Постанова № 16941753, 30.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 р. справа № 2а-12155/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю

представника позивача Бойка Д.В.,

представників відповідача Резакової Т.В., Коваленко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання нечинними податкові повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Українсько-канадське спільне підприємство «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог (т.2 а.с.3), до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання нечинними податкові повідомлення рішення від 19.12.2006 року №0000512303/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361074,00грн. і нарахування суми штрафної санкції 18523,11грн. та №0000522303/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1471,50грн., з якої основний платіж 981,00грн. штрафна санкція 490,50грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що взаємовідносини між позивачем та компанією «Uniciti LLS» врегульовані умовами зовнішньоекономічного контракту №В 19/2004 від 09.11.2004 року, який відповідає вимогам діючого законодавства України та діє згідно доповнення №2 від 27.12.2005 року, за згодою сторін до 31.12.2006 року.

Обовязки передбачені вказаним договором виконані сторонами в повному обсязі, тобто позивачем за вантажно митними деклараціями відвантажено на експорт за адресою вантажоодержувачів сталеву фібру власного виробництва.

Компанія «Uniciti LLS» оплатила її меморіальними валютними ордерами. Оплату проведено на підставі INVOICE.

Позивач зазначає, що факт експорту продукції засвідчений належно оформленими ВМД, що відповідає вимогам п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» та є підставою для застосування «0» ставки податку на додану вартість. Крім ВМД підтвердженням цього експорту є CMR.

Посилання відповідача на те, що компанія «Uniciti LLS» не існує не підтверджені ніякими документами.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення у яких зазначили, що не правомірно застосована ставка податку на додану вартість, яка становить «0» відсотків до бази оподаткування згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Листом від 25.10.2006 року №19921/7/26-4317 ДПА України отримана інформація від Служби внутрішніх доходів США. Компанія «Uniciti LLS» зареєстрована в США проте не отримувала коду платника податків. Вказана компанія не подає податкову звітність та не має «фізичної» присутності в США, а вказана адреса є адресою зареєстрованого агента і використовується переважно для пересилання та отримування документів.

Згідно відповіді Управління по податкам і зборам, Вашингтон, округ колумбія 20224 від 05.10.2006 року встановлено, що у результаті пошуків не знайдено ніяких фактів, що свідчить про те, що ця компанія коли-небудь знаходилися на території США чи вела або яку господарську діяльність на території США. Тобто в митній вантажній декларації занесена фірма, яка не знайдена серед діючих компаній США. Таким чином невірно внесена інформація в документи свідчить про те, що митні вантажні декларації не є належно оформленими.

Постановою Господарського суду Донецької області від 04 липня 2007 року по справі №37/4а позовні вимоги Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас - Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання нечинними податкові повідомлення - рішення від 19.12.2006 року №0000512303/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361074,00грн. і нарахування суми штрафної санкції 18523,11грн. та №0000522303/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1471,50грн., з якої основний платіж 981,00грн. штрафна санкція 490,50грн. задоволені в повному обсязі.

Визнані повністю нечинними податкові повідомлення-рішення від 19.12.2006 року №0000512303/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361074,00грн. і нарахування суми штрафної санкції 18523,11грн. та №0000522303/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1471,50грн., з якої основний платіж 981,00грн. штрафна санкція 490,50грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року по справі №22-а-1988/07 апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на постанову господарського суду Донецької області від 04 липня 2007 року у справі №37/4а залишена без задоволення.

Постанова Господарського суду Донецької області від 04 липня 2007 року у справі №37/4а за позовом Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас - Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання нечинними податкові повідомлення - рішення залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2010 року по справі №К-18221/07 касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Харцизьку задоволена частково, скасовано ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2007 року, постанову Господарського суду Донецької області від 04.07.2007 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі колегія суддів зазначила, що докази, на які послалися суди в ухвалених судових рішеннях, є обовязковими, однак, предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість застосування позивачем по експортній операції нульової ставки з податку на додану вартість, оскільки податковий орган, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, мав у своєму розпорядженні отриману з офіційних джерел інформацію, яка спростувала дані вантажних митних декларацій щодо одержувача (імпортера) товару, що виключало їх оформлення належним чином.

