Постанова № 16941957, 08.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2011 р. справа № 2а/0570/8778/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріХлопові А.А.

за участю:

представника позивача Ємельянова С.М.

представника відповідача Лози Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районів м. Донецька до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сум пенсій, сплачених у звязку із витратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районів м. Донецька звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька, в якому просило стягнути з відповідача сплачену позивачем пенсію у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_3 за період січень-лютий 2011 року у розмірі 1500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачу були направлені Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з січень- лютий 2011 року.

Відповідач відмовився прийняти до відшкодування зазначені у актах звірки витрати УПФ на пенсії у звязку із втратою годувальника, яки помер внаслідок нещаного випадку на виробництві по особовій справі ОСОБА_3 на суму 1500,00 грн. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Посилаючись на ст.ст. 21, 24, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ч. 1 ст. 10, ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанову правління ПФУ та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003, постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» «198 від 11.03.2009, ст. ст. 37, 39, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач просив задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на обставини викладені у запереченнях на позовну заяву, а саме у відповідності із ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.1999 р. відповідач у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі зобовязаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачувати йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зазначеним Законом не передбачено відшкодування відповідачем позивачу витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, доплат та надбавок, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265 та від 11.03.2009 р. № 198. Крім того зазначили, що згідно із. ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обовязковим документом для розгляду справи про страхові виплати та відшкодування страхових виплат, є акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1, та висновок МСЕК про зв'язок смерті потерпілого з травмою на виробництві. Наданий позивачем акт Н-1 № 2 від 20.09.1990 не може бути прийнятий відповідачем, оскільки складений із порушенням вимог діючого на той час «Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві», а саме: акт складений комісією підприємства без висновків комісії із спецрозслідування; у акті неповна розшифровка П.І.Б. керівника підприємства та членів комісії; не визначено чітко місце нещасного випадку; у п. 10 не зазначено час нещасного випадку; відсутні кодування та із акту неможливо встановити зв'язок випадку з виробництвом. У звязку з чим просив визнати заявлені позовні вимоги необґрунтованими та в їх задоволені відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Позивачем була сплачена пенсія у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та щомісячна адресна допомога.

Вказані виплати увійшли до Акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 6-7, 9, 14, 15, 17).

Факт виплати вказаної суми пенсії із допомогою по справі ОСОБА_3 у загальній сумі 1500,00 грн. відповідачем не оспорюється.

Відповідачем - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька, у звязку з тим, що ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та акт по формі Н-1 складений із порушенням діючого на той Положення, не були враховані суми, визначені у актах щомісячної звірки по особовій справі ОСОБА_3 у розмірі 1500,00 грн. у тому числі:

- не враховані суми витрат на виплату основного розміру пенсії у звязку із втратою годувальника, який в сумі 135,90 грн.;

- не врахована сума витрат щомісячної цільової допомоги на прожиття у розмірі 47, 70 грн.;

- не враховані суми адресної допомоги по вказаній особі у розмірі 1316,40 грн.

Вказані розбіжності визначені у таблицях розбіжностей (а.с. 10, 18).

Відповідно до п. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до ч. 1 пп. «г», «д» ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ч. 2 ст. 7 "Прикінцеві положення" Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Згідно ч. 4 п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячно цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

П. 5 Порядку, зазначає, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих. За її результатами складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, він подається відповідно Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особливими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з п. 7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Тому при понесенні Управлінням Пенсійного фонду України витрат у зв'язку з виплатою пенсій, призначених на підставі ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ці витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно із ст. 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

У даному випадку відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій у звязку із втратою годувальника ОСОБА_3

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, потерпілий ОСОБА_4 є її батьком.

Як вбачається з свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 33 років, причина смерті тупа травма тіла.

У відповідності до медичного висновку № 9 Міської дитячої поліклініки № 2 Жовтневого району м. Харкова «Про дитину-інваліда віком до 16 років» від 01.04.2003 року в ОСОБА_3 наявне захворювання, що дає право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років.

Отже, приймаючи до уваги вищезазначені норми закону та встановлені факти, ОСОБА_3 має право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону), оскільки на час смерті потерпілого ОСОБА_4 була непрацездатною особою, яка перебувала на утриманні померлого або ж мала на день його смерті право на одержання від нього утримання. Тобто, пенсія ОСОБА_3 у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно із ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються, зокрема акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.

Як вбачається із матеріалів справи, про загибель потерпілого ОСОБА_4 складався акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві № 2 від 20.09.1990 року.

Отже, приймаючи до уваги викладене, суд вважає наявним зв'язок смерті потерпілого ОСОБА_4 з отриманою травною на виробництві.

Також, вищезазначеним спростовуються посилання відповідача на недоліки акту за формою Н-1, оскільки такі посилання не є підставою для відмови у відшкодуванні позивачу витрат на виплату пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_3

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з Фонду понесених витрат на виплату основного розміру пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_3 за період січень-лютий 2011 р. в сумі 135,90 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на виплату державної адресної допомоги на суму у розмірі 1316,40 грн. та витрат на щомісячну грошову допомогу на прожиття у розмірі 47,70 грн., суд зазначає наступне.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Фонд соціального страхування від нещасних випадків) установлений статтею 21 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.

Згідно з пунктом 4 цього Порядку суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків, це суми, що виплачуються відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сімї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Щомісячна державна адресна допомога є додатковою допомогою до пенсії і до основного її розміру не включається.

Отже, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

Щомісячна державна адресна допомога до пенсії, призначена і виплачена управлінням Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” не є виплатою, що підлягає фінансуванню згідно зі статтею 21 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Вказана доплата також не наведена в переліку, визначеному пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

З огляду на викладене відсутні підстави для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку адресної допомоги.

Згідно із п. 1 Положення про порядок призначення і виплати щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття непрацездатним громадянам з мінімальними доходами, затвердженого Наказом Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства праці України, Міністерства фінансів України 25.06.93 N 84/41/13-306, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття призначається і виплачується з 1 червня 1993 р. непрацездатним громадянам (пенсіонерам, інвалідам, членам сімей, крім дітей, які одержують пенсію в разі втрати годувальника, а також особам, які мають право на пенсію, але не звернулись за її призначенням).

З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку адресної допомоги у розмірі 1316,40 грн. та витрат на виплату щомісячної цільової допомоги на прожиття у розмірі 47,70 грн. Отже, вимоги в частині стягнення зазначених витрат задоволенню не підлягають.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення основного розміру пенсій у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного висновку на виробництві за особовою справою ОСОБА_3 за період з січня по лютий 2011 року у розмірі 135,95 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення витрат на виплату і доставку адресної допомоги та витрат на виплату щомісячної цільової допомоги на прожиття слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районів м. Донецька до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сум пенсій, сплачених у звязку із витратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 1500,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районів м. Донецька (р/р 256033012000 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 20377072) витрати на виплату основного розміру пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 135 (сто тридцять пять) грн. 90 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 08 липня 2011 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13 липня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.