Рішення № 16935306, 30.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.11 Справа № 11/5009/2436/11

Суддя Гончаренко С.А.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Концерн «Міські теплові мережі»(бул. Гвардійський, буд. 137, м.Запоріжжя, 69091) в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (вул. Адм. Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057),

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Ерко+Запоріжжя” (вул.40 років Радянської України, буд.84, м.Запоріжжя, 69057; вул.40 років Радянської України, буд.86, м.Запоріжжя, 69057; вул.40 років Радянської України, буд.88, м.Запоріжжя, 69057; вул. 40 років Радянської України, буд.92, м. Запоріжжя, 69057)

у присутності представників

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 18/27 від 04.01.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. б/н від 02.07.2010р.

про стягнення 56480,44 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Ерко+Запоріжжя»56480,44 грн., які складаються з 53168,66 грн. заборгованості за використану теплову енергію, 1025,64 грн. пені, 1104,16 грн. 3 % річних та 1181,98 грн. втрат від інфляції. Разом з цим позивач просить віднести витрати, повязання із розглядом даної справи віднести на відповідача.

06.05.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

З метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові, зокрема зазначив що виникнення заборгованості обумовлене неналежним виконанням з боку відповідача умов договору №201720 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007р. Тривала затримка оплати вартості спожитої теплової енергії слугувала підставою для нарахування сум пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях проти задоволення позову заперечує, зокрема вважає договір, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог неукладеним, оскільки він не відповідає типовому договору та в ньому сторони не дійшли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для даного виду договору.

Крім цього відповідач стверджує, що позивачем в порушення діючого законодавства при визначенні вартості спожитої теплової енергії застосовувався двуставковий тариф.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

01.01.2007р. сторони уклали договір № 201720 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого Енергопостачальна організація зобовязалася постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а останній, в свою чергу прийняти та оплати її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього.

Заперечення відповідача про те, що договір є неукладеним в силу відсутності згоди сторін по вісім істотним умовам, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладанні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому випадку узгодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договір № 201720 від 01.01.2007р. було підписано відповідачем з протоколом розбіжностей від 23.01.2007р. Остаточні розбіжності між сторонами були узгоджені протоколом узгодження розбіжностей від 05.02.2007р. Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони дотримались вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та узгодили при укладанні договору предмет, ціну та строк дії договору.

П. 4.2. договору передбачений обовязок теплопостачальної організації повідомляти споживача у письмовій формі або засобами масової інформації про зміну тарифів.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про теплопостачання»встановлення тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. Положення даної норми кореспондуються зі ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Сторонами укладались додаткові угоди про зміну тарифу. Так, з 01.08.2008р. розрахунки із споживачем за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводились відповідно до тарифів, затверджених рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2008р. № 327.

Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради про затвердження тарифів на теплопостачання в судовому порядку не скасовано та не визнано недійсним, отже нарахування позивачем вартості теплової енергії цілком правомірне. Таким чином, заперечення відповідача про безпідставність застосування двуставкового тарифу судом також не приймаються до уваги.

Згідно п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У відповідності до п. 6.4 договору споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно п. 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача).

Відповідно до п. 6.7.1 договору отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання.

Згідно п. 6.7.2 договору у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, факт надання послуг з теплопостачання за періоди листопад-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року та січень-березень 2011 року на загальну суму 55140,54 грн. підтверджується рахунками та актами прийманняпередачі теплової енергії за відповідні періоди.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобовязання в частині оплати вартості спожитої теплової енергії відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконував, в добровільному порядку частково перерахував 1971,88 грн., внаслідок чого на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість в сумі 53168,66 грн.

Позовні вимоги в цій частині заявлені позивачем обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 7.2.8 договору № 201720 від 01.01.2007р., в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого в п. 6.3 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Обмежуючи розмір пені сторони мали на увазі обмеження подвійною обліковою ставкою Національного банку України, передбачене ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. Це також підтверджується наданим позивачем до позову розрахунком пені, в якому пеня розраховувалась виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, При цьому, слід зазначити, що облікова ставка НБУ величина не постійна, змінюється в часі та встановлюється постановами Національного Банку України на відповідний період. Укладаючи договір сторони мали визначити, яке саме обмеження розміру пені слід застосовувати при нарахуванні пені, і якщо це подвійна облікова ставка Національного Банку України, то за який саме період. За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони в договорі чітко не визначили розмір пені, а відтак позовні вимоги про стягнення 1 025,64 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобовязання по розрахункам за використану теплову енергію відповідач повинен сплатити позивачу втрати від інфляції в сумі 1181,98 грн. та 3 % річних в сумі 1104,16 грн.

Розрахунок сум втрат від інфляції та 3% річних ретельно перевірені в судовому засіданні, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ерко-Запоріжжя»(вул.40 років Радянської України, буд. 84, м. Запоріжжя, 69057; вул. 40 років Радянської України, буд. 86, м. Запоріжжя, 69057; вул. 40 років Радянської України, буд. 88, м. Запоріжжя, 69057; вул. 40 років Радянської України, буд.92, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 23879294) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091) в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (вул.Адм. Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 32121458) 53168,66 грн. основного боргу, 1104,16 грн. річних, 1181,98 грн. інфляційних втрат, 554,55 грн. державного мита і 231,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 30.06.2011р. оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 04.07.2011р.