Ухвала суду № 16936967, 29.06.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2011 р. Справа № 5019/1195/11

За позовом Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго"

до відповідача Фізична особа - підрприємець ОСОБА_2

про стягнення в сумі 19837,09 грн.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1. (довіреність №06 від 15.04.2011 року);

від відповідача : представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 19837 грн. 09 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію. В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надав, про час дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3302809608600.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

19.09.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (надалі - Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №263 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач отримувати її та оплачувати відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.2.1, п.2.2.2, п.2.3.3, п.8.1 Договору ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" зобов'язувалось постачати підприємцю ОСОБА_2 електроенергію відповідно до умов Договору, а останній - зобов'язувалось своєчасно та в повному обсязі оплатити електроенергію. Взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" виконало в повному обсязі. Однак, відповідач не оплатив використану електроенергію, внаслідок чого порушив договірні зобов'язання.

Відповідно до п.2.3.3. Договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Відповідно до Додатку №4 до Договору на постачання електричної енергії Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника з рахунка Споживача.

Відповідно до п.2 Додатку №4 покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 16 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються постачальником.

Після зняття показів засобів обліку Споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає Постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно Постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих Постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

Згідно п.8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові постачальника в терміни визначені додатком №4 Договору "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Приватний підприємець ОСОБА_2 користувався активною електроенергією протягом червня 2010 - квітня 2011 року за Договором №263 від 19.09.2008 року, однак оплату електричної енергії не здійснювало в повному обсязі, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань щодо оплати спожитої електричної енергії заборгованість відповідача перед позивачем становить 18705 грн. 07 коп.. В матеріалах справи відсутні докази оплати заборгованості.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3., 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачу постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем за період 01.07.2010 року по 27.05.2011 року на суму боргу нарахована пеня в розмірі 0,05%, яка складає 1132,08 грн.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18705 грн. 01 коп. основного боргу, та 1132 грн. 08 коп. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 р/р НОМЕР_2, в ПАТ "КІБ Креді Агріколь", МФО 300379) на користь Публічного акціонерного товариства “АЕС"Рівнеобленергно” (33000, м.Рівне, вул.Князя Володимира, буд.71, код ЄДРПОУ 26009002745000) заборгованість за використану електроенергію у сумі 18705 грн. 01 коп., пеню в розмірі 1132 грн. 08 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 198 грн. 37 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст суддею підписаний “04”липня 2011 року