Отже виходячи із твердження відповідача про фіктивність відомостей, які містяться у вантажних митних деклараціях (у графі 8) суду слід було витребувати належні докази на підтвердження чи спростування наведених відповідачем фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року прийнята до розгляду позовна заява Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас - Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення та відкрито провадження в адміністративній справі №2а-12155/10/0570.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2005-2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Позивач Українсько-канадське спільне підприємство «Донбас - Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту УКСП «Донбас-Ліберті») зареєстроване 3 квітня 1997 року виконавчим комітетом Харцизької міської ради як юридична особа, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію (т.1 а.с.140). Відповідно до статуту (т.2 а.с.6-19) позивач зареєстрований за адресою: м. Харцизьк, вул. Філатова, 9. УКСП «Донбас-Ліберті» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №00242861, про що свідчить довідка Головного управління статистики у Донецькій області від 18 жовтня 2006 року (т.1 а.с.141). Згідно свідоцтва форми №2-р №06747187 серії НБ №092953 від 09 червня 2004 року (т.1 а.с.142) позивач є платником податку на додану вартість. Позивач перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Харцизьку з 15 лютого 1994 року за №160, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП №1895 від 09 червня 2004 року (т.2 а.с.5).

Судом встановлено, що посадовими особами державної податкової інспекції у м. Харцизьку на підставі наказу начальника інспекції №378 від 13 грудня 2006 року (т.2 а.с.76) та направлення №1017 від 13 грудня 2006 року (т.2 а.с.77) була проведена позапланова виїзна перевірка Українсько-Канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2005 року та період з 1 лютого 2006 року по 30 червня 2006 року. За результатами позапланової перевірки був складений акт №2381/23-3-00242861 від 19 грудня 2006 року з додатками (т.1 а.с.11). Висновками актами перевірки встановлені порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Харцизьку були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2006 року №0000522303/0 про визначення податкового зобовязання за грудень 2005 року та період з 1 лютого 2006 року по 30 червня 2006 року у сумі 981,00грн., в тому числі за травень 2006 року у сумі 831,00грн., за червень 2006 року у сумі 150,00грн. з нарахуванням штрафних санкцій у розмірі 490,50грн. та №0000512303/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: за 2005 рік у сумі 27799,00грн., за лютий 2006 року у сумі 56646,00грн., за березень 2006 року у сумі 56934,00грн., за квітень 2006 року у сумі 57575,00грн., за травень 2006 року у сумі 94772,00грн., за червень 2006 року у сумі 67348,00грн., всього за рішенням 361074,00грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 18523,11грн. на відшкодовану суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 37046,22грн.

Перевіряючими в акті перевірки зазначено, що з метою підтвердження експорту товарів УКСП «Донбас-Ліберті» на перевірку податковому органу були надані вантажно-митні декларації, в яких у восьмому розділі «одержувач/імпортер» була вказана компанія «Uniciti LLS», США, яка на думку фахівців ДПІ у м. Харцизьку, не відповідає вимогам чинного законодавства України як експортер, оскільки 25 жовтня 2006 року ДПА України була отримана інформація №19921/7/26-4317 від служби внутрішніх доходів США про те, що компанія «Uniciti LLS» зареєстрована в США, не отримувала коду платника податків, не подає податкову звітність та не має «фізичної» присутності в США, а вказана адреса є адресою зареєстрованого агента і використовується переважно для пересилання та отримування документів. Згідно відповіді Управління по податкам і зборам, Вашингтон, округ Колумбія 20224 від 5 жовтня 2006 року компанія коли-небудь знаходилися на території США чи вела будь-яку діяльність на території США. Посадові особи ДПІ у м. Харцизьку дійшли до висновку, що в вантажно-митні декларації внесена фірма, яка не знайдена серед діючих компаній США, тому надані позивачем до перевірки вантажно-митні декларації не є належно оформленими, а зовнішньоекономічний контракт укладений між позивачем та вказаною компанією, не відповідає вимогам законів України та чинним міжнародним договорам, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України. Відповідач в запереченнях зазначив, що у випадку неможливості документального підтвердження статусу іноземної фірми, такі угоди можуть бути визнані судом недійсними.

Таким чином, підставою для зменшення самостійно задекларованого позивачем податкового кредиту грудня 2005 року, лютого-червня 2006 року та прийняття оспорюваних рішень була інформація про несплату компанією «Uniciti LLS», США податків та відсутність даних про її фактичне місцезнаходження.

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає, серед іншого, обєкти, базу та ставки оподаткування, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Взаємовідносини між позивачем та компанією «Uniciti LLS», США врегульовані умовами зовнішньоекономічного контракту №В 19/2004 від 09.11.2004 року, з доповненням №2 від 27.12.2005 року. Термін дії договору до 31.12.2006 року (т.1 а.с.32,41, т.3 а.с.4-7).

Обовязки передбачені цим контрактом були виконані позивачем та компанією у повному обсязі: УКСП «Донбас-Ліберті» здійснив експортну поставку фібри сталевої згідно вантажно-митних декларацій, компанія «Uniciti LLS» оплатила її меморіальними валютними ордерами на підставі відповідних INVOICE (рахунків) (т.1 а.с.42-139, т.3 а.с.25-26).

