Рішення № 16935397, 06.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.11 Справа № 22/5009/3314/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (юрид. адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м.Запоріжжя, вул.Адмірала Нахімова, 4)

до відповідача Приватного підприємства “Промекспорт” (факт.адреса: 69005, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 58; юрид. адреса: 69114, м.Запоріжжя, вул.Воронезька, 22; адреса для листування: 69095, м.Запоріжжя, вул.Дзержинського, 114, оф.5)

про стягнення заборгованості за договором № 203147 від 01.08.2008 р. у розмірі 502,32 грн.

Суддя Ярешко О.В. Представники:

від позивача: ОСОБА_1- юрисконсульт, на підставі довіреності № 18/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.06.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємства “Промекспорт”, м. Запоріжжя про стягнення 502,32 грн., з яких 431,86 грн.- основний борг за використану теплову енергію, 3,97 грн. - пеня, 14,79 грн.- 3% річних, 51,70 грн.- втрати від індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/3314/11, судове засідання призначено на 06.07.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2011р. підтримуючи свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст. ст.11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Господарсько процесуального кодексу України, ст.3 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203147 від 01.08.2008 р.

Позивач пояснив суду, що відповідно до умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203147 від 01.08.2008 р., укладеного з відповідачем, свої зобов'язання перед відповідачем виконав, відпустив Приватному підприємству “Промекспорт” теплову енергію в гарячій воді з серпня 2009р. по грудень 2009р., з січня 2010р. по грудень 2010р., з січня 2011р. по березень 2011р. на суму 435,21 грн. Відповідач сплатив частково суму основного богу у розмірі 3,35 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача 431,86 грн.- суму основного боргу; 3,97 грн.- пені; 14,79 грн. - 3 % річних; 51,70 грн. інфляційних втрат, а всього 502,32 грн.

В судове засідання 06.07.2011р. представник відповідача не зявився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвала суду від 16.06.2011р. була направлена на адресу відповідача, вказану в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 69114, м.Запоріжжя, вул.Воронезька, буд. 22.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 06.07.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008р. Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (надалі енергопостачальна організація) та Приватне підприємство “Промекспорт” (надалі споживач) уклали договір № 203147 від 01.08.2008 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі договір).

Відповідно до ст.20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води за наявності можливості; кондиціювання по замовленню споживача; інші технологічні потреби по замовленню споживача.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. та 6.4. договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

На виконання умов договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію, в період з серпня 2009р. по грудень 2009р., з січня 2010р. по грудень 2010р., з січня 2011р. по березень 2011р. на суму 435,21 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, копії яких долучені до матеріалів справи. Відповідач сплатив частково суму основного богу у розмірі 3,35 грн., таким чином заборгованість відповідача за вказаний період складає 431,86 грн.- сума основного боргу; 3,97 грн.- пеня; 14,79 грн. - 3 % річних; 51,70 грн. інфляційні втрати, а всього 502,32 грн.

Згідно до п. 6.7. договору, сторони обумовили, що відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ);

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним-дата вручення представнику відповідача;

- при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів), відповідно до п. 6.7.1. договору.

Згідно п. 6.7.2. договору, в разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обгрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Акти приймання-передачі теплової енергії за період з серпня 2009р. по грудень 2009р., з січня 2010р. по грудень 2010р., з січня 2011р. по березень 2011р. включно були відправлені відповідачу, про що свідчать реєстри на відправку листів (копії містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті судом).

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обовязковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п. 40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобовязаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії з серпня 2009р. по грудень 2009р., з січня 2010р. по грудень 2010р., з січня 2011р. по березень 2011р. відправлені відповідачу, про що свідчать реєстри розісланих листів з повідомленням.

Відповідач усі акти прийманняпередачі теплової енергії з серпня 2009р. по грудень 2009р., з січня 2010р. по грудень 2010р., з січня 2011р. по березень 2011р. всупереч умовам договору не підписав. В зазначеному акті встановлено, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Таким чином, зазначені акти можна вважати погодженими, оскільки їх було вручено відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, а останній не видвинув жодних письмових заперечень проти отримання теплової енергії по вказаним актам.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобовязань вимога позивача про стягнення 431,86 грн. основного боргу обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8. договору, який передбачає, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону, зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що стягненню підлягає 3,97 грн. пені.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 14,79 грн. 3 % річних та 51,70 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних, втрат від інфляції грошових коштів та встановлено, що вимоги в цій частині обґрунтовані, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району до Приватного підприємства “Промекспорт” задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Промекспорт” ( 69114, м.Запоріжжя, вул.Воронезька, 22, код ЄДРПОУ 30502011) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 431 (чотириста тридцять одна) грн. 86 грн. основного боргу, 3 (три) грн. 97 коп. пені, 14 ( чотирнадцять) грн. 79 коп. 3 % річних, 51 (пятдесят одна) грн. 70 коп. витрат від інфляції грошових коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.07.2011р.