Рішення № 16936170, 15.06.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2011 р.Справа № 5013/484/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/484/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Онул-Ніка", м. Кіровоград

про стягнення 371 790,03 грн.

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Онул-Ніка"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

про визнання частково недійсним договору фінансового лізингу

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - участі не брали ;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 25.05.10

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"(далі по тексту - ТОВ) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Онул-Ника"(далі по тексту - ТОВ) заборгованості в сумі 371 790,03 грн. за договором фінансового лізингу № L2665-07/08 від 02.07.2008 року.

ТОВ "Онул-Ніка" подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсними наступних положень договору фінансового лізингу від 02.07.2008 року № L2665-07/08:

- пункт 4.9 Договору фінансового лізингу від 02.07.2008 року № L2665-07/08;

- пункти 6.1.1, 6.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору фінансового лізингу від 02.07.2008 року № L2665-07/08) та п. 2 Графіку платежів від 02.07.2008 року (додаток № 1 до Договору оренди (фінансового лізингу) від 02.07.2008 року № L2665-07/08) в частині розрахунку за вибором Лізингодавця за одним із наведених курсів поточних лізингових платежів та відповідного корегування (змін) лізингових платежів за правилами пунктів 6.1.1.-6.1.5 та п. 4.9 Договору фінансового лізингу;

- пункт 6.3 Договору лізингу та п. 10.6 загальних умов фінансового лізингу.

Зустрічний позов прийнятий судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2010 р., яке залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р., позовні вимоги по первісній позовній заяві задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Онул-Ника" на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", 04073, м.Київ заборгованість в сумі 132 491,63 грн., з яких:

-комісії лізингодавця без ПДВ - 2% за дострокове розірвання договору в сумі 2 571,13 грн.;

-додаткові витрати з ПДВ (на нотаріуса) в сумі 1364,00 грн.;

- відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за витавленими рахунками на дату вилучення) в сумі 128 556,50 грн.,

а також державне мито в сумі 1 324,92 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в сумі 84,01 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 10 646,54 грн. залишено без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог по первісному позову відмовлено.

Позовні вимоги позивача по зустрічній позовній заяві задоволено повністю.

Визнано недійсними наступні положення договору фінансового лізингу від 02.07.2008 року № L2665-07/08, укладеного між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та ТОВ "Онул-Ніка" :

- пункт 4.9 Договору фінансового лізингу від 02.07.2008 року № L2665-07/08;

- пункти 6.1.1, 6.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору фінансового лізингу від 02.07.2008 року № L2665-07/08) та п. 2 Графіку платежів від 02.07.2008 року (додаток № 1 до Договору оренди (фінансового лізингу) від 02.07.2008 року № L2665-07/08) в частині розрахунку за вибором Лізингодавця за одним із наведених курсів поточних лізингових платежів та відповідного корегування (змін) лізингових платежів за правилами пунктів 6.1.1.-6.1.5 та п. 4.9 Договору фінансового лізингу;

- пункт 6.3 Договору лізингу та п. 10.6 загальних умов фінансового лізингу.

Стягнуно з ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" на користь ТОВ" Онул-Ника" державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2011 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2010 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. у справі скасовано в частині відмови у позові про стягнення 86 581,14 грн. і 89 795,58 грн. - комісії лізингодавця, 11 882,33 грн. - залишку непогашеної вартості предмету лізингу, 19 368,22 грн. - комісії лізингодавця за дострокове розірвання договору(2%), 6 440 грн. та задоволення зустрічного позову. В цій частині справа скерована для нового розгляду до господарського суду Кіровоградської області. Решту рішення і постанову у справі залишено без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" ("лізингодавець") та ТОВ "Онул-Ніка" ("лізингоодержувач") укладено договір фінансового лізингу L2665-07/08 від 02.07.2008 року (далі - Договір). За умовами вказаного Договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) № Р2665-07/08 від 02.07.2008 року зобов'язався придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно: зернозбиральний комбайн New Holland CSX-7080, 2008 р.в. новий за ціною 1188484,00 грн.; зернова жатка 24 GHNG, 2008 р.в. за ціною 176516,00 грн.; візок транспортерний ТТ-04НХ 7,3 р.в. за ціною 24800,00 грн. (спецефікація додаток № 2 до цього Договору), а лізингоодержувач зобов'язався прйняти вказане майно та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. Строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначеного в графіку платежів (додаток № 1 до Договору) та не може бути меншим одного року (п.1.2 Договору)

