Рішення № 16935376, 06.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.11 Справа № 6/5009/3238/11

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Прокурора м. Енергодар Запорізької області в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, - Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області,

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерсталь”, м. Енергодар Запорізької області

Про внесення змін до п. 2.1 договору оренди земельної ділянки

СуддяМісюра Л.С.

За участю представників :

Від заявника:не зявився

Від позивача:ОСОБА_1 дов. № 02-20/2513 від 23.06.2011р., ОСОБА_2 дов. № 02-20/3964 від 16.11.2010р.

Від відповідача:ОСОБА_3 дов. від 27.11.2011р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора м. Енергодар Запорізької області в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, - Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерсталь”, м. Енергодар Запорізької області, про внесення змін до п. 2.1 договору оренди земельної ділянки, суд

В С Т А Н О В И В:

Заявник в інтересах позивача в позовної заяві просить змінити п. 2.1 договору оренди земельної ділянки загальною площею 1 га, розташованої у промисловій зоні в районі ВП „Запорізька АЕС” у м. Енергодар Запорізької області, укладеного між Енергодарською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерсталь”, посвідченого 18.07.2002 року приватним нотаріусом Енергодарського нотаріального округу Запорізької області і зареєстрованого у державному реєстрі за № 4628, виклавши цей пункт у такій редакції: „орендна плата вноситься орендарем до місцевого бюджету у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку на рік на р/р 33218812700015 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677056 з призначенням платежу: орендна плата за землю з юридичних осіб, код бюджетної класифікації платежів 13050500”.

До судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з не можливістю явки в судове засідання представника, але представник відповідача в судове засідання зявився, і в судовому засіданні відізвав своє клопотання, про що є відмітка на ньому.

Відповідач позов не визнав за наступними підставами : відповідно до норми ст.19 Основного закону держави Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч. 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним, та відповідати його внутрішній волі. Відповідач посилається на Закон України «Про оренду землі», який не містить імперативної норми щодо одностороннього внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Положеннями ст. 30 Закону України «Про оренду землі»чітко визначено, що зміна умов договору оренди землі, здійснюється за взаємною згодою сторін. Про це у позові зазначає навіть і прокурор. Відповідно до ст. 12, 83 Земельного кодексу України субєктами права державної власності на землю в межах їх території є міські, селищні і сільські ради. Компетенція позивача по реалізації права власності на землю визначена Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування», Земельним кодексом України та іншими законами. Відповідач на законних підставах (на підставі договору оренди) користується землею і цей факт є дійсним, підтвердженим матеріалами справи (договором оренди земельної ділянки від 18.07.2002р., реєстровий №208 з додатками до нього) та представниками сторін по справі. Грошову оцінку земель м. Енергодар до сьогоднішнього дня не введено в дію, що підтверджується довідкою відділу Держкомзему у м. Енергодар Запорізької області № 320-03-06 від 04.07.2011р. Прокурор звернувся з даним позовом до суду в інтересах Енергодарської міської ради з вимогою до відповідача про зобовязання укласти та зареєструвати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладеного з відповідачем, якою збільшити розмір орендної плати до договору. Згідно з вимогами ст. 188 ГК України сторона, яка вважає за необхідне внести зміни в договір, направляє контрагенту за договором підписаний і скріплений печаткою проект додаткової угоди за договором з викладеними у проекті змінами і пропонує проект до підписання. Рішення про надання в оренду земельної ділянки приймає Енергодарська міська рада, виходячи з приписів ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є виключною компетенцією міської ради. В матеріалах справи відсутні докази дотримання позивачем процедури внесення змін у договір, передбачених законом, міська рада в порядку ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не приймала таких рішень. З матеріалів справи вбачається, що фінансове управління. а потім міський голова зверталися з листом-попередженням про укладення додаткової угоди. Зазначені листи прокурор та позивач вважають доказом того, що відповідачеві було направлено проект додаткової угоди. Але, вказаний лист, з огляду на вимоги ст. ст. 33, 34 ГПК України, не є і не може бути належним доказом дотримання процедури внесення змін в договір, встановленої законом. По-перше: фінансове управління та міський голова, податкова інспекція та прокурор м. Енергодара не є сторонами по договору оренди земельної ділянки від 18.07.2002р. По-друге: фінансове управління та міський голова в порушення ст. 19 Конституції України вийшли за межі своїх повноважень, без відповідного рішення ради, вимагають внести зміни до договору з міською радою. В матеріалах справи відсутні докази правомірності застосування позивачем у розрахунках розміру орендної плати. З огляду на вимоги ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»для застосування такого розміру орендної плати за землю позивач зобовязаний постановити відповідне рішення, адже тільки у такий спосіб повинна діяти міська рада виборчий орган. По-третє: зі змісту даного листа не вбачається, що проект додаткової угоди договору до оренди земельної ділянки від 18.07.2002р., реєстровий №208, направлено відповідачу у встановленому законом порядку та отримано ним. Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач направляв відповідачу проект додаткової угоди до договору. Відтак, у суду відсутній висновок про порушення відповідачем прав позивача, які намагається захистити прокурор. Вчетверте: нормативна грошова оцінка земельної ділянки не введена в дію рішенням міської ради. На підставі п. 288.1. Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Виходячи зі змісту п. 288.5.1. Податкового кодексу України, при укладанні договорів оренди після вступу в дію Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку. Згідно приписів п. 289.1. Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Але така оцінка не введена в дію. Згідно Акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Інтерсталь»та Енергодарським виконавчим комітетом від 30.06.2011р. є очевидним факт відсутності заборгованості по оплаті оренди земельної ділянку. Стосовно проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18.07.2002р., реєстровий №208, завірену копію якого позивач надав до справи, і відносно якого прокурор та позивач стверджують, що саме такий проект був направлений відповідачу для підписання, слід вказати таке. Частина перша статті 7 Закону України «Про плату за землю»встановлює, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких введено в дію, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 цієї статті чи частині 2 статті 6 цього Закону. З наведеного випливає, що розмір орендної плати, яку має сплачувати відповідач за договором оренди земельної ділянки, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки, яка є обєктом договору оренди земельної ділянки від 18.07.2002р., реєстровий №208. В матеріалах справи відсутні докази проведення і встановлення збільшеного розміру нормативної грошової оцінки землі:в проекті додаткової угоди, направленому листом міського голови (не путати з міською радою) вказано, що орендар вносить орендну плату в трикратному розмірі земельного податку на рік.На підставі якого документа змінений розмір орендної плати в проекті додаткової угоди не зазначено. Яким законом керувався прокурор та позивач, розраховуючи орендну плату за землю, що є предметом оренди, не вказано. Доказів в підтвердження такого розрахунку в матеріалах справи не має. Не вказано також правових підстав щодо визначення такого розміру орендної плати за землю і в рішенні позивача від № 13 від 26.06.2002р.,яке є підставою для укладення договору договорі оренди земельної ділянки від 18.07.2002р., реєстровий №208. При цьому слід вказати, що жодна з правових норм, вказаних в преамбулі даного рішення, не регулює збільшення розміру орендної плати за земельну ділянку, як зміни до договору, у звязку з чим дане рішення не може бути підставою для внесення змін у договір і не може бути прийнято судом до уваги з огляду на норму ст. 4 ГПК України. Крім того, згідно частини 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»таке рішення ради набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Прокурором та позивачем не надано суду рішення ради про встановлення ставок земельного податку, та, як слід, відомостей щодо оприлюднення такого рішення. На підставі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (за положеннями статті Податковий кодекс України встановлює виняток тільки у строках внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). З огляду на вимоги ч.4ст.21 Закону України «Про оренду землі»в редакції, якою мотивують позовні вимоги прокурор та позивач, слід вказати, що така редакція діє тільки з 03.06.2008., а вимога про укладення змін до договору зі збільшенням розміру орендної плати, зобовязує відповідача оплачувати підвищений розмір, починаючи з 01.01.2011р. Тому такі умови додаткової угоди - є незаконними та такими, що суперечать ст.58 Конституції України, згідно приписів якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. На підставі ст. 8 Конституції України В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Крім того, для підтвердження своїх вимог позивач не надав Державний акт про право власності на землі територіальної громади м. Енергодар. У відповідності з ч. 1 ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. На підставі ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Ця норма кореспондується з положеннями ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі». Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Договір оренди землі пройшов державну реєстрацію 18.07.2002р. за № 208. За приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно положень ч. 2 цієї статті договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Таких порушень відповідач не допускав (оренду плату вносив своєчасно в розмірі. передбаченому договором), тобто відсутні правові підстави для зміни договору. Згідно ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється. Іншого порядку без згоди однієї з сторін примусової або автоматичної зміни договору оренди землі ні договір, ні жодний законодавчий акт, у тому числі Податковий кодекс, не передбачають. Прокурор не навів жодної норми, яка є підставою для зміни договору. Зміст позову невірно трактує пріоритетність положень Податкового кодексу України до положень Земельного кодексу, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про плату за землю», в той час як ці закони є спеціальними в частині регулювання земельних відносин і діяли на день укладання та реєстрації договору оренди. На підставі ч.1 ст.20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів. Дії прокурора свідчать про втручання в господарську діяльність підприємства та обмежують свободу підприємницької діяльності, порушують гарантовані державою згідно ч. 1 ст. 6 ГУ України загальні принципи господарювання, один з яких вказує на заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Прокуратура є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції та аналогічним вимогам Закону України «Про прокуратуру». Право прокуратури на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. З огляду на викладене позовні вимоги є безпідставними, не підтвердженими належними доказами у встановленому законом порядку (ст. ст. 33, 34 ГПК України) та такими, що задоволенню не підлягають. Звертає увагу зміст Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25.09.2008р. № 8163 про дію договору оренди на попередніх умовах у випадку відмови орендаря укласти додаткову угоду. Додатково про безпідставність вимог прокурора свідчать матеріали судової практики, зокрема, наданий витяг з Державного реєстру судових рішень - рішення Господарського суду Луганської області по справі № 16/232пд., яким повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора укласти додаткову угоду в частині підвищення орендної плати за землю. Просить відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

Пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що: перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Якщо зазначену відмітку про відправку оформлено відповідним чином, вона, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Вказана позиція викладена в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року.

На зворотній стороні ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.06.2011 р. має місце відмітка про відправлення чотирьох примірників цієї ухвали сторонам по справі, у т.ч. на адресу прокуратури Запорізької області, що підтверджується вихідним реєстраційним номером № 09-11а/7318 від 10.06.2011 р. із зазначенням кількості таких примірників.

Прокурор, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, в звязку з чим суд визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, без участі прокурора, відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, а договір визнається недійсним, з наступних підстав:

18.07.2002р. між орендодавцем (позивачем по справі) та орендарем (відповідачем по справі) був відписаний договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1 якого, позивач передає, а відповідач приймає в оренду земельну ділянку, що знаходиться в м. Енергодарі Запорізької області, промзона, в районі ВП „Запорізька АЕС”. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1 гектар, згідно з планом схемою земельної ділянки, що є невідємною частиною договору.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про оренду землі” (в редакції, що діяла на момент підписання договору) договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

З вищевикладеного вбачається, що договір набирає чинності, а відповідно у орендатора та орендодавця виникають права та обовязки, тільки після державної реєстрації.

Згідно статті 18 Закону України “Про оренду землі” (в редакції, що діяла на момент підписання договору) укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державної реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примирниках договору.

На спірному договорі відсутня печатка реєструючого органу та відсутній підпис уповноваженої на це особи . На екземплярі договору позивача не вказана дата державної реєстрації. В судовому засіданні були досліджені оригінали спірного договору, які знаходяться у позивача та відповідача.

Порядок реєстрації договорів визначається Порядком державної реєстрації договорів оренди землі , який затверджений постановою КМУ № 2073 від 25.12.1998р.

Оскільки договір не пройшов державну реєстрацію належним чином, він не є чинним, а тому у позивача та відповідача не виникли ні права, ні обовязки по цьому договору,, а отже у сторін і не виниклі ні права, ні обовязки по внесенню в договір змін.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про оренду землі” (в редакції, що діяла на момент підписання договору) істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); термін договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

В спірному договорі оренди земельної ділянки відсутні наступні істотні умови договору :

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки). Не зазначені індивідуальні ознаки земельної ділянки, які позволяють відрізнити її від інших земельних ділянок. Не визначений кадастровий номер земельної ділянки. В договорі не вказано конкретне місце розташування земельної ділянки ;

- орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду). В договорі не вказано, що орендна плата підлягає індексації, не визначений термін та порядок внесення орендної плати.

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві. Не зазначено, на яких саме умовах повертається земельна ділянка орендодавцю (за актом або іншим засобом та інш.).

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України “Про оренду землі” (в редакції, що діяла на момент підписання договору) Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18 цього Закону, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати договір недійсним повністю чи у певної частині повязаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Пункт 2 Розяснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999р. також передбачає, що якщо вирішуючи господарський спір встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись ч. 1 ст. 83 ГПК України, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

За таких підстав, суд визнає недійсним, підписаний між Енергодарською міською радою м. Енергодар Запорізької області та ТОВ „Інтерсталь” м. Енергодар Запорізької області, договір оренди земельної ділянки від 18.07.2002р.

Оскільки договір недійсний, його змінити не можливо.

За таких підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Суддя Л.С. Місюра

Повне рішення складено : 06.07.2011р.