Постанова № 16942641, 19.05.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26

_________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 року 2а-1347/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечиним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(надалі - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2011 № 0000592302, виданого Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області (надалі відповідач), яким визначено штрафні санкції на суму 909 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що акт перевірки, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011№0000592302 є незаконним та необґрунтованим, а саме податкове повідомлення рішення протиправне і підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що за словами посадових осіб відповідача, останні прибули на перевірку на підставі п.80.2.2. ст. 80 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) у звязку із дорученням центральних органів влади перевірити ціну на крупу гречану, яка реалізується в роздрібних мережах. Проте, на думку позивача, дослідження рівня цін на крупу гречану жодним чином не повязано з порушеннями платником податків законодавства щодо здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, які визначено як підстава для проведення фактичної перевірки у п.80.2.2. ст. 80 ПКУ, тобто перевірку проведено безпідставно.

Крім того, позивач зазначає, що при забезпеченні обліку товарних запасів він діяв правомірно та у відповідності до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (надалі Закон № 265/95-ВР).

19.05.2011 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначає, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв`язку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фоззі-Фуд»( код ЄДРПОУ 32294926, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5) зареєстровано державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 02.12.2002, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру за номером 1339120 0000 000782 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 087657 ). Позивач здійснює торговельну діяльність через мережу магазинів. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

У лютому 2011 року на підставі п. 80.2.2 ст. 80 ПКУ, наказу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 03.02.2011 № 105 та направлень на перевірку від 04 лютого 2011 року №37 і №38 посадовими особами Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя проведена фактична перевірка господарської одиниці ТОВ «Фоззі-Фуд» (магазин «Сільпо»у м. Запоріжжі, вул. Готвальда, буд. 2) щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Перевіркою було встановлено наступні порушення: невідповідність даних товарного обліку позивача і фактично наявних залишків товарів; порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

За результатами вказаної перевірки посадовими особами відповідача було складено акт (довідка) перевірки щодо дотримання порядків здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, обігу підакцизних товарів від 07.02.2011 № 0022/08/25/23/32294926 (надалі акт перевірки).

На підставі акта перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99. №996-ХIV (надалі Закон України від 16.07.99. №996-ХIV) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 № 000592302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 909 грн. 80 коп. за неведення у встановленому порядку обліку товарів за місцем їх реалізації (2 х 454 грн. 90 коп.), в якому підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій визначено порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Позивач з результатами проведеної перевірки не погодився і оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя. Заперечення до акту перевірки позивача рішенням Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 09.02.2011 № 780/10/23-713 залишено без задоволення, а акт перевірки без змін.

Позивач вважає, що акт перевірки відповідача є незаконним, необґрунтованим і відповідно складене на його підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, з наступних підстав: перевіряючими було повідомлено, що перевірка здійснюється на підставі п. 80.2.2 ст. 80 ПКУ у звязку із дорученням центральних органів влади перевірити ціну на крупу гречану, що реалізується в роздрібних мережах. В наказі про проведення перевірки від 03.02.2011 № 105 та направленнях на перевірку № 37, 38 визначено підставою для проведення перевірки господарської одиниці позивача магазину «Сільпо»п. 80.2.2 ст. 80 ПКУ.

Вищезазначеним пунктом ПКУ визначено, що у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів, фактична перевірка може проводитися без попередження платника податків.

Згідно із зазначеними в позовній заяві доводами позивач вважає, що перевірка цін на крупу гречану не може бути тотожнім з положеннями п. 80.2.2 ст. 80 ПКУ, оскільки перевірка цін на продукцію позивача не віднесено до повноважень податкового органу та тому, що позивачу не було доведено на підставі якої саме інформації, яку отримав відповідний державний орган або орган місцевого самоврядування, проводиться перевірка. Крім того, в позові зазначено, що невідповідність даних товарного обліку позивача і фактично наявних залишкових товарів (нестача) є необґрунтованим та не відповідає дійсності, з огляду на наступне.

Під час проведення перевірки на вимогу контролюючого органу керуючою магазину було здійснене зняття залишків товарів певних позицій, вказаних перевіряючими, за даними комп`ютерної програми обліку товарних запасів на 04.02.2011.

04.02.2011 о 14 год. 10 хв. було роздруковано товарний звіт «Залишки на дату 04.02.2010 на 14 год. 10 хв.». Перерахунок фактично наявних в магазині залишків товарів здійснювався посадовими особами податкового органу з 14 год. 10 хв. по 15 год. 30 хв., в цій частині товару, була продана кінцевим споживачам через касові апарати, частина була відпущена за накладною.

Щодо частини товару, яка була відпущена за накладною на магазин «Сільпо»по б. Вінтера, 30 м. Запоріжжя, переміщення даного товару підтверджується накладною на внутрішнє переміщення від 04.02.2010 № SAP 9277000 та актом приймання товарів від 04.02.2010 № SAP 9277000, однак ці документи не були прийняті посадовими особами відповідача до уваги, у зв`язку з чим в додатку до акта перевірки «Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків»необґрунтовано зазначена нестача.