Розділом 4 сторони узгодили лізингові платежі та порядок розрахунків. Лізингові платежі складаються з авансованого платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу та комісію Лізингодавця. Розмір лізингових платежів за певний період лізингу зазначений в графіку (додаток № 1 до Договору).

У вказаному графіку, який підписано сторонами 02.07.2008 року, зазначено, що авансова вартість предмету лізингу становить - 347 450,00 грн. , адміністративна комісія - 27 796,00 грн. та визначено періоди сплати поточних лізингових платежів з 1 по 40, всього лізингових платежів: 1 327 285,81 грн. Крім того, сторони домовились, що зазначений в цьому графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за вибором лізингодавця за курсами: 1. Курс гривні, встановлений НБУ до визначеної в п. 6.1.4 Загальних умов валюти (долари США) станом на перший робочий день першого лізингового періоду мінус 4%. 2. Середньозважений курс гривні (Ro), встановлений НБУ визначеної сторонами валюті за вказаною у додатку № 1 до Договору формулою. Коригування розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюються за правилами пунктів 6.1.1 - 6.1.5 Загальних умов.

Договором лізингу, а саме п. 4.3 визначено, що авансовий лізинговий платіж складає 25% від вартості предмету лізингу. Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізиноодержувачем і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6 Договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу (п. 4.5 Договору).

Пунктом 4.6 Договору лізингу передбачено, що до складу комісії в повному обсязі включаються винагороди лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмету лізингу за Договором купівлі-продажу та витрат лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання предмету лізингу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховуються відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначених відсотків здійснюється за період з дня виконання лізингодавцем дій по фінансуванню придбання предмету лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеному в п. 5.4 Загальних умов.

За своєю правовою природою даний договір є договором лізингу.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу; за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В ході розгляду спору встановлено, що на виконання умов зазначеного Договору лізингу позивач передав відповідачеві зернозбиральний комбайн New Holland CSX-7080, 2008 р.в. новий за ціною 1188484,00 грн.; зернова жатка 24 GHNG, 2008 р.в. за ціною 176 516,00 грн.; візок транспортерний ТТ-04НХ 7,3 р.в. за ціною 24 800,00 грн, що підтверджується актом прийому - передачі предмета лізингу від 09.07.2008 року, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Згідно із загальними умовами фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору) лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв'язку. При цьому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до позивача та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку відповідач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3 загальних умов Договору лізингу).

Загальними умовами (п. 5.4) встановлено, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається каландарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий відповідачеві за актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Позивач по первісному позову зазначає, що ТОВ "Онул-Ніка" взяті на себе зобовязання належним чином не виконав у зв'язку з чим позивачем відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та розділу 10 Загальних умов було прийнято рішення про дострокове розірвання Договору лізингу та вилучення предмету лізингу на підставі виконавчого напису № 1082, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. 20.03.2009 року про повернення від ТОВ "Онул-Ника" на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" предмету лізингу.

Предмет лізингу передано відповідачем позивачеві 12.08.2009 року, про що свідчить постанова ВДВС Кіровоградського РУЮ від 13.08.2009 року про закінчення виконавчого провадження.

Позивач по первісному позову зазначає, що пунктом 10.3 Загальних умов передбачено, що у разі дострокового припинення Договору при настанні зазначених у п. 10.2.1 Загальних умов обставин лізиноодержувач зобов'язаний зокрема, сплатити передбачені п. 10.3.2 платежі:

1. комісію лізингодавцю за дострокове припинення Договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмету лізингу;

2. нараховані за Договором штрафні санкції (штраф, пеня);

3.суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем;

4. заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях;

5. суму не погашеної вартості предмету лізингу, зазначеному в графіку для лізингового періоду, якому має місце дострокове припинення Договору, та змінену за визначеними в п. 3 графіку правилами.