Суд зазначає, що Законом України «Про державну податкову службу в Україні» податковим органам не надано право оцінювати правомірність та правильність заповнення вантажно-митних декларацій та контролювати проходження товарів через митний кордон України належать митній службі, до складу якої входить Амвросіївська митниця. Згідно листа Амвросіївської митниці №18-28/2555-2 від 8 червня 2007 року (т.3 а.с.37) підтверджено фактичне вивезення з митної території України товарів, оформлених УКСП «Донбас-Ліберті» за вантажно-митними деклараціями: №701000002/5/203994 (т.3 а.с.26) дата фактичного вивезення 05.11.2005 року; №701000002/5/204266 (т.3 а.с.25) дата фактичного вивезення 26.11.2005 року; № 701000002/5/204663 (т.1 а.с.43) дата 03.01.2006 року; №701000002/5/204640 (т.1 а.с.42) дата вивезення 02.01.2006 року; №701000002/6/200035 (т.1 а.с.44) дата вивезення 16.01.2006 року; №701000002/6/200076 (т.1 а.с.45) дата вивезення 22.01.2006 року; №701000002/6/200100 (т.1 а.с.46) дата вивезення 22.01.2006 року; №701000002/6/200197 (т.1 а.с.47) дата фактичного вивезення товару 04.02.2006 року; №701000002/6/200431 (т.1 а.с.51) дата вивезення 26 лютого 2006 року; №701000002/6/200392 (т.1 а.с.50) дата вивезення 19 лютого 2006 року; №701000002/6/200372 (т.1 а.с.49) дата вивезення 19.02.2006 року; №701000002/6/200328 (т.1 а.с.48) дата вивезення 12.02.2006 року; №701000002/6/200543 (т.1 а.с.63) дата вивезення 07.03.2006 року; №701000002/6/200676 (т.1 а.с.62) дата 18.03.2006 року; №701000002/6/200733 (т.1 а.с.61) 24.03.2006 року; №701000002/6/200761 (т.1 а.с.60) 25.03.2006 року; №701000002/6/201183 (т.1 а.с.64) 01.05.2006 року; №701000002/6/201156 (т.1 а.с.65) 27.04.2006 року; №701000002/6/201128 (т.1 а.с.66) 23.04.2006 року; №701000002/6/201021 (т.1 а.с.53) 14.04.2006 року; №701000002/6/200945 (т.1 а.с.52) 07.04.2006 року; №701000002/6/201325 (т.1 а.с.59) 14.05.2006 року; №701000002/6/201411 (т.1 а.с.58) 19.05.2006 року; №701000002/6/201451 (т.1 а.с.57) 20.05.2006 року; №701000002/6/201558 (т.1 а.с.56) 28.05.2006 року; №701000002/6/201620 (т.1 а.с.55) 31.05.2006 року; №701000002/6/201646 (т.1 а.с.54) 01.06.2006 року. Про цей факт свідчить запис на зворотному боці кожної вантажно-митної декларації, згідно вимог спільного наказу Державної митної служби та Державної податкової адміністрації України від 21 березня 2002 року № 163/121, затверджений підписом керівника митного органу та засвідчений гербовою печаткою митниці. Тобто, основна умова застосування "0" ставки податку на додану вартість згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо підтвердження експортних операцій належним чином оформленими вантажно-митними деклараціями позивачем була дотримана та митними органами з цього приводу порушення не встановлювалися. Відповідно до положень ст.1 Митного кодексу України, митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів;

Згідно статті 11 кодексу безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують завдання, зокрема, виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення.

Також, відповідно до вимог Інструкції «Про порядок заповнення вантажної митної декларації» затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року №307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 року за №443/2247, в графі 8 «одержувач/імпортер» вантажно-митної декларації наводяться відомості про одержувача товарів, у разі якщо одержувач іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства. За змістом цієї норми вантажно-митна декларація є належно оформленою лише у тому разі, коли усі графи оформлені з дотриманням вимог вказаної Інструкції.

П.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає операції, що є обєктом оподаткування, серед них, підпунктом 3.1.3 зазначеного пункту передбачене вивезення товарів у митному режимі експорту.

Пункт 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку на додану вартість становить "0" відсотків до бази оподаткування, при цьому товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією абз.11 підпункту 6.2.1.

