Постанова № 16942909, 28.02.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 року           2а-380/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Білоцерківська об`єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт»податкового боргу у сумі 20412 грн. 42 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за податком на додану вартість у вказаному вище розмірі.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону, платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Пунктом 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон України № 2181-III) передбачено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт»(ідентифікаційний код: 07554701, місцезнаходження: 09104, Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 4) зареєстровано державним реєстратором Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області як юридичну особу 29.11.1996, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Білоцерківською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області відповідач взятий на податковий облік як платник податків з 04.12.1996 за № 173, що підтверджується довідкою Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області від 28.07.2010 № 645, копія міститься у матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 14080 грн. 00 коп.

Крім того, податковим органом, на підставі пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України № 2181-III, нараховано пеню на суму податкового боргу у розмірі 6332 грн. 45 коп.

Враховуючи вимоги п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III, відповідачу було виставлено першу податкову вимогу від 22.04.2010 № 1/120 на суму 21827 грн. 47 коп. та другу податкову вимогу від 28.05.2010 № 2/138 на суму 263970 грн. 47 коп., які були отримані уповноваженою особою відповідача (головним бухгалтером), відповідно, 22.04.2010 та 28.05.2010, що підтверджується відповідними підписами на корінцях вимог.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України № 2181-III, податкове зобов’язання - це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Платник податків, відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених пп. "г" пп. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181- III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були подані до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області податкові декларації з податку на додану вартість за серпень-листопад 2010 року, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Загальна сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті відповідачем відповідно до вказаних декларацій, становить 14080 грн. 00 коп.

Узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість платником податків у строк, визначений законом, сплачена не була.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181- III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-III, за винятком випадків, визначених пп. 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181-III, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України № 2181-III, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 1.3 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові вимоги від 22.04.2010 № 1/120 та від 28.05.2010 № 2/138, податковий борг є узгодженим.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Відповідно до положень п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХII, фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин, виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 20412 грн. 45 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають амін

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» (ідентифікаційний код: 07554701, місцезнаходження: 09104, Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 4) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 20412 (двадцять тисяч чотириста дванадцять) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Спиридонова В.О.