У відповідності та п. 10.3.1 Загальних умов предмет лізингу позивачем був вилучений у відповідача, в наслідок чого виникли витрати щодо вилучення, які не були сплачені відповідачем.

Також, на дату вилучення предмету лізингу відповідачем не були сплачені платежі за виставленими позивачем рахунками (копії яких додано до матеріалів справи).

Вартість предмету лізингу на дату його вилучення становить 1 085 084,90 грн., що відшкодовує частину його вартості та має бути відраховано від суми заборгованості відповідача.

Таким чином, відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача та письмових пояснень від 20.04.2011 року, від 14.06.2011 р. з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 17.03.2011 р.та рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2010 р., в частині залишення без змін, сума боргу, що підлягає стягненню при повторному розгляді справи складає 216 638,42 грн. з яких:

- комісії лізингодавця за дострокове розірвання договору(2%) - 21 939,35 грн.

- комісії лізингодавця без ПДВ - 86 581,14 грн.

- комісії лізингодавця з ПДВ - 89 795,58 грн.

- залишок непогашеної вартості Предмету лізингу - 11 882,35 грн.

- витрати за зберігання вилученого Предмету лізингу - 6 440,00 грн.

За результатами сумісного розгляду первісної та зустрічної позовних заяв господарський суд дійшов висновку, що заява позивача по первісній заяві підлягає частковому задоволенню, а зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме : зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявленняучасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину складають як права та обов"язки, про набуття, зміну, припинення яких домовилися учасники правочину.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 6 цього ж Кодексу унормовано право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов"язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Таким чином, суперечність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна грунтуватися на доказах, що підтверджують порушення таким правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладання певного правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторін; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до пункту 4.9. Договору, для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні Сторони обрали валюту - Долари США. Тобто, Договором встановлена валюта до обчислення - долар США.

Графіком платежів (додаток 1 до Договору) встановлено, що зазначений у цьому графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за вибором лізингодавця за одним з нижченаведених курсів:

1. Курс гривні, встановлений Національним Банком України до визначеної в п. 6.1.4. Загальних умов валюти (в нашому випадку долари США), станом на перший робочий день першого лізингового періоду мінус 4%.

2.Середньозважений курс гривні (Ко), встановлений Національним банком України до долару США, розрахований за наступною формулою:

Яо = (К1*(К1-ОР)+Я2*Я2+...+К.п*Яп)/(Р-ОР)*0,96, де

Р1, Р2, Рп перший/другий/н-ний платіж за предмет лізингу у гривнях;

Ш, К2, Кп курс гривні, встановлений НБУ до долару США на дату здійснення першого/другого/п-ного платежу за предмет лізингу;

Р вартість Предмету лізингу у гривнях, сплачена Постачальнику предмета лізингу; БР аванс вартості Предмета лізингу в гривнях.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору позивач зобов'язався виплачувати відповідачеві лізингові платежі відповідно до Графіку та вимог ст. 5 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору). Лізингові платежі складаються з авансового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмету лізингу, а також поточних лізингових платежів, кожен з яких включає:

-суму, яка відшкодовує частину вартості Предмету лізингу;

-комісію Лізингодавця, до складу якої в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмету лізингу за Договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та пов"язані з ним (п. 4.6. Договору).

Відповідно до п. 4.5. комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмету лізингу.

Згідно з п. 5.3. Загальних умов Лізингоодержувач сплачує зазначені у Графіку (додаток 1 до Договору) поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця.

