБА_6 у сумі 5912,64 грн. (згідно з наданими до перевірки звітами про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт), що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності у 3 місяці згідно зі ст.233 КЗпП України. Відповідач вважає зазначену заборгованість безповоротною фінансовою допомогою відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Вартість цих товарів та послуг вважається доходом з інших джерел та оподатковувається у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства. Крім того, оскільки сума заборгованості платника податку перед іншою особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, валові витрати зменшуються на суму придбаного товару, оскільки платником фактично не понесено витрат відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно протоколу установчих зборів ТОВ «Маквін»від 03.07.2008 року, наказів про затвердження штатного розкладу та штатних розкладів (а.с. 105-110), директором ТОВ «Маквін»є ОСОБА_6

Станом на 31.12.2009 р. перед підзвітною особою директором ТОВ «Маквін»ОСОБА_6 рахувалася кредиторська заборгованість, яка виникла внаслідок розрахунку директором ОСОБА_6 власними коштами за придбані товари у сумі 5912,64 грн.

Ст. 233 КЗпП України передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Так, згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Проте суд зазначає, що спір з приводу стягнення коштів з підприємства за придбані товари не є трудовим спором, а є цивільно-правовим спором, строк позовної давності щодо звернення з яким визначено нормами Цивільного Кодексу України у три роки.

Зазначена позиція підтримана рішенням ДПА у Харківській області від 30.09.2010 р. №3634/10/25-103, а також рішенням ДПА України про результати розгляду скарги від 16.12.2010 року № 27861/125-0115. Так, у вказаних рішеннях зазначено, що висновки податкової інспекції щодо збільшення валових доходів та зменшення валових витрат за рахунок заборгованості товариства перед ОСОБА_6, яка залишилась не стягнутою після закінчення 3 місяців, не можна вважати правомірними, оскільки згідно з Цивільним Кодексом загальний строк позовної давності складає 3 роки. Враховуючи вищевикладене, податковою інспекцією зайво збільшені валові доходи ТОВ "Маквін" у 1-му кварталі 2010 року на 5913,00 грн. та зменшені валові витрати на суму 4926,00 грн.

Таким чином, факт порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у звязку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості товарів (послуг), які він отримав, у судовому засіданні не підтверджено.

Крім того, суд зазначає, що згідно пояснень представника позивача Антропової З.І., яка є головним бухгалтером ТОВ «Маквін», які не спростовано відповідачем, позивач взагалі не відображав зазначені показники по заборгованості перед ОСОБА_6 ані до валових витрат, ані до валових доходів у податковому обліку.

Крім того, позивачем суду наданий журнал-ордер по рахунку 3721 (а.с.195) та видатковий касовий ордер від 29.06.2010 р. (а.с.196), згідно з якими ОСОБА_6 виплачено підзвітні кошти у розмірі 5912,64 грн. за 4-й квартал 2009 року, 708,60 - за 1-й квартал 2010 року, 30708,00 грн. - за 2-й квартал 2010 року, тобто фактично позивачем погашено заборгованість перед директором ОСОБА_6 29.06.2010 року.

Щодо порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині заниження показника приросту ТМЦ у 4 кварталі 2009 року на суму 3254,53 грн., судом встановлено наступне.

З акту перевірки від 16.06.2010 року №7062/23/35972646 вбачається, що ТОВ "Маквін" несе транспортно-заготівельні витрати на транспортування, зберігання, завантаження і розвантаження товару. Ці витрати включаються до собівартості товару, в бухгалтерському обліку витрати не обліковуються на бухгалтерському рахунку №28-"товари", транспортно-заготівельні витрати обліковуються на бухгалтерському рахунку №902- "собівартість реалізованих товарів". У ході перевірки встановлено, що станом на 31.12.2009 року бухгалтерському рахунку №28 - "товари" рахується залишок товару на суму 31787,00 грн., який складається лише з витрат на закупівлю товару. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат у вартості запасів, що вибули, придбані у 4 кварталі 2009 року, становить 10,23855%. Таким чином, на залишок товару (бухгалтерський рахунок № 28) станом на 4 квартал 2009 року у сумі 31787 грн. приходиться транспортно-заготівельних витрат у сумі 3254,53 грн. Враховуючи вимоги п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", вартість залишку ТМЦ для визначення приросту ТМЦ станом на 31.12.2009 р. повинна складати 35041,53 грн. В результаті чого, в порушення п.5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено показник приросту ТМЦ у 4-му кварталі 2009 р. на суму 3254,53 грн.

Згідно п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) - платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Зазначеною нормою також встановлено, що якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

Таким чином, непроведення переоцінки платником податків ТМЦ - запасів, так саме, як і їх проведення, не впливає на дані податкового обліку.

Крім того, як вбачається з акту перевірки (а.с. 14), при встановлені суми заниження приросту ТМЦ у 4-му кварталі 2009 року на суму 3254,53 грн., відповідач використовував лише дані бухгалтерських проводок та бухгалтерських рахунків. Будь-які первинні документи перевіряючими не досліджувалися. При цьому відповідачем вираховано середній відсоток транспортно-заготівельних витрат у вартості запасів, що вибули, придбані у 4 кварталі 2009 року, що становить 10,23855%. Проте таке вирахування середнього відсотку витрат не передбачено нормами податкового або бухгалтерського законодавства, оскільки методика вирахування середнього відсотку транспортно-заготівельних витрат відсутня.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 4 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV, одним з принципів бухгалтерського обліку є принцип превалювання сутності над формоюоперації обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про не доведеність відповідачем належними та допустимими доказами заниження позивачем показнику приросту ТМЦ у 4 кварталі 2009 року на суму 3254,53 та відсутність порушення в цій частині ведення податкового обліку, тобто відсутність порушення п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, суд зазначає, що рішенням ДПА у Харківській області від 30.09.2010 р. №3634/10/25-103, а також рішенням ДПА України про результати розгляду скарги від 16.12.2010 року № 27861/125-0115 зазначене порушення частково скасовано, оскільки у вказаних рішеннях зазначено, що перевіряючими виведено балансову вартість товарів станом на 31.12.2009 р. в розмірі 35042,00 грн., замість 31787,00 грн. При цьому, зазначені залишки в розмірі 35042,00 грн. не враховано при визначенні убутку балансової вартості за 1 квартал 2010 року. Тобто, як зазначає ДПА у Харківській області у своєму рішенні від 30.09.2010 р. №3634/10/25-103, убуток балансової вартості запасів за 1 квартал 2010 року повинен складати 35042,00 грн., замість задекларованого підприємством та підтвердженого перевіркою розміру 31787,00 грн., у зв'язку з чим необхідно збільшити валові витрати платника у 2010 році на 3255,00 грн. (35042-31788).

Щодо порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині невключення до складу валового доходу в 1 кварталі 2010 року суми 139200, 00 грн., та не зменшення валових витрат по господарським відносинам з ТОВ «ВБК Інвестбуд»через кредиторську заборгованість перед контрагентом, яка визнана відповідачем як безповоротна фінансова допомога, судом встановлено наступне.

З акту перевірки від 16.06.2010 року №7062/23/35972646 вбачається, що згідно з журналом-ордером №631 "розрахунки з постачальниками" станом на 31.03.2010 р. лічиться кредиторська заборгованість перед підприємством ТОВ "ВБК Інвестбуд" у сумі 139200,00 грн., яка виникла за придбані вантажно-розвантажувальні роботи згідно з актом приймання-передачі робіт від 31.12.2009 р. за договором №50 від 01.12.2009 року. Розрахунки за придбані роботи у 1 кварталі 2010 року ТОВ "Маквін" не проводились. На час проведення перевірки ТОВ "ВБК Інвестбуд" має стан - припинено у березні 2010 року у звязку з визнанням його банкрутом. У зв'язку з чим, відповідно до п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сума заборгованості позивача перед ТОВ "ВБК Інвестбуд" є безповоротною фінансовою допомогою та згідно з п.п.4.1.6 п.4.1. ст. вищевказаного Закону включається до валового доходу як дохід з інших джерел, зокрема у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги. Таким чином, позивач в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занизив валовий дохід у 1-му кварталі 2010 року на суму 139200,00 грн., в порушення п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищив валові витрати у 1-му кварталі 2010 року на 116000,00 грн. у зв'язку з відсутністю витрат за безоплатно отримані роботи від ТОВ "ВБК Інвестбуд".

