Постанова № 16942723, 28.02.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 року 2а-240/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Відродження Полісся»про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Державна податкова інспекція у м. Славутичі Київської області (далі позивач, ДПІ у м. Славутичі) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Відродження Полісся» (далі відповідач, ТОВ фірма «Відродження Полісся») про стягнення податкового боргу у сумі 83032 грн. 56 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася податкова заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 83032 грн. 56 коп., з яких по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності з урахуванням штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації 61312 грн. 85 коп.; по земельному податку, з урахуванням штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації 12725 грн. 00 коп.; по податку з власників транспортних засобів 8167 грн. 82 коп.; по комунальному податку, з урахуванням штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації 596 грн. 70 коп.; по збору за забруднення навколишнього природного середовища, з урахуванням штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації 230 грн. 19 коп.

Відповідач заперечень чи будь-яких інших клопотань до суду не надавав.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно положень ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 1251-ХІІ) під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Пунктом 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Закон України № 2181-III) передбачено, що платники податків це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ - фірма «Відродження Полісся» (ідентифікаційний код: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39) зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області як юридична особа 23.12.1992, номер запису про державну реєстрацію № 1360120 0000 000069, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію А00 № 106082.

ДПІ у м. Славутичі відповідач взятий на податковий облік як платник податків з 28.12.1992, що підтверджується даними довідки ДПІ у м. Славутичі від 12.03.2009 № 30.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 61142 грн. 85 коп., відповідно до копії декларації, наявної у матеріалах справи.

Крім того, 23 березня 2010 року посадовими особами ДПІ у м. Славутичі на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХII проведено перевірку своєчасності подання ТОВ фірмою «Відродження Полісся» податкової звітності.

Під час перевірки позивачем виявлено порушення ТОВ фірмою «Відродження Полісся» норм податкового законодавства, а саме: підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III щодо несвоєчасного подання податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 23.03.2010 № 143/15/13737133 про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності.

23.02.2010 податковим органом було направлено лист за № 285/10/15-079, яким відповідача було повідомлено про дату, час та місце проведення невиїзної документальної перевірки, у зв`язку з неявкою посадових осіб відповідача для ознайомлення та підписання акта перевірки від 23.03.2010 № 143/15/13737133, посадовими особами позивача був складений відповідний акт неявки від 23.03.2010 № 30/15/13737133.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.03.2010 № 0000241501/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями за платежем орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 170 грн. 00 коп.

Відповідно до даних акта перевірки від 23.03.2010 № 143/15/13737133, він був вручений посадовій особі відповідача 24.03.2010 нарочним, про що свідчить відповідний підпис у графі про отримання примірника акта.

Повідомлення-рішення було отримано уповноваженою особою відповідача 24.03.2010, про що свідчить підпис у відповідній графі про вручення.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України № 2181-III, податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 № 2535-XII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 2535-XII) передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону, податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі ст. 27 Закону № 2535-XII контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Платник податків, відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених пп. "г" пп. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до ДПІ у м. Славутичі податковий розрахунок земельного податку за 2009 та 2010 роки та розрахунок земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку належним чином, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Так, за даними вказаних декларацій платником податків самостійно визначено розмір орендної плати, що підлягає сплаті, зокрема, січень грудень 2009 року за землі у межах населених пунктів.

Загальна сума заборгованості зі сплати податку на землю станом на 20.10.2010 становить 20676 грн. 96 коп.

З урахуванням часткового стягнення з відповідача податкового зобов`язання у розмірі 7951 грн. 96 коп., сума узгодженого податкового зобов'язання, несплаченого платником податків у строк, визначений законом, становить 12555 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181- III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Судом встановлено, що 23 березня 2010 року посадовими особами ДПІ у м. Славутичі на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХII проведено перевірку своєчасності подання ТОВ фірмою «Відродження Полісся» податкової звітності.

Під час перевірки позивачем виявлено порушення ТОВ фірмою «Відродження Полісся» норм податкового законодавства, а саме: підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III щодо несвоєчасного подання податкового розрахунку з земельного податку за 2010 рік.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 23.03.2010 № 144/15/13737133 про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності.

