Рішення № 16939123, 13.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.11р.Справа № 17/5005/5997/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петромакс "Гірнича та Будівельна Техніка", м. Дніпропетровськ

про стягнення 81738,00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 31.01.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 18/юр від 06.06.11р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномаш" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить визначити вартість робіт по ремонту молота Фрактум 200 (екскаватора Komatsu PC 450) у розмірі 96000,00 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петромакс "Гірнича та Будівельна Техніка" (далі - відповідач) суму 81738,00 грн. заборгованості за неоплачені в повному обсязі виконанні ремонтні роботи на підставі усної домовленості.

Також, позивачем подано клопотання про проведення будівельно-технічної судової експертизи, за змістом якої просить визначити вартість ремонту спірного молоту.

Відповідач позов не визнає. У відзиві вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що правочином є погоджена дія двох або більше сторін, де зміст та обсяг вказаної дії повинен бути попередньо погоджений та в подальшому схвалений зобовязаною стороною, тоді як позивачем не доведено належними доказами факт існування замовлення підприємства відповідача та його обсяг. При цьому відповідач зазначає, що позивачу неодноразово повідомлялось про відсутність будь-яких домовленостей з приводу здійснення спірного обсягу ремонтних робіт, на необхідності оплати яких наголошує останній.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Позивач стверджує про те, що 15.06.2009 року між сторонами у справі досягнуто згоди на підставі усної домовленості про виконання робіт по ремонту молота Фрактум 200 (екскаватора Komatsu PC 450), а також була узгоджена загальна договірна вартість ремонтних робіт 96000,00 грн. з ПДВ.

На підтвердження чого, позивач посилається на двосторонній акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № 00000011 від 02.07.09р. (а.с. 50) та рахунок-фактуру № Т-25 від 22.06.09р. (а.с. 51) на загальну суму 14262,00 грн. з ПДВ, розмір якої згідно наявної у справі банківської виписки (а.с. 10) повністю оплачений відповідачем.

При цьому, позивач наголошує на тому, що спірні ремонтні роботи були завершені в повному обсязі 31.08.09р., у звязку із чим відповідачу було виставлено рахунок на сплату вартості робіт у сумі 81738,00 грн. з ПДВ, проте на час звернення з позовом до суду відповідачем названий вище рахунок неоплачений, а надіслані на адресу останнього претензії залишені без відповіді та задоволення.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

За умовами ст. 7 Господарського кодексу України та ст. 4 Цивільного кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Однак, проведений господарським судом аналіз документів долучених до матеріалів справи відображає, що за змістом акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № 00000011 від 02.07.09р. підписаного та скріпленого печатками підприємств обох сторін у справі позивачем було здано, а відповідачем прийнято виконані роботи (надані послуги) по ремонту екскаватора Komatsu PC 450 (1 шт.) на загальну суму 14262,00 грн. з ПДВ, яка була повністю оплачена відповідачем, про що не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи. Тоді як, заявлені вимоги стосуються виконаних ремонтних робіт молоту Фрактум 200 до екскаватора Komatsu PC 450.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а ч. 4 цієї ж статті вказує, що двостороннім чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Щоб будь-яка фактична дія управленої сторони (позивача у справі) створювала юридичні наслідки для сторони зобов'язаної (відповідача у справі), зміст та обсяг вказаної дії повинен бути попередньо узгоджений сторонами або в подальшому схвалений зобов'язаною стороною.

Попередньо не узгоджені фактичні дії однієї сторони можуть породжувати юридичне значимі наслідки для іншої сторони у прямо встановлених випадках - у випадку існування одностороннього правочину (ст. 202 ч. 3 ЦК України), а також в окремих випадках існування позадоговірних зобов'язань - отримання майна без достатньої правової підстави, рятування майна (глава 80 ЦК України) та ін.

За умовами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з приписами ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Натомість позивачем не надано жодних доказів стосовно того, що між сторонами у справі було попередньо узгоджено зміст та обсяг спірних ремонтних робіт на загальну суму 81738,00 грн. з ПДВ. Як і не доведено фактичного існування завдання відповідача та обсягу його замовлення, а також їх подальшого схвалення підприємством відповідача

В силу положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Викладене є підставою для відмови в позові.

Клопотання ж позивача про проведення будівельно-технічної судової експертизи задоволенню не підлягає, оскільки заявником, в ході розгляду спору, так і не було доведено суду факт виконання спірних ремонтних робіт саме за дорученням та погодженням відповідача.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - ____