Рішення № 16939254, 30.06.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.2011 Справа № 5008/639/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерний центр „Імпульс”, м. Ніжин Чернігівської області

до територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області, м. Ужгород

з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління державного казначейства України у Закарпатській області, м. Ужгород

про стягнення суми 159737 грн. 07 коп., в т.ч. 110400 грн. заборгованості згідно договору № 809/102 від 15.09.2008 року, 32347 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань, 8457 грн. 31 коп. 3 % річних та 8532 грн. 56 коп. пені,

Суддя господарського суду В.В.Мокану

представники:

Позивача не зявився

Відповідача ОСОБА_1, довіреність № 02-34/11 від 10.01.2011 року

Третьої особи ОСОБА_2, довіреність № 15-22/163-2123 від 13.05.2011 року

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Інженерний центр „Імпульс”, м. Ніжин Чернігівської області заявлено позов до територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області, м. Ужгород про стягнення суми 159737 грн. 07 коп., в т.ч. 110400 грн. заборгованості згідно договору № 809/102 від 15.09.2008 року, 32347 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань, 8457 грн. 31 коп. 3 % річних та 8532 грн. 56 коп. пені. Ухвалою господарського суду від 25.05.2011 року про порушення провадження у справі до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління державного казначейства України у Закарпатській області, м. Ужгород.

В судовому засіданні 24.06.2001 року за участю представників: позивача ОСОБА_3, довіреність № 92 від 06.06.2011 року, відповідача ОСОБА_1, довіреність № 02-34/11 від 10.01.2011 року, третьої особи ОСОБА_2, довіреність № 15-22/163-2123 від 13.05.2011 року оголошено перерву у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 30.06.2011 року до 11 год.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобовязання по повній та своєчасній оплаті отриманого товару згідно договору № 809/102 від 15.09.2008 року про виготовлення, поставку, встановлення та передачу для експлуатації у власність відповідача металодетекторів стаціонарних імпульсних МДС-1 в сумі 110400 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у поданому відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, стверджує, що в діях територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області, м. Ужгород відсутня вина у невиконанні договору, оскільки управлінням здійснені всі необхідні та можливі дії,

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.06.2011 року у справі № 5008/639/2011

спрямовані на виконання договірних зобовязань. В підтвердження даного факту посилається на те, що у звязку з недофінансуванням із державного бюджету територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області виникла кредиторська заборгованість перед позивачем в сумі 130800 грн., що є реальною та 30.12.2008 року зареєстрована і взята на облік в Головному управлінні Державного казначейства України в Закарпатській області. Дана заборгованість із 2009 року по теперішній час зазначається у всіх звітах про заборгованість за бюджетними коштами. Територіальне управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області неодноразово зазначало в бюджетних запитах потребу у виділенні коштів на погашення даної заборгованості. У відповідності до п. 4.4 договору № 809/102 від 15.09.2008 року покупець перераховує постачальнику оплату за товар в розмірі загальної суми поставки протягом пяти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку і накладної від постачальника в межах бюджетних асигнувань. Фінансування здійснюється за видатками бюджетної програми КПКВ 501040. Протягом 2 років на рахунок ТУ ДСА в Закарпатській області по КПКВ 0501040 по загальному фонду по КЕКВ 2110 надійшли лише кошти в загальній сумі 20400 грн., що були направлені на погашення заборгованості перед позивачем. У звязку з відсутністю фінансування та неможливістю оплати вартості металодетекторів відповідач пропонував позивачеві, як спосіб погашення заборгованості, демонтувати металодетектори. У звязку з наведеним наголошує на відсутності вини у невиконанні зобовязання, що у відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України виключає можливість застосування до нього відповідальності.

Поданим відзивом також просить суд залучити до участі у справі в якості відповідачів по справі Головне Управління Державного казначейства України в Закарпатській області та Державне казначейство України. В обґрунтування даного клопотання посилається на те, що 29.12.2008 року Головним Управлінням Державного казначейства України в Закарпатській області було отримано для виконання платіжне доручення № 2078 від 29.12.2008 року, згідно якого грошові кошти в сумі 130800 грн. мали бути перераховані на поточний рахунок позивача. Однак, Головним Управлінням Державного казначейства України в Закарпатській області, в порушення п. 8 ст. 51 Бюджетного кодексу України, платіжне доручення виконано не було, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 130800 грн. Також посилається на п. 4 Положення про Державне казначейство України, згідно якого казначейство відповідно до покладених на нього завдань, у межах своїх повноважень, виконує контрольні функції, повязані із закупівлею товарів, робіт та послуг за державні кошти відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”.