Судом встановлено, що між ТОВ "Маквін" як замовником та ТОВ "ВБК Інвестбуд" як підрядником укладений договір №50 від 01.12.2009 року (а.с.171-172), предметом якого є виконання вантажно-розважувальних робіт, які були фактично виконані, що також не заперечується сторонами, підтверджується актом приймання робіт від 31.12.2009 року (а.с.173), податковою накладною №311203 від 31.12.2009 року (а.с.174).

Згідно угоди про переведення боргу №1 від 31.12.2009 року (а.с.51) суму заборгованості позивача у розмірі 139200, 00 грн. переведено на нового боржника ФОП ОСОБА_5, який зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 20.01.1997 року по теперішній час, що підтверджується відповідним Витягом з реєстру. Оригінал угоди про переведення боргу, який відповідає наявній в матеріалах справи копії, було судом досліджено у судовому засіданні.

Актом звірки взаємних розрахунків від 01.01.2010 року між ТОВ "Маквін" та ТОВ "ВБК Інвестбуд" підтверджено, що сальдо на 01.01.2010 р. складає 0,0 грн. (а.с.52).

З пояснень представника позивача Антропової З.І., яка є головним бухгалтером ТОВ «Маквін», вбачається, та описом документів, наданих для перевірки підприємством ТОВ «Маквін»(а.с. 83) підтверджується, що зазначені документи надавалися перевіряючим особам під час проведення перевірки.

Посилання відповідача на пояснення ФОП ОСОБА_5, надані для ДПІ від 31.03.2010 року №35, спростовуються змістом листа від 07.09.2010 року №07/09-1 (а.с.53), згідно з яким ФОП ОСОБА_5 вказує, що угоду про переведення боргу №1 від 31.12.2009 року проведено ним в обліку в січні 2010 року.

При проведенні зустрічної перевірки ДПІ у Московському районі м.Харкова діяльності ФОП ОСОБА_5 визначено період проведення перевірки - з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р., тому ФОП ОСОБА_5 зазначив, що у своїх поясненнях до ДПІ не вказував про наявність боргу перед ТОВ "ВБК Інвестбуд" станом на 01.01.2010 р., оскільки ДПІ запитували облікові дані за інший період.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2010 р. між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Маквін" (а.с.81) сума зобов'язань збільшена за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року на суму 139200,00 грн.

Таким чином, суд зазначає, що відображення позивачем у бухгалтерському обліку договору про перевод боргу порушень податкового законодавства не потягло, оскільки господарські операції відображені позивачем у податковому обліку за «правилом першої події»у травні 2010 року, що підтверджено відповідачем у наданих письмових запереченнях проти позову.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід включає, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Таким чином, у судовому засіданні позивачем ТОВ "Маквін" спростовано той факт, що позивач не розрахувався з ТОВ «ВБК Інвестбуд»за отримані роботи, враховуючи акт звірки взаємних розрахунків від 01.01.2010 року та угоду про переведення боргу №1 від 31.12.2009 року. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова №0000202301/2 від 19.10.2010 р., №0000202301/3 від 27.12.2010 р. про нарахування податку на прибуток на суму 72132,30 грн. (65427,00 грн. - основне зобов'язання, 6705,30 грн. - штрафна (фінансова) санкція) прийняті відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквін" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова №0000202301/2 від 19.10.2010 р., №0000202301/3 від 27.12.2010 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена у повному обсязі 29.06.2011 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.