Рішення № 16940461, 16.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

16 червня 2011 року справа № 5020-636/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-торгівельна фірма «Сарепта»

(ідентифікаційний код 20339315,

83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, буд. 18)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Інвест»

(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 89, кВ. 19,

ідентифікаційний код 36127301)

про стягнення 9624,26 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ТОВ “Виробничо-торгівельна фірма “Сарепта”) - ОСОБА_1 - представник, довіреність № 04/04-11-203 від 04.04.2011;

Відповідач (ТОВ “Тонус Інвест”) - ОСОБА_2. - представник, довіреність № 85 від 30.05.2011.

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Сарепта» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Інвест»про стягнення 11624,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобовязань стосовно оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду АР Крим матеріали позовної заяви були направлені за підсудністю до Господарського суду міста Севастополя 20.04.2011 для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 26.04.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2011.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено 12.05.2011 на 01.06.2011, 01.06.2011 на 16.06.2011.

У судовому засіданні 16.06.2011 представник позивача надав докази часткової оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 2000,00 грн., а саме платіжні доручення №60 від 13.01.2011 на суму 1000,00 грн., №25 від 1000,00 грн. від 28.03.2011.

Ухвалою суду від 16.06.2011 провадження у справі №5020-636/2011 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2000,00 грн. було припинено, на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі у розмірі 9624,26 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Із змісту позову вбачаються посилання позивача на той факт, що з 10.08.2010 по 08.09.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Сарепта» (продавець) передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Тонус-Інвест»(покупець) товари медичного призначення у кількості, асортименті та за цінами, вказаними у накладних, а ТОВ «Тонус Інвест»прийняло медикаменти та зобовязалося їх оплатити, таким чином між сторонами був укладений у спрощений спосіб, у порядку, передбаченому ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України, договір поставки товару.

В підтвердження факту передачі товару позивач посилається на видаткові накладні № №О-0011970 від 10.08.2010 на суму 3523,39 грн., №О-0011971 від 10.08.2010 на суму 214,18 грн., №О-0011972 від 10.08.2010 на суму 148,80 грн., №О-0013084 від 03.09.2010 на суму 600,00 грн., №О-001096 від 03.09.2010 на суму 4722,30 грн., №О-0013098 від 03.09.2010 на суму 354,8 грн., №О-0013099 від 03.09.2010 на суму 377,78 грн., №О-0013100 від 03.09.2010 на суму 1500,00 грн., №О-0013462 від 08.09.2010 на суму 38,99 грн. (арк.с. 9-31), а всього на суму 11624,26 грн.

Однак, позивачем у виконання зобовязань було сплачено лише 2000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №60 від 13.01.2011 на суму 1000,00 грн., №25 від 1000,00 грн. від 28.03.2011.

Заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням часткової оплати товару склала 9624,26 грн.

24.01.2011 позивач звертався до відповідача з вимогами здійснити розрахунок за придбаний товар (арк.с. 52-53).

Однак, відповідачем сума заборгованості в повному обсязі погашена не була.

Несплата заборгованості за отриманий товар і стала причиною для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача суми основного боргу.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ? Кодекс), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 202, 204 Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, фактично між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки товару в формі обміну письмовими документами.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою та третьою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав товар відповідачеві належним чином, проте, вартість отриманого товару в повному обсязі не була сплачена відповідачем.

Отже, наявна заборгованість відповідача в сумі 9624,26 грн. підтверджується матеріалами справи.

Крім того, у судовому засіданні 16.06.2011 представник відповідача в повному обсязі визнав позовні вимоги у розмірі 9624,26 грн., що зазначив у заяві.

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9624,26 грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в сумі 116,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Інвест»(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 89, кВ. 19, ідентифікаційний код 36127301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Сарепта»(ідентифікаційний код 20339315, 83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, буд. 18)

суму основного боргу у розмірі 9624,26 грн.(девять тисяч шістсот двадцять чотири грн. 26 коп.).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Інвест»(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 89, кВ. 19, ідентифікаційний код 36127301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Сарепта»(ідентифікаційний код 20339315, 83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, буд. 18) витрати по сплаті державного мита в сумі 116,25 грн. (сто шістнадцять грн. 25 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддяпідпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 20.06.2011