Постанова № 16941743, 07.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р. справа № 2а/0570/8370/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Єфіменко О.В.

при секретаріТютюннику М.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

з участю представника відповідача Меженського В.В.,

з участю представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Шпакової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій нечинними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У травні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Меженського В.В., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що державним виконавцем безпідставно закрите виконавче провадження попри те, що виконавчі дії щодо виконання рішення суду Ворошиловського району м. Донецька про зобовязання Головного управління Пенсійного фонду у Донецькій області (далі - ГУПФУ у Донецькій області) здійснити перерахування пенсії ОСОБА_4 належним чином не виконані. Просить визнати нечинними дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 21125616, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 грудня 2010 року та зобовязати відповідача поновити виконавче провадження по виконанню постанови суду Ворошиловського району м. Донецька про зобовязання ГУПФУ у Донецькій області здійснити йому перерахування пенсії та вчинити дії передбачені ст.ст. 17,25,27,32,65,75 Закону України «Про виконавче провадження» для примусового виконання постанови суду, призначивши для цього конкретний строк.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 липня 2011 року було здійснено заміну відповідача з старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Меженського В.В. на відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі відділ ДВС).

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на наступне. 2 вересня 2010 року після надходження до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області виконавчого листа, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька 12 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4, державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено сторін виконавчого провадження: ОСОБА_4 і ГУПФУ у Донецькій області та надано строк боржнику для добровільного виконання рішення суду. На адресу відповідача надійшов лист ГУПФУ №9079/05 від 30 грудня 2010 року, у якому зазначено, що перерахунок пенсії ОСОБА_4 було проведено на підставі рішення суду, проте розмір пенсії залишився без змін. У звязку з тим, що рішення суду було виконано фактично в повному обсязі, державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, про що повідомлено сторін виконавчого провадження. Вказав, що державним виконавцем виконані всі належні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі Закон № 606), тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначила, що згідно з рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька ГУПФУ в Донецькій області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4 В результаті перерахунку підсумок пенсії, нарахований відповідно до цього рішення суду, становить 2579, 31 грн., тобто сума вийшла менша, ніж була у позивача раніше, тому розмір пенсії ОСОБА_4 в сумі 3296,54 грн., який сплачувався позивачу раніше не було змінено. За результатами виконання судового рішення було направлено лист відділу ДВС.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє позовних вимог на стороні відповідача, наполягав на тому, що рішення суду виконано у повному обсязі та просив відмовити у задоволені адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

2 вересня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до відділу ДВС з заявою прийняти до виконання виконавчий лист № 2а-47/10 від 12 серпня 2010 року. Того ж дня старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Меженським Віктором Валентиновичем було відкрите виконавче провадження на виконання вказаного виконавчого листа, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька, про зобовязання ГУПФУ у Донецькій області здійснити перерахування пенсії ОСОБА_4, виходячи з розміру посадового окладу 1200 гривень, надбавки за виконання особливо-важливих завдань 46%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність 13% та премії 26%, починаючи з 1 січня 2008 року та здійснити недоплачену пенсію за цей період, починаючи з 1 січня 2008 року по 25 лютого 2010 року. Вказану постанову було направлено простою кореспонденцією з супровідним листом сторонам виконавчого провадження, враховуючи вимоги ст. 27 Закону № 606, що підтверджується супровідним листом № 1/1033-10п від 2 вересня 2009 року.

Боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення суду з дня одержання постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомлено про наслідки невиконання рішення суду.

30 грудня 2010 року ГУПФУ в Донецькій області повідомило державного виконавця про виконання рішення суду у повному обсязі та зазначило, що на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_4 у встановленому законом порядку, розмір пенсії залишився без змін.

Того ж дня державним виконавцем відділу ДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 37 Закону606, тобто в результаті фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, про що повідомлено сторін виконавчого провадження шляхом направлення постанови про закінчення виконавчого провадження простою кореспонденцією з супровідним листом, враховуючи вимоги ст. 27 Закону № 606.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону № 606 «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 6 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 24 Закону № 606 (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) та п. п. 3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 (далі - Інструкція) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення пятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

За приписами статті 5 Закону № 606, основним завданням відділу є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно з статтею 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону №606 виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

З матеріалів справи вбачається, що постановою відділу ДВС від 2 вересня 2010 року було відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-47/10, про що повідомлено сторін виконавчого провадження.

ГУПФУ в Донецькій області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4, що підтверджується витягом з пенсійної справи № N/23700-МВС, у якій зазначено, що пенсія ОСОБА_4 перерахована з 1 січня 2008 року на підставі рішення суду. Основний розмір пенсії з урахуванням доплати складає 2579,31 грн. Проте раніше позивачу була встановлена пенсія у розмірі 3296,54 грн. і так як перерахунок погіршував становище позивача, пенсійними органами було залишено в силі розмір пенсії, який отримував ОСОБА_4 до перерахунку.

У звязку з цим, ГУПФУ в Донецькій області на адресу відділу ДВС було надіслано листа, в якому зазначено, що згідно з рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2010 року було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4, виходячи з розміру посадового окладу 1200 грн., надбавки за особливо важливі завдання 46%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність 13%, премії 26% з 01.01.2008, проте розмір пенсії ОСОБА_4 залишився без змін.

Рішення суду було фактично виконано ГУПФУ в Донецькій області, а саме здійснено перерахунок пенсії відповідно до вимог законодавства.

Ст. 37 Закону № 606 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) встановлює, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, у зв`язку з чим державним виконавцем ДВС 30 грудня 2010 року було правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, з аналізу досліджених доказів та встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання нечинними дій державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 21125616, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 грудня 2010 року є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача поновити виконавче провадження по виконанню постанови суду Ворошиловського району м. Донецька про зобовязання ГУПФУ у Донецькій області здійснити перерахування пенсії ОСОБА_4 та вчинити дії передбачені ст.ст. 17,25,27,32,65,75 Закону України «Про виконавче провадження» для примусового виконання постанови суду, призначивши для цього конкретний строк суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 21125616 було закінчено у звязку з повним фактичним виконанням рішення, а не зупинено, так як поновлення виконавчого провадження може відбуватися тільки після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, і державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Таким чином, оскільки виконавче провадження не було зупинено, то воно не може бути поновлено у розумінні норм Закону №606.

Отже, позовні вимоги про зобовязання відповідача поновити виконавче провадження по виконанню постанови суду Ворошиловського району м.Донецька про зобовязання ГУПФУ у Донецькій області здійснити перерахування пенсії ОСОБА_4 також не підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що відповідно до п. 1 ст. 51 Закону № 606 у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 21125616, відсутні підстави і для відновлення виконавчого провадження ВП № 21125616.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 повязані з його незгодою із рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2010 року щодо перерахунку пенсії. Судом не виявлено протиправності в діях державного виконавця по виконанню виконавчого листа № 2а-47/10 від 12 серпня 2010 року, тому й не має підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та причин для зобовязання відповідача відновити виконавче провадження щодо перерахування пенсії ОСОБА_4

У звязку з наведеним, аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій нечинними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 7 липня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2011 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Єфіменко О.В.