Рішення № 16934701, 11.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.11р.Справа № 31/5005/6988/2011 За позовомПублічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт», м. Дніпропетровськ

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ресурс Плюс», м. Дніпропетровськ

про стягнення 14059, 32 грн.

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1, дов. №104 від 25.05.2011р.;

Від відповідачане з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення на свою користь заборгованості у сумі 14059, 32 грн., з яких: 10000, 00 грн. основного боргу; 769, 32 грн. 3% річних; 3290, 00 грн. втрат від інфляції, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором зберігання №0108/05-6 від 01.08.2005р. щодо оплати наданих послуг по зберіганню товару.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, відзив та витребувані судом документи не надав. Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України), оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (ухвали суду надсилалися за місцезнаходженням відповідача згідно реєстраційних документів).

В судовому засіданні 05.07.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Дніпронафтопродукт», правонаступником якого згідно Статуту є Публічне акціонерне товариство «Дніпронафтопродукт»(Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ресурс Плюс»(Поклажодавець) був укладений договір зберігання № 0108/05-6 (надалі Договір), відповідно до умов якого Зберігач зобовязується за плату зберігати на своїх складах в різних регіонах України нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності (далі Товар), які передані Поклажодавцем, та повернути прийнятий на зберігання товар на першу вимогу Поклажодавця.

Послуги за договором вважаються фактично наданими з моменту підписання Акта виконаних послуг, обовязок по складенню якого покладається на Зберігача. Оплата послуг Поклажодавцем здійснюється на підставі виставлених Зберігачем рахунків. Вартість послуг по зберіганню визначається Протоколом узгодження плати за зберігання, який є невідємною частиною даного Договору (п.3.1, 3.2., 3.3. Договору).

Згідно з п.5.5. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов даного Договору, винна сторона несе відповідальність, передбачену діючим в Україні законодавством.

Умовами Договору (п.7.1., 7.2.) сторони передбачили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2006 року. У випадку якщо ні одна із сторін за десять днів до закінчення строку дії даного Договору (п.7.1.) не заявить про намір його розірвати, він вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах. В такому ж порядку строк дії даного Договору продовжується і в подальшому.

Позивачем в період серпень - листопад 2005 року було надано відповідачу послуги по зберіганню нафтопродуктів, що підтверджується актом виконаних робіт №302 від 31.08.2005р. на суму 2500,00 грн.; актом виконаних робіт №781 від 30.09.2005р. на суму 2500,00 грн.; актом виконаних робіт №925 від 31.10.2005р. на суму 2500,00 грн.; актом виконаних робіт №1121 від 30.11.2005р на суму 2500,00 грн.

Також позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату послуг за Договором: від 31.08.2005р.; від 30.09.2005р.; від 31.10.2005р.; від 30.11.2005р. на загальну суму 10000, 00 грн.

Окрім того, між сторонами підписані акти звірки розрахунків за станом на 31.12.05 р., 31.12.06 р., 31.12.07 р., 31.10.08 р., згідно яких заборгованість відповідача перед позивачем становить 10000, 00 грн.

В порядку, передбаченому ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору.

Згідно ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч.1 ст. 946 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідачем не надано доказів сплати вартості наданих позивачем послуг по зберіганню товару, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобовязання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог та стягнення 10000, 00 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога (№10/1512/01 від 15.12.2005р.) про виконання грошових зобовязань за Договором в семиденний строк від дня отримання даної вимоги, яку 15.12.2005р. отримав директор відповідача. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 769, 32 грн. 3% річних (за період з 01.11.2008 р. по 25.05.2011 р.) та 3290, 00 грн. втрат від інфляції.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти відповідача, оскільки позов задоволено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ресурс Плюс»(49042, м. Дніпропетровськ, вул. Аеропорт, буд.42; код ЄДРПОУ 33474930) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт»(49600, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, буд. 11; код ЄДРПОУ 03481879) 10000, 00 грн. боргу; 769, 32 грн. 3% річних; 3290, 00 грн. втрат від інфляції; 140, 59 грн. витрат по сплаті держмита; 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В.Єременко