Постанова № 16944244, 29.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4536/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Гордієнко Н.В.,

представників відповідача - Іванової А.В., Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" (далі - позивач, ПАТ "Полтавакондитер")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2011 року № 0000782305.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на помилковість та безпідставність висновків акту перевірки щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року сум ПДВ по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ “Веспрем”. Зазначив, що правомірність формування податкового кредиту від даного контрагента підтверджується наявними у позивача первинними документами, отриманий товар використаний у господарській діяльності позивача. Наполягав на тому, що чинним законодавством України на господарюючих субєктів не покладається обовязок контролювати показники податкової звітності підприємства, яке виступає контрагентом у господарській операції. Вважає, що ним не допущено порушень Закону України "Про податок на додану вартість", у звязку з чим просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях відповідач посилався на порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначав, що контрагент позивача не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності, посилався на факт непідтвердження надмірної сплати ІІДВ до бюджету постачальником ПАТ “Полтавакондитер”, в результаті чого вважає правомірним прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ “Полтавакондитер” (ідентифікаційний код юридичної особи 00382208) зареєстроване 10.12.1991 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради, взято на податковий облік в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

У період з 30.03.2011 року по 19.04.2011 року ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ “Полтавакондитер” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за січень 2011 року, які виникли за рахунок відємних значень з ПДВ, що декларувались за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.04.2011 року № 3698/23-8/00382208, у якому зафіксовано завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 212211 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення рішення від 19.05.2011 року № 0000782305, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування на суму 212211 грн.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню,суд виходить із наступного.

Із акту перевірки суд вбачає, що позивач у грудні 2010 року включив до складу податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ “Веспрем” суму ПДВ 212211 грн., яка була віднесена до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон - № 168/97) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 22.06.2010 року між позивачем та ТОВ “Веспрем” укладено договір поставки № 129/06-10, за умовами якого Постачальник (ТОВ “Веспрем”) зобовязується передати у власність Покупцю товар, а Покупець (ПАТ “Полтавакондитер”) зобовязується прийняти товар і оплатити його вартість. Поставка окремої партії товару здійснюється на умовах DDU м. Полтава. Оплата партії товару Покупцем здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання товару.

На виконання умов договору ТОВ "Веспрем" виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 1273 263 грн. 18 коп., в т.ч. ПДВ - 212210 грн. 53 коп.

Розрахунок за отриманий товар проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківськими виписками.

Транспортування товару здійснювалося за рахунок Постачальника на склад ПАТ “Полтавакондитер” та підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких наявні у матеріалах справи.

Позивачем на підставі податкових накладних включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року суму ПДВ 212211 грн.

Порушень в оформленні податкових накладних судом не встановлено, зауважень до їх змісту та форми відсутні.

З реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2010 року ПАТ “Полтавакондитер” вбачається, що у розділі отриманих податкових накладних значаться податкові накладні, виписані позивачу ТОВ “Веспрем” у грудні 2010 року, суми ПДВ по яких включені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року.

Оприбуткування товару (насіння соняшнику) ПАТ „Полтавакондитер” підтверджується прибутковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно карток складського обліку матеріалів соняшник приймався на склад ПАТ „Полтавакондитер” та відпускався у борошняний цех товариства для подальшого використання у виробництві.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ “Веспрем” підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності ПАТ „Полтавакондитер”.

На момент здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних, ТОВ “Веспрем” мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано, та було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ТОВ “Веспрем” належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на протокол допиту директора ТОВ “Веспрем” ОСОБА_4 як на належний доказ, який підтверджує відсутність господарських операцій, оскільки відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Доводи контролюючого органу про обовязковість наявності такої підстави для виникнення у платника права на бюджетне відшкодування як факт надмірного надходження відповідної суми податку до бюджету, судом не беруться до уваги з огляду на слідуюче.

Згідно з визначенням, що міститься у пункті 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, законодавче визначення бюджетного відшкодування повязане із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

Аналіз норм Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить, що термін “сплата податку” вживається в розумінні сплати податку покупцем у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг). Так, пункт 1.3 статті 1 названого Закону, даючи визначення платника податку як особи, яка зобовязана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

З огляду на зазначене, слід зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

За наслідками дослідження наявних у матеріалах справи доказів встановлено факт сплати позивачем своєму постачальнику відповідної суми ПДВ у складі ціни придбаного товару.

Таким чином, зменшення позивачеві задекларованої ним суми бюджетного відшкодування згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є незаконним.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність заявленої позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 212211 грн., а тому податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.05.2011 року № 0000782305 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ “Полтавакондитер” є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.05.2011 року № 0000782305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2011 року.

СуддяА.Б. Головко