Рішення № 16944, 21.06.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21.06.06 Справа № 290/7-06

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. розглянув матеріали справи

за позовом прокурора Рокитнянського району Київської області в інтересах держави в особі Рокитнянської селищної ради, смт. Рокитне

до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості з орендної плати

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: Жижко О.М. (дор. б/н від 20.06.2006р.);

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернувся прокурор Рокитнянського району Київської області в інтересах держави в особі Рокитнянської селищної ради, смт. Рокитне з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 05.06.2006р. її розгляд призначено на 21.06.2006р. (а.с. 1).

В судове засідання, яке відбулось 21.06.2006р. прокурор та представник відповідача не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, витребувані судом документи не подали, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, проте, необхідних документів наявних в матеріалах справи достатньо для розгляду господарського спору по суті.

Згідно з ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору документів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв сторін про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області та відповідною відміткою на першому примірнику ухвали про порушення провадження у справі, наявному в її матеріалах, справа розглядається без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

05.06.2004р. між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки (далі -договір оренди, а.с. 5). Відповідно до п. 1.1 цього договору позивач на підставі рішення Рокитнянської селищної ради від НОМЕР_1 надає, а відповідач приймає в строкове платне володіння земельну ділянку площею 0,0169 га забудованих земель для обслуговування магазину, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2

Згідно п. 2.1 договору термін його дії становить 15 років з дати його державної реєстрації.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачено, що розмір орендної плати за земельну ділянку, що є предметом договору складає 1285,58 грн. в рік. Орендна плата сплачується відповідачем на користь позивача щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця в рівних частках.

Згідно з п. 4.1.5 договору відповідач зобов'язується своєчасно вносити орендну плату.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач користуючись в 2004 році земельною ділянкою не своєчасно сплачував орендну плату, в зв'язку з чим на момент порушення провадження у справі за ним утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за 2004-2006 рік в сумі 1135,37 грн.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, відповідачем після порушення провадження у справі частково погашено суму заборгованості, в підтвердження чого надано копію квитанції про сплату відповідачем 1093,05 грн., яку долучено до матеріалів справи, в зв'язку з чим предмет спору в цій частині відсутній, а справа провадженням в цій частині на підставі п.1-1 частини першої ст. 80 ГПК України підлягає припиненню. Враховуючи викладене вище, заборгованість відповідача перед позивачем становить 42,32 грн. (1135,37 -1093,05).

Згідно частини першої ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною сьомою цієї статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Одним із основних видів господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання.

Статтею 175 ГК України зазначається, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 ГК України та інші, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до частини першої ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п.1.частини другої ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Крім того, статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, господарський суд задовольняє позовні вимоги частково та стягує з відповідача 42,32 грн. заборгованості з орендної плати.

Відповідно до частини другої ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має покласти державне мито незалежно від результатів вирішення спору. А згідно частини п'ятої цієї статті витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в даному випадку покладаються на відповідача.

Враховуючи те, що спір виник з неправильних дій відповідача, господарський суд стягує з нього в доход державного бюджету державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та на користь державного підприємства «Судовий інформаційний центр»118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55, ст. ст. 173 - 175, частинами першою та сьомою ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р.; п. 1 частини другої ст. 11, ст. ст. 509, 525, Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV; частиною другою ст. 49, ст. ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь Рокитнянської селищної ради (ЗКПО 04358997) -42 грн. 32 коп. заборгованості з орендної плати.

Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 в доход державного бюджету державне мито в сумі 102 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.

4. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь державного підприємства „Судовий інформаційний центр” (ЗКПО 30045370) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.

5. Провадження у справі №290/7-06 в частині стягнення заборгованості в сумі 1093,05 грн. -припинити.

6. Копію даного Рішення надіслати прокурору та сторонам.

Суддя Бабенко К. А.