Рішення № 16937074, 07.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 червня 2011 року справа № 5020-584/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-584/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Еко”

до закритого акціонерного товариства “Науково-технічне підприємство “Імпульс-2”

про визнання недійсними рішень зборів акціонерів, оформлених протоколами від 30.03.2010 та 17.09.2010,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.04.2011;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №74 від 18.02.2011;

Суть спору:

14.04.2011 товариство з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Еко” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до закритого акціонерного товариства “Науково-технічне підприємство “Імпульс-2” про визнання недійсними рішень зборів акціонерів, оформлених протоколами від 30.03.2010 та 17.09.2010.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.04.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 23.05.2011 оголошувалась перерва до 02.06.2011.

02.06.2011 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.06.2011.

У судовому засіданні 06.06.2011 суд вийшов у нарадчу кімнату для прийняття судового рішення. Негайно після виходу з нарадчої кімнати 07.06.2011 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

У судове засідання 07.06.2011 на оголошення судового рішення позивач явку уповноваженого представника не забезпечив.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України подав суду відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечує (арк.с.43, 67).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Еко»(надалі Позивач) є власником іменних цінних паперів Закритим акціонерним товариством «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2»(арк.с.52-59).

30 березня 2010 року та 17 вересня 2010 року Закритим акціонерним товариством «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2»(надалі Акціонерне товариство) було проведено загальні збори акціонерів, на яких було прийнято рішення, оформлені протоколами зборів акціонерів, що оскаржуються (арк.с.25-28).

Посилаючись на порушення своїх прав та законодавства, Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства, оформлених протоколами від 30 березня 2010 року та 17 вересня 2010 року.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що з його боку порушень відносно підготовки та повідомлення акціонерів до зборів допущено не було.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно зі статтями 41, 60 Закону України «Про господарські товариства»та статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори визнаються правомочними, за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.

Відповідна вимога законодавства закріплена і в пункті 8.4 Статуту Акціонерного товариства (арк.с.19 об.)

Згідно до пункту 3 статті 40 Закону України «Про акціонерні товариства»реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Відповідно до наданого представником відповідача в якості доказу реєстру власників іменних паперів Акціонерного товариства, Позивач володіє часткою у статутному капіталі в розмірі 59,38 відсотків (арк.с.56-59). Тобто, кворуму у 60 відсотків як зазначено в протоколі на загальних зборах акціонерів 30 березня 2010 року не існувало.

Інших доказів щодо прав на участь Позивача на загальних зборах акціонерів 30 березня 2010 року згідно законодавства про депозитарну систему Акціонерним товариством не подано, а суд позбавлений можливості самостійно витребувати докази.

Не дотримано Акціонерним товариством і порядку скликання зборів акціонерів. А саме: статтею 35 Закону України «Про акціонерні товариства»встановлено, що письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Пунктом 8.8 Статуту Акціонерного товариства конкретизовано, що це повідомлення повинно бути зі складанням реєстрів поштових відправлень або під підпис персонального оповіщення.

Проте, доказів надсилання саме такого повідомлення Позивачу Акціонерним товариством суду не подано.

Також у порушення вимог пункту 8.8. Статуту Акціонерного товариства загальне повідомлення у місцевій пресі було зроблено менш ніж за 45 днів до скликання загальних зборів 30 березня 2010 року (арк.с.19 об.,77 об.)

Крім того, пунктом 6 статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства»закріплено, що загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Як вбачається з матеріалів справи, до порядку денного загальних зборів акціонерів на 30 березня 2010 року було включено (арк.с.77):

1.Звіт за 2009 рік.

2.Внесення змін до статуту товариства, повязаних зі змінами законодавства України про акціонерні товариства.

3.Вибори керівних органів товариства.

Але, рішенням загальних зборів акціонерів від 30 березня 2010 року поза порядку денного пунктом 1.2.2 вирішено питання розподілу прибутку Акціонерного товариства, у той час, як згідно до статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства»таке питання визначено окремим від звіту товариства.

Також суд встановив наступне.

Статтею 49 Закону України «Про господарські товариства»зазначено, що контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів.

Відповідна вимога законодавства закріплена і в пункті 11.1 Статуту Акціонерного товариства (арк.с.22)

Але, рішенням загальних зборів акціонерів від 30 березня 2010 року обрано головою ревізійної комісії Акціонерного товариства громадянина Волкова М.Ю., який не є акціонером.

У пункті 18 Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»зазначено, що пПри розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у звязку з прямою вказівкою закону є:

прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у звязку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Пунктом 21 Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»зроблено акцент на те, що при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно зясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Акціонерним товариством позбавлено Позивача можливості взяти участь у загальних зборах, незважаючи на те, що він, маючи більше половини загальної кількості акцій, міг вплинути на рішення зборів.

Також Акціонерним товариством допущено порушення вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства та порушено законні інтереси Позивача рішенням загальних зборів, таких як участь в управлінні акціонерним товариством, отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства, та отримання дивідендів, визначених статтею 25 Закону України «Про акціонерні товариства», а тому рішення загальних зборів акціонерів від 30 березня 2010 року підлягає визнанню недійсним.

Стосовно вимог Позивача про визнання недійсними рішення зборів акціонерів Акціонерного товариства від 17 вересня 2010 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до наданого представником відповідача в якості доказу реєстру власників іменних паперів Акціонерного товариства на час проведення зборів, Позивач володіє часткою у статутному капіталі в розмірі 33,002222 відсотків (арк.с.52-55). Тобто, кворум, як вірно зазначено в протоколі, на загальних зборах акціонерів 17 вересня 2010 року існував у 66 відсотків.

Суд визнає, що Акціонерним товариством і при скликанні зборів 17 вересня 2010 року не дотримано вимог пункту 8.8 Статуту та статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме щодо надсилання повідомлення зі складанням реєстрів поштових відправлень або під підпис персонального оповіщення.

Але, враховуючи застереження, викладене у Пунктом 21 Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», суд робить висновок про те, що можлива присутність Позивача на загальних зборах не могла істотно вплинути на прийняття рішень зборами акціонерів 17 вересня 2010 року.

Також суд вважає дотриманим вимогу пункту 8.12. Статуту щодо наявності ? голосів учасників зборів при прийнятті рішень, тому що голосування відбулось одноголосно.

За викладеними обставинами, суд не встановив порушень Статуту та законодавства, які б могли бути підставами для визнання недійсними рішень зборів акціонерів оформлених протоколом від 17 вересня 2010 року.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, як на винного у виникненні спору.

Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійним рішення зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2», оформлене протоколом від 30.03.2010.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2»(99011, місто Севастополь, вулиця Академіка Крилова, 5, ідентифікаційний код 23449493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Еко” (99059, місто Севастополь, проспект Античний, 4 офіс 30, ідентифікаційний код 32296368) витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні позовних вимог в частині визнання недійним рішення зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2», оформленого протоколом від 17.09.2010 відмовити.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 08.06.2011.