Поданим доповненням до відзиву відповідач, посилаючись на ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України вважає позовну вимогу про стягнення пені такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявлена з пропуском строку позовної давності, на застосуванні якого наполягає, що відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові.

Третя особа поданим поясненням на позовну заяву пояснила суду, що у відповідності до п.п. 12.3 п. 12 Порядку обслуговування Державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих в рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 року № 89, органи Державного казначейства України здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного зобовязання та

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.06.2011 року у справі № 5008/639/2011

фінансового зобовязання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань. ТУ ДСА в Закарпатській області є розпорядником коштів державного бюджету, розрахунково касове обслуговування якого здійснюється Головним управлінням Державного казначейства України у Закарпатській області. Договір між товариством з обмеженою відповідальністю „Інженерний центр „Імпульс” та територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Закарпатській області зареєстрований у Головному управлінні Державного казначейства України у Закарпатській області 30.12.2008 року на суму 130800 грн., КЕКВ 2110 „Придбання обладнання та предметів довгострокового користування”. Оплата за договором не відбулась, оскільки бюджетні асигнування відкриті не були. У 2009 році платіжні доручення на проплату по даному договору розпорядником бюджетних коштів в орган Державного казначейства не подавалися у звязку з відсутністю бюджетних асигнувань. 22.10.2010 року було оплачено платіжне доручення ТУ ДСА в Закарпатській області по даному договору на суму 20400 грн. Станом на 07.07.2011 року в Головному управлінні Державного казначейства України у Закарпатській області зареєстровані юридичні та фінансові зобовязання ТУ ДСА в Закарпатській області на суму 110400 грн.

Поданим поясненням щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості відповідачів по справі Головного Управління Державного казначейства України в Закарпатській області та Державного казначейства України третя особа заперечила та просить суд відмовити відповідачеві в задоволенні даного клопотання, посилаючись на п.п. 12.2 п. 12 Порядку обслуговування Державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих в рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 року № 89, яким передбачено, що органи Державного казначейства здійснюють розрахунково касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів. Відповідальність за взяті зобовязання та цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів згідно із законодавством. Підпункт 12.3 п. 12 Порядку обслуговування Державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих в рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 року № 89 визначає, що органи Державного казначейства України здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності обліку відповідного зобовязання та фінансового зобовязання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань. Державне казначейство України договір на розрахунково касове обслуговування з територіальним управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області не укладало, а отже, і не здійснює розрахунково касове обслуговування відповідача по справі. Державне казначейство України не уособлює власника усіх бюджетних коштів, а тому на Державне казначейство України не може бути покладено обовязок по сплаті боргу, який виник внаслідок невиконання умов договору, укладеного між територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Закарпатській області та ТОВ „Інженерний центр ”Імпульс”.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості відповідачів по справі Головного Управління Державного казначейства України в Закарпатській області та Державного казначейства України судом відхилено з огляду на наступне.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.06.2011 року у справі № 5008/639/2011

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України, що діє у складі Міністерства фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Відкриття асигнувань із загального фонду державного бюджету за видатками, не віднесеними до захищених видатків, згідно п. 6.1 Порядку обслуговування Державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих в рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 року № 89, здійснюється на підставі пропозицій щодо відкриття асигнувань із загального фонду Державного бюджету, складених Державним казначейством та затверджених Міністерством фінансів України. Отже, за відсутності відкритих асигнувань органи Державного казначейства не в змозі здійснювати платежі за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а вирішення питання відкриття асигнувань належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників спору, суд встановив:

Між сторонами спору 15.09.2008 року укладено договір № 809/102, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався виготовити, поставити, встановити і передати для експлуатації у власність відповідача товар (металодетектор стаціонарний імпульсний МДС-1), а покупець (відповідач) прийняти та оплатити його згідно умов договору. Договір укладено строком до 31.12.2008 року.

У відповідності до пункту 3.1. договору загальна кількість товару складає 8 шт., ціна за одиницю товару становить 16 350 грн. Загальна сума поставки за даним договором у відповідності до п. 3.2 договору становить 130 800 грн.

Умови поставки та порядок розрахунків сторонами погоджено у розділі 4 договору, який передбачає, що виготовлення, поставка, встановлення і передача для експлуатації товару у власність відповідача здійснюється в термін до 21.12.2008 року, передача товару здійснюється по накладній з отриманням довіреності від покупця (відповідача). За результатами встановлення товару та передачі його в експлуатацію складається акт виконаних робіт, який затверджується постачальником та покупцем. Покупець (відповідач) перераховує постачальнику оплату за товар в розмірі загальної суми поставки протягом пяти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку і накладної від постачальника в межах бюджетних асигнувань. Фінансування здійснюється за видатками бюджетної програми КПКВ 501040.

Матеріалами справи встановлено, що позивач взяті на себе зобовязання виконав, виготовив, поставив, встановив та передав для експлуатації у власність відповідача 8 металодетекторів стаціонарних імпульсних МДС-1 загальною вартістю 130 800 грн., що підтверджено видатковою накладною №ІЦ-00131 від 17.10.2008 року, довіреністю відповідача серії ЯНЖ № 415837 від 17 жовтня 2008 року, актом № 1/809/102 від 15.09.2008 року здачі приймання виконаних робіт та рахунком фактурою № ІЦ-0000199 від 17.10. 2008 року.

Однак, із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що відповідач взятих на себе зобовязань по повній та своєчасній оплаті отриманого товару не виконав у звязку з відсутністю відкритих асигнувань, за отриманий товар сплатив частково в розмірі 20400 грн., внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, що згідно поданого ним розрахунку станом на час розгляду справи становить суму 110400 грн.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.06.2011 року у справі № 5008/639/2011

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобовязання має виконуватися належним чином, тому порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь суми 110400 грн. заборгованості за отриманий товар згідно договору № 809/102 від 15.09.2008 року.

За прострочку виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті отриманого товару позивач просить стягнути з нього суму 32347 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань та 8457 грн. 31 коп. 3 % річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Отже, нараховані позивачем суми інфляційних нарахувань за період з листопада 2008 року по квітень включно 2011 року та 3 % річних за період з 27.10.2008 року по 16.05.2011 року, у звязку із здійсненою судом перевіркою їх нарахування, складають суму 32347 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань та 8456 грн. 94 коп. 3 % річних, підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, п. 6.2 договору передбачено, що за порушення термінів оплати товару покупець (відповідач) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі п. 6.2 договору позивач за порушення термінів оплати товару просить стягнути з відповідача 8532 грн. 56 коп. пені за період з 16.11.2010 року по 16.05.2011 року.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 8532 грн. 56 коп. пені за період з 16.11.2010 року по 16.05.2011 року суд констатує наступне.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 6.2. Договору сторонами було обумовлено, що за порушення термінів оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 30.06.2011 року у справі № 5008/639/2011

Приймаючи до уваги, що зобовязання відповідача по оплаті отриманого товару згідно договору № 809/102 від 15.09.2008 року за закінченням строку відстрочення платежу мало бути виконано 27.10.2008 року, позивач був вправі нарахувати відповідачеві пеню за прострочення платежу за період в шість місяців, починаючи з 27.10.2008 року, а не з 16.11.2010 року.

Відповідно до статті 258 ЦК України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в один рік.

Частиною 4 статті 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача суми пені задоволенню не підлягає, як заявлена з пропуском строку позовної давності.

Аргументи відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні зобовязання судом до уваги не приймаються з огляду на ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Крім того, п. 12.2 Порядку обслуговування Державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих в рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 року № 89 передбачено, що відповідальність за взяті зобовязання та цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів згідно із законодавством.

Судові витрати у справі відповідно до ст. 49 ГПК України належить віднести на відповідача у розмірі, пропорційному розміру задоволених вимог, а саме, 1512 грн. 04 коп. державного мита та 223 грн. 40 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 258, 267, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України, ст. 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області, вул. Загорська, 30, м. Ужгород (код ЄДРПОУ 26213408, р/р 35213002000422 в ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Імпульс", вул. Шевченка, 109/1, м. Ніжин, Чернігівська область, (код 14219908) суму 151204 (сто пятдесят одна тисяча двісті чотири) грн. 14 коп. коп., в т.ч. 110400 (сто десять тисяч чотириста) грн. заборгованості згідно договору № 809/102 від 15.09.2008 року, 32347 (тридцять дві тисячі триста сорок сім) грн. 20 коп. інфляційних нарахувань та 8456 (вісім тисяч чотириста пятдесят шість) грн. 94 коп. 3 % річних, а також суму 1512 (одна тисяча пятсот дванадцять) грн. 04 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 40 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

Повний текст рішення підписано 05.07.2011 року.