23.02.2010 податковим органом було направлено лист за № 285/10/15-079, яким відповідача було повідомлено про дату, час та місце проведення невиїзної документальної перевірки, у зв`язку з неявкою посадових осіб відповідача для ознайомлення та підписання акта перевірки від 23.03.2010 № 144/15/13737133, посадовими особами позивача був складений відповідний акт неявки від 23.03.2010 № 31/15/13737133.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.03.2010 № 0000251501/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 170 грн. 00 коп.

Відповідно до даних акта перевірки від 23.03.2010 № 144/15/13737133, він був вручений посадовій особі відповідача 24.03.2010 нарочним, про що свідчить відповідний підпис у графі про отримання примірника акта.

Повідомлення-рішення було отримано уповноваженою особою відповідача 24.03.2010, про що свідчить підпис у відповідній графі про вручення.

Загальна сума заборгованості зі сплати земельного податку становить 12725 грн. 00 коп. (12555 грн. 00 коп. заборгованості по декларації + 170 грн. 00 коп. штрафної (фінансової) санкції).

Судом встановлено, що відповідачем також не сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 8167 грн. 82 коп.

Статтею 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XII передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з обєму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

З урахуванням змін внесених до розрахунків на підставі довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов`язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах від 02.07.2009 та беручи до уваги часткове стягнення з відповідача суми податкового зобов`язання по даному податку у сумі 3239 грн. 26 коп., сума заборгованості відповідача зі сплати податку з власників транспортних засобів становить 8167 грн. 82 коп.

Стосовно стягнення з відповідача податкову заборгованість зі сплати комунального податку суд виходить з наступного.

23 березня 2010 року посадовою особою ДПІ у м. Славутичі на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХII проведено перевірку дотримання ТОВ «Відродження Полісся» вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових розрахунків комунального податку, за результатами якої складено акт від 23.03.2010 № 141/15/13737133.

Відповідно до статті 15 Закону № 1251-ХІІ комунальний податок належить до місцевих податків.

Статтею 17 зазначеного Закону встановлено, що сплата податків і зборів (обов`язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 № 56-93 місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Статтею 22 зазначеного Декрету передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.

Під час перевірки ДПІ у м. Славутичі виявлено порушення відповідачем норм податкового законодавства, а саме пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III щодо неподання податкових розрахунків комунального податку за IV квартал 2009 року.

23.02.2010 податковим органом було направлено лист за № 285/10/15-079, яким відповідача було повідомлено про дату, час та місце проведення невиїзної документальної перевірки, у зв`язку з неявкою посадових осіб відповідача для ознайомлення та підписання акта перевірки від 23.03.2010 № 141/15/13737133, посадовими особами позивача був складений відповідний акт неявки від 23.03.2010 № 28/15/13737133.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.03.2010 № 0000221501/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями за платежем комунальний податок на суму 170 грн. 00 коп.

Зазначене податкове повідомлення - рішення отримане представником відповідача 24.03.2010, що підтверджується його підписом у відповідній графі про отримання на корінці рішення.

Судом встановлено, що податковий розрахунок комунального податку позивача за лютий 2009 року, був поданий 02.07.2009, згідно з відміткою податкового органу на копії розрахунку вх. № 6029, наявного у матеріалах справи.

Відповідно до цього розрахунку, річний фонд оплати праці (код рядка 03) становить 2346 грн. 00 коп. Ставка комунального податку за відповідний звітний період становить 10 % від цієї суми, тобто сума податку складає 234 грн. 60 коп.

Податковий розрахунок комунального податку позивача за березень 2009 року, був поданий 22.10.2009, згідно з відміткою податкового органу на копії розрахунку вх. № 12523, наявного у матеріалах справи.

Відповідно до цього розрахунку, річний фонд оплати праці (код рядка 03) становить 1921 грн. 00 коп. Ставка комунального податку за відповідний звітний період становить 10 % від цієї суми, тобто сума податку складає 192 грн. 10 коп.

