Рішення № 16937350, 21.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.11 Справа № 5021/648/2011. За позовом Головного управління юстиції у Сумській області, м. Суми

до відповідача 1) Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія

“Княжа Вієна Іншуранс Груп”, м. Київ

2) Молченського Печерського Різдва Пресвятої Богородиці монастиря,

м. Путивля

про стягнення 25 844 грн. 31 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача: Маслов В.В.

Від відповідачів: 1) не прибув

2) не прибув

За участю секретаря судового засідання Черненко І.О.

Суть спору: позивач просить стягнути на свою користь : з першого відповідача Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієна Іншуранс Груп” 24677 грн. страхового відшкодування, 500 грн. вартості проведеної експертизи, 157 грн. 31 коп. пені; з другого відповідача - Молченського Печерського Різдва Пресвятої Богородиці монастиря 510 грн. матеріальної шкоди, а також з обох відповідачів судові витрати, повязані з розглядом справи.

Перший відповідач в судове засідання не зявився, у відзиві на позовну заяву заперечує проти позову посилаючись на те, що відсутні документи, якими б визначалась ступінь вини позивача та другого відповідача у скоєнні ДТП.

Другий відповідач в судове засідання не зявився, у відзиві на позовну заяву зазначає, що позовні вимоги, заявлені до нього не вважає обґрунтованими і такими, що можуть бути задоволені господарським судом по причині того, що шкода була заподіяна транспортним засобам в результаті ДТП, яке сталось внаслідок спільних обоюдних винних дій гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 при допущенні ними рівнозначних порушень правил дорожнього руху, а тому розміри часток ступенів їх вини є рівними.

Явка представників сторін не визнавалася судом обовязковою, а тому не зявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

09.08.2010 року на автодорозі Суми-Путивль-Глухів відбулось зіткнення автомобілю ВАЗ-21150, державний номер НОМЕР_1, що належить Головному управлінню юстиції у Сумській області та транспортного засобу VOLSWAGEN Transporter, державний номерНОМЕР_2, який належить Монастирю.

Обидва транспортні засоби були застраховані однією страховою компанією-приватним акціонерним товариством “Українська страхова компанія “Княжа Вієна Іншуранс Груп”: транспортний засіб VOLSWAGEN Transporter державний номер - НОМЕР_2, було застраховано за Полісом (договором) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/7536926 від 17.03.2010 року та автомобіль ВАЗ-21150, державний номер НОМЕР_1 - за Полісом (договором) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2189443 від 11.09.2009 року.

За обома договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності страхової компанії встановлювався у розмірі 25500 грн., безумовна франшиза встановлювалася у розмірі 2% від ліміту відповідальності, що становить 510 грн.

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки майна від 25.01.2011р., внаслідок ДТП позивачу заподіяно майнову шкоду в розмірі 25187 грн., що полягає у у пошкодженні автомобіля ВАЗ-21150.

Про настання страхового випадку перший відповідач 10.08.2010р. був письмово повідомлений позивачем та йому надано всі необхідні документи для проведення страхових виплат на виконання вимог ст.35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

23.02.2011 року від першого відповідача на адресу позивача надійшов лист № 936 про неможливість здійснення страхового відшкодування у звязку з не визначенням ступеня вини кожного з учасників ДТП.

Висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ім. Бокаріуса № 460 від 24.09.2010 року проведено автотехнічне дослідження дорожньої ситуації та надано висновки щодо невідповідності ПДР дій водія автомобіля ВАЗ 21150, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 та дій водія транспортного засобу VOLSWAGEN Transporter, державний номер - НОМЕР_2 ОСОБА_2 та щодо наявності технічної можливості у обох водіїв уникнути зіткнення, що й знайшло своє відображення в постанові Путивльського районного суду Сумської області від 27.12.2010 року по справі № 1-131/10, якою встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 09.08.2010 року сталася внаслідок обоюдних винних дій водія автомобіля ВАЗ 21150, д/н ВМ4514АЕ під керуванням ОСОБА_1 та водія транспортного засобу VOLSWAGEN Transporter, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 при допущенні ними рівнозначних порушень правил дорожнього руху.

