Рішення № 16939928, 21.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.11 Справа№ 5015/2751/11

за позовом ПАТ «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача Львівське комунальне підприємство №504, м.Львів

про стягнення

ціна позову 522,28грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1-представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача не зявився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Львівського комунального підприємства №504 в розмірі 522,28грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема платіжним дорученням про сплату держмита; платіжним дорученням про сплату судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розрахунком до позову; актом від 28.10.2010р. №023753 про порушення Правил користування електроенергією, протокол засідання комісії по розгляду акту та рахунок(копії); актом №1520 проведення експертизи засобу обліку; договором №90444 від 18.06.2004р.; повноваженням заступника Голови Правління (копія); довідкою про включення до ЄДРПОУ;доказами надіслання позовної заяви та додатків відповідачу.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/2751/11 від 24.05.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14год. 30хв. 07.06.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №5015/2751/11 від 07.06.2011р.

Представнику Позивача в судовому засіданні оголошено права та обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28,38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області, які скеровані в тому числі і Відповідачу (підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обовязки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; поясненн по справі; довідка від 06.06.2011р.№11-11/Ч; докази проведення взаємозвірки.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, явка визнавалась обовязковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

18.05.2004р. між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Споживачем) укладено договір №90444 про постачання електричної енергії (далі Договір), відповідно до п.1. якого, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.4.2.3 Договору (Відповідальність Споживача), Споживач сплачує Постачальнику вартість електроенергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії,.

Згідно п.9.4 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2004р.; Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду умов. В матеріалах справи відсутні, та Сторонами не наведені доводи та не представлені докази заяв Сторін про припинення дії Договору чи перегляду його умов.

Відповідно до акту про порушення «Правил користування електричною енергією»від 28.10.2010р. (договір №90444), Позивачем виявлено, що Відповідач здійснював споживання електроенергії з непрацюючим приладом обліку. Даний акт складено в присутності трьох представників енергоінспекції, а також в присутності представника Відповідача директора ЛКП, який підписав даний акт.

05.11.2010р. складено протокол №314 засідання комісії, яким вирішено провести нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з дати останнього контрольного зняття показників(але не більше 6-ти місяців) до 28.10.2010р.

Розрахунковий документ на суму 522,28грн. скеровано Відповідачу листом №30/6075 від 12.11.2010р. підтвердженням чого є фіскальний поштовий чек №1017 від 13.11.2010р.

Відповідно до позовної заяви та доводів Позивача, станом на час розгляду справи зобовязання Відповідачем щодо оплати не виконані.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п.6.40 «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (далі Правила), у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Згідно п.6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в сумі 522,28грн., враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 522,28грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

21.06.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.06.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.173, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610 , 629 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України «Про електроенергетику», п.п.6.40, 6.41 «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910), суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства №504 (79038, м.Львів, вул.Пасічна, 64, ідентифікаційний код20822365) на користь відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 522,28грн. боргу, 102грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя