Постанова № 16937324, 09.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 2-21/5831-2008А-5020-12/367-7/355

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2011 року м. Севастополь

За адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Севастополі

(99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 27)

до відповідача Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю

(95000, м. Сімферополь, вул. Набережна, 71)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Малус Інвест»

(99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 23)

про визнання протиправним та скасування припису № 11/08-02 від 03.03.2008,

Суддя С. М. Альошина

при секретарі В.І. Галкіній

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1. представник по довіреності № 01/0Ю9/1442 від 29.04.2011 (копія довіреності у справі);

Від відповідача не зявився;

Від третьої особи не зявився (заява).

Сутьспору:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Севастополі, м. Севастополь, звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю, м. Сімферополь, про визнання протиправними дій відповідача щодо надання припису № 11/08-02 від 03.03.2008 та скасування цього припису.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.05.2008 було відкрите провадження у адміністративній справі № 2-21/5831-2008А.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.06.2008 адміністративну справу було передано за підсудністю до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 08.07.2008 було відкрите провадження у адміністративній справі № 2-21/5831-2008А-5020-12/367.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.08.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю «Малус Інвест», м. Севастополь, було залучене до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.10.2008 провадження у справі було зупинене на підставі п. 3 частини першої ст. 156 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Малус Інвест»про встановлення факту нещасного випадку, повязаного з виробництвом, яка розглядалась Бахчисарайським районним судом АР Крим.

14.09.2009 на запит суду з Бахчисарайського районного суду АР Крим надійшла ухвала від 30.06.2009 про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ТОВ “Малус Інвест” про встановлення факту трудових відносин. Ця ухвала набрала законної сили 06.06.2009.

За викладених обставин, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.09.2009 провадження у справі було поновлено.

У звязку з відпусткою судді господарського суду міста Севастополя Харченко І.А., розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 118 від 06.10.2009 справу було передано до провадження судді Альошиної С.М., з присвоєнням справі № 2-21/5831-2008А-5020-12/367-7/355.

02.10.2009 господарським судом було одержано копію ухвали Бахчисарайського районного суду АР Крим від 22.09.2009 про відкриття провадження у цивільній справі № 2а-275/2009 р. за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту трудових відносин.

Ухвалою суду від 19.10.2009 провадження у справі було зупинено на підставі п. 3 частини першої ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до вирішення спору у цивільній справі № 2а-275/2009 р. за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту трудових відносин, по суті до набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі.

13.04.2011 на адресу суду надійшла заява № 01/01-09/1315 від 08.04.2011, в якій позивач повідомив, що 07.10.2010 апеляційним судом Автономної Республіки Крим відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_2., а рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 03.06.2010 залишено без змін.

Також, позивачем додано до цієї заяви копію відповідної ухвали апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010, з якої вбачається, що рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 03.06.2010 ОСОБА_2. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

За викладених обставин позивач просив залишити позов без розгляду.

Ухвалою суду від 21.04.2011 провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено на 28.04.2011.

У судовому засіданні, яке відбулось 28.04.2011, представник позивача надав суду клопотання від 28.04.2011, в якому вказав на те, що у заяві від 08.04.2011 № 01/01-09/1315 позивач помилково просив суд залишити позовну заяву без розгляду, у звязку з чим Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Севастополі просить розглянути даний спір по суті позовних вимог та відкликає дану заяву № 01/01-09/1315 від 08.04.2011 і просить її не розглядати.

18.05.2011 представник позивача передав через канцелярію суду заяву № 01/01-09/1585 від 17.05.2011, в якій позивач відкликав заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Севастополі від 08.04.2011 № 01/01-09/1315 про залишення позову без розгляду, та вказав, що позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Представник позивача у засіданні суду, яке відбулось 26.05.2011, надав суду заяву від 26.05.2011, в якій, на підставі ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, змінив позовні вимоги та просить суд визнати протиправним та скасувати припис Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю № 11/08-02 від 03.03.2008.

Ухвалою суду від 26.05.2011 прийнято зміну позовних вимог.

02.06.2011, до розгляду справи у засіданні суду, представник позивача надав суду пояснення № 01/01-09/1734 від 27.05.2011, в якому позивач додатково обґрунтував позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал суду від 21.04.2011, від 28.04.2011 та від 26.05.2011 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, однак, 27.05.2011, до розгляду справи у засіданні суду, передала через канцелярію суду заяву № 14 від 27.05.2011, в якій вказала на те, що позовні вимоги підтримує та просила розглянути справу за відсутності її представника.

Згідно зі ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду та вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

03.03.2011 Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю було винесено директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Малус Інвест»припис № 11/08-02.

З цього припису вбачається, що 12.09.2007 з підсобним робітником ОСОБА_2 стався нещасний випадок на такому, що будувався заводі сухих будівельних сумішей у м. Бахчисараї при виконанні робіт на висоті з герметизації стиків прилягання стін до крівлі.

За змістом цього припису відповідачем зроблено висновок про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2, є нещасним випадком на виробництві, що пов'язаний з виконанням трудових обовязків, у звязку з чим ТОВ «Малус Інвест»було зобовязано затвердити акти по формі Н-5 і Н-1 та вказано на те, що цей нещасний випадок взятий на облік на підставі ст. 22 Закону України «Про охорону праці».

Позивач звернувся до суду з даним позовом, та, з урахуванням зміни позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати припис Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю № 11/08-02 від 03.03.2008, мотивуючи свої вимоги тим, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 не є нещасним випадком на виробництві, оскільки у вказаної особи виникли з ТОВ «Малус Інвест»цивільно-правові відносини, а не трудові, внаслідок чого цей випадок не є таким, на який поширюється дія Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 № 1105-XIV.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про встановлення факту перебування у трудових відносинах з ТОВ «Малус Інвест».

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2010 ОСОБА_2. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 апеляційну скаргу відхилено, а рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 03.06.2010 залишено без змін.

У вказаній ухвалі апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 зазначено, що у рішенні Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2010 встановлено, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Малус Інвест»договір, є різновидом цивільно-правової угоди.

Суди обох інстанцій дійшли висновку про те, що трудові відносини між ОСОБА_2 та ТОВ «Малус Інвест»не виникли.

Відповідно до частини першої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням наведеного, суд приймає факт невиникнення між ОСОБА_2 та ТОВ «Малус Інвест»трудових відносин як встановлений.

Відповідачем у спірному приписі застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про охорону праці»№ 2694-ХІІ від 14.10.1992.

Суд вважає таке правозастосування безпідставним, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону праці»№ 2694-ХІІ від 14.10.1992 охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про охорону праці»№ 2694-ХІІ від 14.10.1992 законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

За змістом ст. 1 Кодексу законів про працю України, цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників.

Статтею 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 № 1105-XIV передбачено, що дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

З системного аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що всі вищенаведені законодавчі акти розповсюджуються лише на трудові відносини.

Оскільки, як було зазначено вище, трудові відносини між ОСОБА_2 та ТОВ «Малус Інвест»не виникли, застосування відповідачем до відносин вказаних осіб вимог вищенаведених законодавчих актів є безпідставним, у звязку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини третьої ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

У звязку з викладеним, керуючись частиною четвертою ст. 94, ст. ст. 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1). Позов задовольнити повністю.

2). Визнати протиправним та скасувати припис Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Набережна, 71, ідентифікаційний код 01339737) № 11/08-02 від 03.03.2008.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. М. Альошина

Постанова складена

у повному обсязі та

підписана 14.06.2011.