Також, позивачем зауважено, що з огляду на те, що магазин позивача, який перевірявся є магазином самообслуговування, в якому покупець самостійно здійснює відбір товарів в торгівельному залі протягом необмеженого часу, отримати достовірні і реальні результати звірки фактично наявних товарних залишків із залишками згідно з даними обліку товарних запасів в магазині самообслуговування можливо виключно за умови зупинення діяльності магазину і проведення його інвентаризації в порядку, передбаченому наказом Міністерства Фінансів України від 11.08.1994 № 69.

Серед іншого позивач зазначає, що встановлені актом перевірки порушення, як то порушення п. 12 ст. 3 Законом № 265/95-ВР, відповідно до якого суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) не відповідають обставинам, які були встановлені перевіряючими особами, зокрема.

Дана норма не має прямої вказівки про те, де саме повинен вестись облік товарних запасів на складах або за місцем їх реалазації, а визначає альтарнативну форму ведення цього обліку або на складі і на місці їх реалізації, або на складі чи на місці реалізації. Крім того, жодних документів на підтвердження встановленого порушення перевіряючими не запитувались.

Також, позивач вважає, що санкція, яка як визначено в оскакржуваному податковому повідомленні-рішенні застосовна до позивача на підставі ст. 20 Закону № 265/95-ВР, не може бути застосована бо в цій нормі є посилання на застосування штрафної санкції до суб`єктів, які здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані в установленом упорядку. Оскільки відповідачем встановлено порушення, що полягало у порушенні порядку обліку товарних запасів, така санкція не може бути застосована.

Надаючи правову оцінку співрним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобовязані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки на вимогу контролюючого органу керуючою магазина було здійснене зняття залишків товарів певних позицій, вказаних перевіряючими, за даними компютерної програми обліку товарних запасів Перерахунок фактично наявних в магазині залишків товарів здійснювався перевіряючими за участю керуючої магазину. Протягом вказаного часу частина товару продана через каси кінцевим споживачам. Супермаркет «Сільпо»- магазин самообслуговування, тобто покупець самостійно здійснює підбір товару в торгівельному залі. Перерахунок товару перевіряючими здійснювався в той час, коли магазин був відкритий, тобто в торгівельному залі перебували покупці і продовжували відбір необхідного їм товару. Знятий з полиць, проте ще не реалізований товар (в корзинках покупців) під час зняття фактичних залишків товарів перевіряючими не враховувався.

Крім того, судом встановлено, що частина товару (на суму 353 грн. 72 коп.) відпущена за накладною на магазин «Сільпо»по вул. Вінтера, б. 30 у м. Запоріжжі. Вказане переміщення товарів за накладною №SAP 9277000 від 04.02.2011 підтверджене «Актом приймання товарів»№SAP 9277000 від 04.02.2011. Вказане переміщення товарів, перевіряючими, також, не взято до уваги.

Як вбачається із копії заперечень до акту перевірки вих. № 493-УРС/07/11 від 07.02.2011, які були подані до податкового органу позивачем в порядку адміністративного оскарження, вказані вище накладна на внутрішнє переміщення та акт приймання товарів направлялись податковому органу, однак при винесенні рішення за результатами розгляду заперечень, дані документи враховані не були.

Дослідивши вищезазначені накладну на внутрішнє переміщення від 04.02.2010 № SAP 9277000 та акт приймання товарів від 04.02.2010 № SAP 9277000, судом встановлено, що зокрема акт приймання товарів від 04.02.2010 № SAP 9277000 містить серед інших реквізитів час його складання, а саме 15 год. 02 хв. та посилання на адресу складу відправника вул. Готвальда, буд. 2, м. Запоріжжя, статус цього акту підтверджений.

Пунктом 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що підприємства зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Ст. 6 цього Закону України вказує на те, що юридичні особи повинні вести облік товарних запасів у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Таким виступає «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затверджене Наказом Мінфіну №246 від 20.10.1999. Даним положенням визначені методологічні основи бухгалтерського обліку інформації про запаси і відображення її у фінансовій звітності.

Згідно з пунктом 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 N 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону належними документами, що підтверджують бухгалтерський облік господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Таким чином, закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації.

Відповідач не довів суду, обґрунтованість висновків про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, не надав жодного документ, на підставі якого перевіряючими було зроблено такий висновок.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду судом в діях позивача не встановлено порушення порядку обліку товарних запасів, відповідальність за яке передбачена статтею 20 Закону № 265/95-ВР. Позивачем доведено хибність висновків, зроблених працівниками відповідача за результатами проведеної перевірки.

Відповідачем не доведено суду факт того, що позивачем допущено недостачу товарних запасів за місцем реалізації на суму 454 грн. 90 коп.

За таких обставин, рішення податкового органу в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР у сумі 909 грн. 80 коп. є безпідставним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000592302 від 25 лютого 2011 року, видане Державною податковою інспекцією Києво-Святошинського району Київської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена 24.05.2011