Корегування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1.1.-6.1.5 Загальних умов. Водночас дані пункти Загальних умов передбачають, що лізингодавець в односторонньому порядку змінює суму лізингових платежів у наступних випадках:

а) п. 6.1.1. Загальних умов - у випадку зміни встановленого на день укладання договору зміни ставки ІІ8Б ІЛВОК (фіксована індикативна ставка, яка нараховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок пропозиції ресурсів банків-членів Британської Банківської Асоціації, та яка фіксується на 11.00 год. рівно за Лондонським часом для певних валют та строків кредитування. При реалізації цього Договору, ставка визначається за дату за даними системи РЕЙТЕРС).

б) п. 6.1.2. - у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов"язаних з предметом лізингу та/або виконанням Лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.

в)п. 6.1.3 - у разі перевищення розміру комісії Лізингодавця за Договором над подвійною обліковою ставкою НБУ, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмету лізингу, комісія у скаді лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20% нарахованому на таке перевищення.

г) п. 6.1.4. - у випадку на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого НБУ курсу гривні до долару США по відношенню до визначеного в п.2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до долару США.

д) п. 6.1.5. - в інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в т.ч. у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Змінений за вищезазначеними правилами Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Отже, згідно із положеннями п.п. 6.1.1., 6.1.3, 6.1.4. винагорода (комісія) Загальних умов фінансового лізингу виникає у випадку зміни курсу гривні до долара США відповідно до даних банку.

Таким чином, за умовами договору Лізингоодержувач зобов'язан сплачувати на користь Лізингодавця наступні платежі:

-авансовий платіж, який відшкодовує вартість Предмету лізингу, в розмірі 25% від вартості предмету лізингу (п. 4.3. Договору, п. 5.2. Загальних умов; п. 1 Графіку платежів); -чергові лізингові платежі (п.п. 4.2., 4.4. Договору, п. 5.3. Загальних умов).

В свою чергу, поточні лізингові платежі складаються з суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу та комісію Лізингодавця, яка, відповідно до п. 4.6., включає винагороду Лізингодавця, компенсацію відсотків за фінансування придбання Предмету лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору.

Чинне законодавство України передбачає можливість включення до лізингових платежів такого виду платежу як винагорода лізингодавцю за отримане в лізинг майно. Такий вид винагороди дійсно був передбачений сторонами та включений до складу комісії Лізингодавця (п. 4.6. Договору та графа 4 Графіку платежів), тобто розмір комісії лізингодавця, в т.ч. винагороди за отримане в лізинг майно сторонами погоджено у конкретному розмірі.

Отже, умовами договору (п. 4.1.) в порядку ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" у складі лізингових платежів передбачено суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію Лізингодавця, як винагороду за отримане у лізинг майно, компенсацію відсотків за кредитом та витрати Лізингодавця за Договором фінансового лізингу, а положеннями п. 2 Графіку платежів та п.п. 6.1.1., 6.1.3., 6.1.4 загальних умов визначено платіж, який не передбачений ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" - винагорода, яка виникає у відповідача виключно внаслідок збільшення курсу долара США по відношенню до гривні.

Відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України, при укладанні господарського договору сторони зобов"язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну, строк дії договору. Ціна(тариф) є формою грошового визначення вартості продукції, яку реалізують суб"єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору та визначається у договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах(контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб"єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - гранічні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. При здійсненні експотних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін(стаття 189 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на усі види продукції(робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб"єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб"єкта господарювання.

Згідно з частинами 1,2 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов"язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений догоовром або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Сторонам при визначенні грошового зобов"язання не забороняється використовуватии як грошовий еквівалент іноземну валюту, при цьому порядок визначення сум, що підлягають сплаті у гривнях, сторони можуть визначити у договорі. Водночас, частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України допускається можливість зміни ціни після укладання договору у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, тобто, сторони мають право узгодити в договорі як розмір ціни(плати, винагороди тощо), так і спосіб її визначення чи подальшої зміни.

Слід зазначити, що згідно п.п. 4.7, 4.9 Договору та п.п. 6.1, 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3, 6.1.4, 6.1.5, 6.2 Додатку №4 до Договору розрахунки по лізинговим платежам здійснюються тільки в національній валюті України - гривнях, при цьому лізингодавцю за чітко визначених умов, а не на власний розсуд, надано право в односторонньому порядку змінювати суму лізингових платежів, у тому числі у випадках зміни встановленого на день укладання Договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць( якщо в пункті 4.9 Договору сторони обрали валюту - долари США) розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу, починаючи з такого періоду лізингу. Тобто всі лізингові платежі визначені та здійснювались в гривнях, що не суперечить приписам статті 189 Господарського кодексу України та частині 2 статті 632 Цивільного кодексу України.

Спірний договір не містить підстав для визнання недійсним договору, передбачених статтями 203 Цивільного кодексу України, 207 Господарського кодексу України, оскільки спірні окремі положення Договору передбачають розрахунки по лізинговим платежам саме в національній валюті України, а одностороння зміна умов цього договору щодо розміру платежіввстановлена цим же Договором і ці зміни відповідають принципам добросовісності, розумності та справедливості, оскільки зміна лізингодавцем розміру лізингових платежів в односторонньому порядку здійснюється за чітко визначеними обома сторонами Договору умовами, а не на власний розсуд; такі зміни передбачені чинним законодавством; під час укладання Договору як лізингодавець так і лізингоодержувач усвідомлювали, що курс гривні до долару США міг збільшитися або зменшитися, а відповідно із цим сторонам не було відомо, як збільшиться аюо зменшиться розмір лізингових платежів.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України при здійсненні касаційного перегляду рішень у справах, пов"язаних із застосуванням частини 2 статті 524, частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України а частини 2 статті 198 Господарського кодексу України(Постанови ВГСУ від 28.04.2010 р. у справі №2-18/4136-2009, від 03.06.2010 р. у справі №14/345-09, від 03.06.2010 р. у справі №7/210пд, від 15.06.2010 р. у справі №10/315-09, від 26.10.2010 р. у справі №18/09/10).

З огляду на викладене, твердження ТОВ "Онул-Ника" про невідповідність спірних пунктів вимогам законодавства є необгрунтованими та такими, що зроблені без врахування зазначених вище положень.

Окрім цього, пунктом 6.3 договору, сторони узгодили, що у випадку одностороннього розірвання(дострокового припинення) лізингодавцем цього договору раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають. Аналогічні положення містить і пункт 10 Загальних умов.

Відповідно до частини 4 статті 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати поверненя того, що було виконане ними за зобов"язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За викладених обставин, господарський суд вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ "Онул-Ника" за зустрічним позовом про визнання недійсними наступних положень договору фінансового лізингу від 02.07.2008 року № L2665-07/08, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Онул-Ніка", а саме :

- пункт 4.9 Договору фінансового лізингу від 02.07.2008 року № L2665-07/08;

- пункти 6.1.1, 6.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору фінансового лізингу від 02.07.2008 року № L2665-07/08) та п. 2 Графіку платежів від 02.07.2008 року (додаток № 1 до Договору оренди (фінансового лізингу) від 02.07.2008 року № L2665-07/08) в частині розрахунку за вибором Лізингодавця за одним із наведених курсів поточних лізингових платежів та відповідного корегування (змін) лізингових платежів за правилами пунктів 6.1.1.-6.1.5 та п. 4.9 Договору фінансового лізингу;

- пункт 6.3 Договору лізингу та п. 10.6 загальних умов фінансового лізингу.

Що стосується вимог позивача по первісному позову, то господарський суд з урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом про визнання недійсним окремих положень договору фінансового лізингу №L2665-07/08 від 02.07.2008 р. та наданих позивачем по первісному позову розрахунків задовольняє позовні вимоги в розмірі 86 581,14 грн. "комісії лізингодавця без ПДВ" за рахунками №№L2665-07/08/8 від 02.03.2009 р.; L2665-07/08/9 від 01.04.2009 р.,L2665-07/08/10 від 05.05.2009 р., L2665-07/08/11 від 01.06.2009 р., L2665-07/08/12 від 01.07.2009 р., L2665-07/08/13 від 03.08.2009 р., та в розмірі 89 795,58 грн. "комісії лізингодавця з ПДВ(перевищення подвійної облікової ставки НБУ)" за рахунком № L2665-07/08/13 від 03.08.2009 р. та зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору лізингоодержувач зобов"язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. Умовами п. 4.1 Договору передбачено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмету лізингу, та комісію Лізингодавця.

