Рішення № 16939250, 29.06.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.2011 Справа № 5008/460/2011

За позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. Великий Березний

до відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород Оноківці

про визнання неправомірним нарахування відповідачем плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії згідно рахунку № 1884 від 03.04.20011 року (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду В.В.Мокану

представники:

Позивача ОСОБА_2, адвокат, посв. НОМЕР_1, договір № В ІІІ-04/11 від 11.04.11 р.

Відповідача ОСОБА_3, довіреність № 43 від 03.02.2011 року

СУТЬ СПОРУ: фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, смт. Великий Березний заявлено позов до відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород Оноківці про визнання таким, що не відповідає умовам договору № РО6/03-0410 від 03.03.2008 року про постачання електричної енергії та неправомірним нарахування відповідачем плати за перевищення договірної величини споживання енергії згідно рахунку № 1884 від 03.04.2011 року. Заявою від 29.06.2011 року позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати неправомірним нарахування відповідачем плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії згідно рахунку № 1884 від 03.04.20011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю дій відповідача по нарахуванню та виставленню рахунку за перевищення договірної величини споживання електроенергії, оскільки позивачем електроенергія споживається в межах обумовленої сторонами величини. Відповідно до додатку № 1.1 до договору № Р06/03-0410 від 03.03.2008 року позивачу, який є споживачем за договором, встановлена договірна величина споживання електричної енергії в розмірі 45,3 тис. кВт/г щомісяця. Докази перевищення цієї величини відсутні, актом звірки взаємних розрахунків по договору № Р06/03-0410 станом на 01.04.20011 року встановлено загальне сальдо в сумі 375 грн. 96 коп. на користь підприємця ОСОБА_1.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у листах № 6-5-92 від 28.04.2011 року та № 6-5-121 від 31.05.2011 року. Зокрема, стверджує про неправомірність визначення позивачем сумарної кількості договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 45,3 тис. кВт/г по всіх площадках вимірювання, оскільки виставлений компанією рахунок № 1884 від 03.04.2011 року за перевищення договірної величини споживання стосується окремого обєкту споживання магазину в с. Волосянка, 226, що відповідає Правилам користування електричною енергією, якими передбачено встановлення розмірів договірних величин споживання окремо для кожного обєкту. Заперечив факт набрання чинності договором про постачання електричної енергії № РО6/03-0410 від 03.03.2008 року, оскільки надісланий позивачу проект договору підприємцем не повернуто; вважає діючим договір № РО6/03-0410 від 04.06.2007 року.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 29.06.2011 року у справі № 5008/460/2011

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позивач є споживачем електричної енергії по ряду обєктів, в тому числі, магазину в с. Волосянка, 226 В та магазину „Повна комора” в смт. В.Березний, вул. Шевченка, 1.

При проведенні розрахунків за електроенергію за квітень 2011 року між сторонами виникли розбіжності стосовно правомірності предявленого відповідачем до оплати рахунку № 1884 від 03.04.2011 року.

Згідно зазначеного рахунку постачальником ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” пред”явлено підприємцю ОСОБА_1. до оплати суму 2566 грн. 76 коп., нараховану за перевищення договірної величини споживання електричної енергії згідно договору № РО6/03-0410 від 04.06.2007 року по площадках споживання у Волосянці та магазину „Повна комора”. Обсяг величини перевищення у рахунку визначено відповідно до договірних величин споживання 1500 кВт/г у Волосянці та 7600 кВт/г у магазині „Повна комора”.

Неправомірність дій відповідача позивач вбачає у посиланні на договір 2007 року та застосуванні договірних обсягів за договором 2007 року, тоді як між сторонами укладено договір у 2008 році, у якому договірні величини споживання більші; крім того, посилається на Правила користування електричною енергією, за якими, на думку позивача, у разі ненадання споживачем відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік, розмір очікуваного рівня споживання на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних обсягів споживання у відповідних періодах поточного року. Такі фактичні обсяги споживання попереднього року, на думку позивача, набувають статусу договірних величин споживання. Фактичний обсяг споживання у квітні 2010 року по обєкту магазин у с. Волосянка склав 4923 кВт/г, по магазину „Повна комора” 7607 кВт/г ; споживання електроенергії у квітні 2011 року не перебільшує обсяг споживання квітня 2010 року.

Судом зясовано, що при наданні та використанні електричної енергії сторони керуються різними редакціями договору про постачання електричної енергії № РО6/03-0410: позивач в редакції від 03.03.2008 року, відповідач в редакції від 04.06.2007 року. Додатками № 1.1. до зазначених договорів визначені різні договірні обсяги постачання електричної енергії споживачу: за договором 2007 року в квітні місяці по обєкту магазин с. Волосянка 1 тис. кВт/г, магазин „Повна комора” 6,5 тис. кВт/г; за договором 2008 року в квітні місяці по обєкту магазин с. Волосянка 2,2 тис. кВт/г, магазин „Повна комора” 10,8 тис. кВт/г.

Розбіжності сторін з питання визначення чинної редакції договору № Р06/03-0410 не є предметом даного спору.

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії, незалежно від чинної редакції договору, має значення лист ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” від 03.04.2008 року № 2022 про коригування договірних величин, яким начальнику Березнянського РЕМ надано дозвіл встановити приватному підприємцю ОСОБА_1. щомісячну договірну величину споживання електроенергії на квітень грудень місяці 2008 року в розмірі: магазин, с. Волосянка, 226 В 2,2 тис. кВт/г, магазин „Повна комора” в смт. В.Березний 10,8 тис. кВт/г.

Відповідно до п. 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (з наступними змінами і доповненнями), у разі звернення споживача протягом розрахункового періоду до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 29.06.2011 року у справі № 5008/460/2011

коригування договірної величини споживання електричної енергії, за результатами розгляду заяви споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин, яке є невідємною частиною договору.

Отже, договірними величинами споживання електроенергії у квітні місяці за відсутності наступних змін слід визнати по магазину в с. Волосянка, 226В 2,2 тис. кВт/г., по магазину „Повна комора” в смт. В.Березний 10,8 тис. кВт/г.

У рахунку № 1884 від 03.04.2010 року, якого стосується даний спір , на відміну від вищевказаних розмірів договірних величин споживання застосовано інші.

Твердження позивача про те, що в звязку з ненаданням ним як споживачем до 1 жовтня 2010 року відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік, цей розмір мав бути встановлений постачальником на рівні фактичних обсягів споживання 2010 року, не є суттєвим для вирішення даного спору, оскільки відповідно до п. 4.2 Правил користування електричною енергією тільки узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії оформляються додатком до договору як договірні величини; за нормами Правил користування електричною енергією і змістом договору № РО6/03-0410 поняття „розмір очікуваного споживання” і „договірна величина споживання” не є тотожними.

Встановлені судом вищевказані обставини не надають підстав для задоволення позову з огляду на обраний позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів.

Так, захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом в спосіб, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу. Дана норма кореспондується і з положеннями статті 20 ГК України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Однак, серед вказаного переліку наведених статей законів відсутній такий спосіб захисту права, як визнання неправомірним нарахування плати, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.

Зважаючи на викладене, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 68, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, СУД ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду про порушення провадження у справі від 14.04.2011 року.

3.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

Повний текст рішення підписано 05.07.2011 року.