Крім того, в постанові слідчого СВ Путивльського РВ УМВС від 27.09.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні водія другого відповідача ОСОБА_1 зазначено, що в діях цієї особи відсутні ознаки злочину, передбачені ст. 286 Кримінального кодексу України, однак встановлено, що згідно висновку автотехнічної експертизи № 160 від 24.09.2010 року видно, що в даній дорожній ситуації водії обох вищевказаних транспортних засобів мали технічну можливість попередити зіткнення один з одним, тобто їх вина є обоюдною, але тілесні ушкодження за які настає кримінальна відповідальність отримав лише гр. ОСОБА_1

Згідно зі ст. 22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, зокрема пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Також слід зазначити, що при розгляді скарги другого відповідача на бездіяльність Путивльського МРВ УМВС у Сумській області щодо не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху під час скоєння ДТП, начальник ВДАІ повідомив листом від 07.04.2011 року, що інспекція не була проінформована належним чином про винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно цього громадянина, що не дало змоги своєчасно притягнути його до адміністративної відповідальності.

Отже, виходячи із того, що шкода була заподіяна транспортним засобам в результаті ДТП, яке сталося внаслідок спільних обоюдних винних дій ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 при допущенні ними рівнозначних порушень правил дорожнього руху, можна зробити висновок, що розміри часток ступенів їх вини є рівними.

Відповідно до ст. З Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до висновку спеціаліста з оцінки вартості робіт по ремонту транспортного засобу від 14.02.2011р. матеріальний збиток, заподіяний позивачу в результаті пошкодження транспортного засобу ВАЗ-21150, державний номер НОМЕР_1 при ДТП складає 25187 грн.

Так як цивільно-правова відповідальність другого відповідача - Молченського Печерського Різдва Пресвятої Богородиці монастиря застрахована в приватному акціонерному товаристві “Українська страхова компанія “Княжа Вієна Іншуранс Груп”, заподіяні позивачу матеріальні збитки в розмірі 25187 грн. не перевищують лімітів відповідальності за шкоду заподіяну майну, передбачений ст. 9 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в сумі 25500 грн., то з приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієна Іншуранс Груп” на користь позивача підлягає стягненню матеріальні збитки, які відповідають ступеню вини другого відповідача (монастиря) 50%, без врахування франшизи, яка становить 510 грн., а саме на суму 24 677 грн. (50% від 25 187 грн.), а також з першого відповідача на користь позивача підлягає стягненню 500 грн. вартості проведеної експертизи.

Так як ступінь вини другого відповідача монастиря у процентному співвідношенні становить 50%, то з нього підлягає стягненню на користь монастиря франшиза, в межах ступеню його вини 255 грн. (510х50%).

Разом з тим, щодо позовних вимог про стягнення з першого відповідача 157 грн. 31коп. пені за невиплату страхового відшкодування, то вказана сума не підлягає стягненню оскільки, по-перше, страхова компанія не порушувала вимоги Закону та прав позивача, по-друге, наявність обоюдної вини без відсоткового значення позбавляє повно, обєктивно та всебічно визначити розмір страхового відшкодування, по-третє, на виконання п. 36.1 ст. 36 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”прийняла рішення по події, що має ознаки страхового випадку, але із-за певних обєктивних причин (відсутність ступеня вини учасників ДТП) була позбавлена виплатити страхове відшкодування (п. 32.1 ст.32 ЗУ України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідачів відшкодовується 127 грн. 16 коп. грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієна Іншуранс Груп” (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44 і.к. 24175269) на користь Головного управління юстиції у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Кірова, 28 і.к. 34933040) 24677 грн. страхового відшкодування, 500 грн. вартості проведеної експертизи, а також 127 грн. 16 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Молченського Печерського Різдва Пресвятої Богородиці монастиря (41300, м. Путивль, вул. Сеймська, 1/1 і.к. 20052565) на користь на користь Головного управління юстиції у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Кірова, 28 і.к. 34933040) 255 грн. матеріальної шкоди, а також 127 грн. 16 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В частині стягнення з першого відповідача 157 грн.31 коп. пені відмовити.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 24.06.2011 р.