Рішення № 16939263, 05.07.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.2011 Справа № 5008/748/2011

За позовом приватного підприємства „Науково-виробниче підприємство „Голіаф”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: малого підприємства "ЛИСА”, с. Діброва Тячівського району Закарпатської області

про: стягнення 45 372,37 грн.

Суддя - Івашкович І.В.

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача - не з’явився

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство „Науково-виробниче підприємство „Голіаф”, м. Дніпропетровськ звернулось з позовом до відповідача малого підприємства ЛИСА”, с. Діброва Тячівського району Закарпатської області про стягнення 45 372,37 гривень, в т.ч. 43 543,96 грн. основного боргу та 1 828,41 грн. 3% річних.

Позов мотивовано з посиланням на невиконання відповідачем зобов"язань за укладеним договором купівлі-продажу №2-05/01/09 від 05.01.09 та виникненням за ним заборгованості за відпущену продукцію виробничо-технічного призначення в розмірі 43543,96 грн. На заборгованість, що виникла за договором №2-05/01/09 від 05.01.09, відповідачу на підставі ст.625 ЦК України, нараховано 3% річних - в розмірі 1 828,41 грн.

Представник позивача для участі в судовому засіданні не з’явився, однак, письмовим поясненням позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Разом з тим, заявлено клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача за наявними матеріалами справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду (повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції з ухвалами суду від 09.06.11 та від 20.06.11 містяться в матеріалах справи) в черговий раз письмового відзиву на позовну заяву не подав, для участі в судовому засіданні його уповноважений представник не з’явився.

За таких обставин спір підлягає вирішенню в порядку ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріалі справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством „Науково-виробниче підприємство „Голіаф”, як Продавцем, та малим підприємством "ЛИСА”, як Покупцем, укладено договір №2-05/01/09 купівлі-продажу від 05.01.09.

Відповідно до умов укладеного договору Продавець зобов’язався поставити Покупцеві, а Покупець –прийняти та оплатити металопрокат в номенклатурі, кількості, у строки і за цінами, що вказані в накладних і рахунках, які є невід"ємною частиною договору.

На підставі укладеного договору, за видатковою накладною № РН-0000141 від 02.04.09 позивачем поставлено партіями, а відповідачем отримано продукцію виробничо-технічного призначення (сталеві труби) на загальну суму 93543,96 грн. Факт поставки товару також підтверджує рахунок-фактура № СФ-0000177 від 02.04.09, податкова накладна від 02.04.09 №153 та довіреність відповідача від 02.04.09 № 838823 на отримання товару від позивача.

Відповідно до умов п.3.3 договору розрахунки за договором мали проводитись в повному обсязі протягом чотирнадцяти банківських днів з дня поставки товару, з можливою попередньою оплатою.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що відповідач здійснив часткову оплату продукції, отриманої за накладною № РН-0000141 від 02.04.09, перерахувавши суму 50000,00 грн., що підтверджується банківською випискою № БВ-0000155 від 09.07.09. Решта від вартості отриманої продукції не оплачена, внаслідок чого за ним утворився борг в розмірі 43 543,96 грн.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України та аналогічної до неї ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки в даному випадку відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті товару, як це передбачено умовами договору №2-05/01/09 від 05.01.09, порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 43543,96 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з порушенням передбачених договором строків оплати вартості отриманого товару відповідачем, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач заявив вимогу про стягнення 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 828,41 грн. за весь період прострочки ( розрахунок нарахування 3% річних вказаний у позовній заяві).

Позовні вимоги в частині стягнення суми 1 828,41 грн. 3% річних суд визнає обґрунтованими відповідно до закону, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведених обґрунтувань, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 453,73 грн. та 236 грн .- по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 4-3, 43, 82, 82-2, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з малого підприємства "ЛИСА” (Закарпатська область, Тячівський район, с.Діброва, вул.Борканюка, 1, і.к. 13591758) на користь приватного підприємства „Науково-виробниче підприємство „Голіаф” (м. Дніпропетровськ, вул.Свердлова, 47, і.к. 20264161) 45 372,37 гривень (в т.ч. 43 543,96 грн. основного боргу, 1 828,41 грн. 3% річних) та 689,73 грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович