Постанова № 16943488, 07.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2011 року Справа № 2а-5136/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Балябі В.С.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (дов. №21/10 від 23.03.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вугілля Донбасу» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

20 червня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вугілля Донбасу» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 660,64 грн., податку на додану вартість в розмірі 1190,00 грн., комунального податку в розмірі 158,80 грн. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який діяв на момент виникнення податкового зобовязання відповідача) платники податків і зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Вугілля Донбасу» є юридичною особою, зареєстроване Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 06.11.2002 року, внесено до ЄДРПОУ та перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.

Станом на 07.06.2011 відповідач має податкову заборгованість в розмірі 2009,44 грн., яка включає заборгованість з податку на прибуток в розмірі 660,64 грн., податку на додану вартість в розмірі 1190,00 грн., комунального податку в розмірі 158,80 грн.

Суму податкового боргу складається та підтверджуються наступними документами:

-податковим повідомленням - рішенням № 0012621510 від 16.06.2009 року;

-податковою декларацією №76555 від 17.08.2009 року;

-податковим повідомленням - рішенням № 0019181510 від 21.09.2009 року;

-податковим повідомленням - рішенням № 0007951510 від 24.05.2010 року;

-податковим повідомленням - рішенням № 0002182810 від 25.08.2009 року;

-податковим повідомленням - рішенням № 0000411600 від 01.02.2010 року;

-податковим повідомленням - рішенням № 0003181520 від 21.05.2009 року.

Податкові повідомлення рішення відповідачем не оскаржувались.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо нарахування та визначення частини податкового зобовязання з податку на додану вартість виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 зазначеного Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 5.1 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має узгоджені податкові зобовязання.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу була направлена перша податкова вимога № 1/1879 від 05.06.2009 року та податкова вимога № 2/311 від 10.02.2010 року які біли отримані 19.01.2010 року та 19.02.2010 року відповідно.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки суму податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 660,64 грн., податку на додану вартість в розмірі 1190,00 грн., комунального податку в розмірі 158,80 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вугілля Донбасу» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з наявних у Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вугілля Донбасу» (код ЄДРПОУ 32202421, адреса: 91001, м. Луганськ, вул. 10-та Продольна, 106) рахунків у банках податковий борг у сумі 2009,44 грн. (дві тисячі девять грн. 44 коп.) в тому числі з податку на прибуток в розмірі 660,64 грн. (шістсот шістдесят грн. 64 коп.) на користь Державного бюджету України, р/р 31116009700005, код платежу 11021000, отримувач УДК у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, і.к. 24046582, Банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013; з податку на додану вартість в розмірі 1190,00 грн. (одна тисяча сто девяносто грн. 00 коп.) на користь Державного бюджету України, р/р 31117029700006, код платежу 14010100, отримувач УДК у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, і.к. 24046582, Банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013; з комунального податку в розмірі 158,80 грн. (сто пятдесят вісім грн. 80 коп.) на користь місцевого бюджету Камянобрідського району м. Луганська, р/р 33210828700005, код платежу 16010200, отримувач УДК у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, і.к. 24046582, Банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 12 липня 2011 року.

СуддяО.В. Солоніченко