Згідно до п.п. 5.1-5.9,8.1.4 Загальних умов передбачене зобов"язання Лізингоодержувача щодо своєчасної сплати лізингових платежів за виставленими рахунками.

Пунктом 6.2 Загальних умов - змінений за правилами п.6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця і підляє сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку. Строк сплати визначений п.5.3 Загальних умов.

Відповідно до представлених позивачем за первісним позовом структур рахунків-фактур заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем по наданим до сплати рахункам до дати вилучення Предмета лізингу складає 86 581,14 грн. "комісії лізингодавця без ПДВ" за рахунками №№L2665-07/08/8 від 02.03.2009 р.; L2665-07/08/9 від 01.04.2009 р.,L2665-07/08/10 від 05.05.2009 р., L2665-07/08/11 від 01.06.2009 р., L2665-07/08/12 від 01.07.2009 р., L2665-07/08/13 від 03.08.2009 р. та 89 795,58 грн. "комісії лізингодавця з ПДВ(перевищення подвійної облікової ставки НБУ)" за рахунком № L2665-07/08/13 від 03.08.2009 р.

Платіж як винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно, компенсація відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов"язані з виконанням договору лізингу це і ті відсотки, які підподають під дію п.п.3.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість" та не включаються до бази оподаткування податком на додану вартість.

Зокрема, у відповідності до п.п.3.2.2 цього Закону не є об"єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендованого(лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування таких процентів(комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об"єкту лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу;по об"єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного НБУ на момент сплати.

За рахунком № L2665-07/08/13 від 03.08.2009 р. мале місце перевищення подвійної облікової ставки НБУ, встановлену на день нарахування комісії(на 03.08.2009 р. була встановлена 15.06.2009 р. ставка 11%) за відповідний проміжок часу.

Враховуючи вищевикладене сума сплати тіла предмету лізингу повинна відповідати сумі самого активу(після того як відрахували аванс і викупну вартість), а індексація платежу частини вартості Предмету лізингу входить в склад комісії Лізингодавця і включається в рахунок в склад комісії та не змінює балансову вартість Предмету лізингу для Лізингоодержувача.

При цьому під індексацією слід розуміти співвідношення платежу поточного курсу валютного договору фінансового лізингу та курсу валюти, встановленого НБУ на день виставлення періодичного рахунку(платежу).

За таких підстав, та з урахуванням діючого законодавства на дату розрахунку лізингового платежу, за яким має місце перевищення подвійної облікової ставки НБУ, встановлену на день нарахування комісії, у Лізингоодержувача існує заборговність з "комісії лізингодавця без ПДВ" в розмірір 86 581,14 грн. та "комісії лізингодавця з ПДВ(перевищення подвійної облікової ставки НБУ)" в розмірір 89 795,58 грн.

Вимоги позивача про стягнення з ТОВ „Онул-Ніка” „Комісії лізингодавця без ПДВ 2% за дострокове розірвання Договору в сумі 21939,35 грн. підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10.3.2. Загальних умов лізингоодержувач повинен сплатити Лізингодавцю комісію за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми непогашеної вартості Предмета лізингу, визначеної за правилами ч. 5 п. 10.3.2 цих загальних умов.

Частина 5 п. 10.3.2 Загальних умов передбачає, що сумою непогашеної вартості Предмету лізнгу є сума, зазначена в Графіку для лізингового платежу, в якому має місце дострокове припинення Договору, та змінену за визначеними в Договорі та додатках до нього (загальні умови, Графік) правилами. Лізинговим періодом, в якому відбулось дострокове припинення договору є 13 період лізингу, а сумою непогашеної вартості Предмету лізингу, зазначеною в Графіку для цього лізингового періоду є сума в розмірі 128556,50 грн.