З огляду на наведене, сума податкового зобов`язання зі сплати комунального податку, яка підлягає сплаті відповідачем, становить 596 грн. 70 коп., з яких 234 грн. 60 коп. та 192 грн. 10 коп. узгодженого податкового зобов`язання відповідно до розрахунків та 170 грн. 00 коп. штрафної санкції, що у сумі складає 596 грн. 70 коп.

Так само, 23 березня 2010 року посадовою особою ДПІ у м. Славутичі на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХII проведено перевірку дотримання ТОВ - фірма «Відродження Полісся» вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових розрахунків по збору за забруднення навколишнього середовища, за результатами якої складено акт від 23.03.2010 № 142/15/13737133.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі Закон № 1264-XII), порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303, встановлено, що базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, девять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби: 1) за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів; 2) за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи обєктів у разі розміщення відходів; 3) за місцем перебування платника збору на податковому обліку у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення; 3-1) за місцем перебування платника збору на податковому обліку в разі утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасового зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

Під час перевірки податковим органом виявлено порушення відповідачем норм податкового законодавства, а саме пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III щодо неподання податкових розрахунків зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009 рік.

23.02.2010 податковим органом було направлено лист за № 285/10/15-079, яким відповідача було повідомлено про дату, час та місце проведення невиїзної документальної перевірки, у зв`язку з неявкою посадових осіб відповідача для ознайомлення та підписання акта перевірки від 23.03.2010 № 142/15/13737133, посадовими особами позивача був складений відповідний акт неявки від 23.03.2010 № 29/15/13737133.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.03.2010 № 0000231501/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями за платежем «інші збори за забруднення навколишнього природного середовища» на суму 170 грн. 00 коп.

Зазначене податкове повідомлення - рішення отримане представником відповідача 24.03.2010, що підтверджується його підписом у відповідній графі про отримання на корінці рішення.

Судом встановлено, що податкові розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року був поданий позивачем до податкового органу 09.07.2009, що підтверджується штампом податкового органу про отримання вх. № 7217, як вбачається з копії розрахунку, наявного в матеріалах справи.

Відповідно до рядка 7 податкового розрахунку, нараховано збір за звітний квартал у сумі 49 грн. 29 коп.

Розрахунок за 2009 рік був поданий до податкового органу 26.10.2009 вх. № 12383, відповідно до даних 7-ого рядка розрахунку сплаті підлягає 10 грн. 90 коп.

Отже, сума податкового зобов`язання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка підлягає сплаті відповідачем, становить 230 грн. 19 коп., з яких 49 грн. 29 коп. та 10 грн. 90 коп. по податковим розрахункам за забруднення навколишнього природного середовища вх. № № 6277 та 12383 відповідно та 170 грн. 00 коп. штрафної санкції.

Враховуючи вимоги п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III, відповідачу було виставлено першу податкову вимогу від 05.12.2008 № 1/263 на суму 7839 грн. 89 коп. та другу податкову вимогу від 10.01.2009 № 2/5 на суму 16327 грн. 29 коп.

Перша податкова вимога була отримана представником відповідача 08.12.2008 № 1/263, що підтверджується підписом у відповідній графі про отримання на корінці вимоги.

Друга податкова вимога від 10.01.2009 № 2/5 отримана представником відповідача, про що свідчить підпис у графі про отримання на корінці вимоги.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України № 2181-III встановлено, що податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 2181-ІІІ відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові вимоги від 05.12.2008 № 1/263, від 10.01.2009 № 2/5 та податкові повідомлення-рішення від 23.03.2010 № 0000241501/0, № 0000251501/0, № 000221501/0, № 0000231501/0 податковий борг є узгодженим.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 83032 грн. 56 коп.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, розрахунками ДПІ у м. Славутичі.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Відповідно до положень п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХII, фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 83032 грн. 56 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Відродження Полісся» (ідентифікаційний код: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39) на користь держави в особі Державної податкової інспекцій у м. Славутичі Київської області податкову заборгованість у загальній сумі 83032 (вісімдесят три тисячі тридцять дві) грн. 56 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя Спиридонова В.О.