Крім того, в матеріалах справи наявні податкові накладні підтверджуючі факт експортної поставки позивачем фібри сталевої згідно контракту №В 19/2004 від 09.11.2004 року, які були внесені у відповідний реєстр та враховані при формуванні відповідних показників податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2005 року, з лютого 2006 року по червень 2006 року (т.2 а.с.20-72).

Статтею 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959-ХІІ від 16 квітня 1991 року зі змінами та доповненнями передбачено, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Відповідач доказів звернення до суду з позовом про визнання недійсним зовнішньоекономічного контракту № В 19/2004 від 9 листопада 2004 року укладеного між позивачем та компанією «Uniciti LLS», США або розгляду в судовому порядку цього питання за ініціативою інших органів чи підприємств не надав, тобто на час прийняття судом даної постанови контракт №В 19/2004 від 9 листопада 2004 року недійсним у судовому порядку не визнавався. Невідповідність його умов чинним нормам зовнішньоекономічного законодавства України або міжнародним нормам відповідач не довів. Так само, як не навів відповідач норму податкового законодавства, яка надала йому право зменшити податковий кредит по причині відсутності інформації про сплату податків іноземною компанією. Закон України "Про податок на додану вартість" в жодній зі статей не пов'язав питання відшкодування податку на додану вартість з оплатою податку на додану вартість до бюджету іноземної держави. Згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер та її настання пов'язане зі здійсненням протиправних дій порушником, наявністю вини та зв'язку між протиправними діями та нанесеною шкодою державі.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами те, що первинні документи, що містяться у матеріалах справи, є такими, що не відповідають дійсності.

Наявність належно оформлених вантажно митних декларацій (т.1 а.с.42-66), які утримують відмітки на звороті, що задекларовані в ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі, з підписом відповідальної особи та печаткою митного органу суд приймає як певні докази, які посвідчують правомірність застосування нульової ставки при здійсненні експортних операцій.

Судом в ході судового розгляду зроблено запит до Міністерства фінансів України щодо надання інформації щодо: реєстрації як підприємства іноземної компанії «Uniciti L.L.С.», реєстрації іноземної компанії «Uniciti L.L.С.», як платника податків, наявності філій чи представництва компанії«Uniciti L.L.С.» та наявності обмежень проведення зовнішньоекономічних господарських операцій між субєктами підприємницької діяльності та «Uniciti L.L.С.» (т.4 а.с.81).

До суду надійшла відповідь на зазначений запит від Державної податкової адміністрації України, в якій зазначено, що «Uniciti LLС» зареєстровано в штаті Західна Вірджинія. Багато штатів можуть надавати компанії реєстраційний сертифікат з печаткою, апостилем, тощо. Проте ніяка сертифікація в штаті, або апостиль, наданий в штаті самі по собі не встановлюють американське резиденство з метою оподаткування платника податків. Службою внутрішніх доходів США було встановлено контакт з зареєстрованим агентом «Uniciti LLС» (т.4 а.с.91).

Таким чином цією відповіддю підтверджується факт реєстрації компанії контрагента. Цей факт спростовує доводи податкового органу щодо відсутності іноземного партнеру, з яким позивач уклав угоду та здійснив експортні операції.

Зазначена інформація не має відношення до експортних операцій та не впливає на формування позивачем податкових зобовязань.

Зокрема, ст.27 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал передбачені відповідні механізми співробітництва компетентних органів договірних держав у сфері обміну податковою інформацією. При цьому відповідно до частини 4 цієї статті для цілей обміну податковою інформацією ця Конвенція буде застосовуватися, незалежно від положень ст.2, на податки будь-якого виду, що стягуються договірною державою. Тобто сфера застосування положень Конвенції щодо обміну податковою інформацією охоплює як прямі, так і непрямі податки.

Враховуючи наведене суд вважає, що підстави для зменшення бюджетного відшкодування та визначення податкових зобовязань відсутні та у звязку з чим, позовні вимоги про визнання нечинними податкові повідомлення рішення від 19.12.2006 року №0000512303/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361074,00грн. і нарахування суми штрафної санкції 18523,11грн. та №0000522303/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1471,50грн., з якої основний платіж 981,00грн. штрафна санкція 490,50грн., підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позовні вимоги Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання нечинними податкові повідомлення рішення від 19.12.2006 року №0000512303/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361074,00грн. і нарахування суми штрафної санкції 18523,11грн. та №0000522303/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1471,50грн., з якої основний платіж 981,00грн. штрафна санкція 490,50грн., задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення рішення від 19.12.2006 року №0000512303/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361074,00грн. і нарахування суми штрафної санкції 18523,11грн. та №0000522303/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1471,50грн., з якої основний платіж 981,00грн. штрафна санкція 490,50грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 30 червня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 05 липня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.