Відповідно до п.6.1 Загальних умов лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів, в тому числі у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого НБУ курсу гривні до зазначеної в п. 4.9 Договору валюти по відношенню до визнкаченого в п.2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в договорі валюти.

За своєю правовою природою така зміна є індексацією розміру плати за користування майном(стаття 762 Цивільного кодексу України).

В п.2 Графіку для розрахунку лізингових платежів прийнятий курс гривні до обраної в п.4.9 Договору валюти(дорари США) - 4,649760 грн. за долар США.

На дату припинення Договору НБУ був виставлений курс - 7,767300 грн. за долар США.

Таким чином у відповідності до п.6.1.4 Загальних умов коефіцієнт складає 1,670473, а непогашена вартість Предмету лізингу для лізингового платежу, в якому мало місце дострокове припинення Договору(13 період лізингу), змінений за визначеними в Договорі та додатках до нього правилами складає 214 750,16 грн.

Отже, комісія(штрафна санкція) за дострокове розірвання Договору складає 214 750,16 грн. х 2% = 4 295,00 грн.

Приймаючи до уваги, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2010 р. по справі з ТОВ "Онул-Ніка" на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" стягнуто комісію лізингодавця без ПДВ в розмірір 2% за дострокове розірвання договору в сумі 2 571,13 грн., що постановою ВГСУ від 17.03.2011 р. залишено без змін, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача 1 723,87 грн. комісії лізингодавця за дострокове розірвання договору (2%).

В задоволенні решти позовних вимог в цій частині господарський суд відмовляє у зв"язку з безпідставністю їх пред"явлення.

Господарський суд погоджується з висновками позивача щодо розрахунку невідшкодованої частини вартості Предмету лізингу, на дату дострокового припинення Договору вона складала 656 680,50 грн. та з урахуванням індексації дорівнює 1 096 967,25 грн. Оскільки вилучений Предмет лізингу повернутий позивачеві за вартістю в розмірір 1 085 084,90 грн., різниця вартості Предмету лізингу в розмірір 11 882,35 грн. є непогашеною Лізингоодержувачем його вартості після вилучення та відповідно до п.10.3.2 Загальних умов підлягає поверненню.

За викладених обставин, господарський суд задовольняє вимоги про стягнення з ТОВ "Онул-Ніка" залишку непогашеної вартості предмету лізингу в розмірір 11 882,33 грн.

Щодо відшкодування витрат на зберігання вилученого Предмета Лізингу у розмірі 6440,00 грн. позивач посилається на п. 6.4 Договору. Однак згідно вказаного пункту договору відшкодуванню підлягають витрати, повязані з вилученням та реалізацією.

Отже, вимоги про стягнення витрат по зберіганню майна в сумі 6440,00 грн. позивачем предявлені безпідставно. За таких обставин господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищевикладене , витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

На піставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги по первісній позовній заяві задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онул-Ника", 25006, м.Кіровоград, вул.Дзержинського, 72 кв.14, код ЄДРПОУ 13761835, поточний рахунок № 260008124 в Кіровоградській обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Кіровоград, МФО 323538 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", 04073, м.Київ, просп. Московський,9 корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657, поточний рахунок 2600514928 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335 заборгованість в сумі 189 982,94 грн., з яких:

- комісії лізингодавця без ПДВ - 2% за дострокове розірвання договору в сумі 1 723,87 грн.;

- комісії лізингодавця без ПДВ - 86 581,14 грн.;

- комісії лізингодавця з ПДВ - 89 795,58 грн.;

- залишку нерогашеної вартості Предмету лізингу - 11 882,35 грн.

а також державне мито в сумі 1 896,13 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в сумі 120,36 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог по первісному позову відмовити.

В задоволенні позовних вимог по зустрічній позовній заяві відмовити повністю.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя С.Б. Колодій

дата підписання повного

тексту рішення 20.06.11р.