Рішення № 16933364, 07.07.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р. Справа № 14/5027/537/2011

За позовом дочірньої компанії «Укртрансгаз»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 598463,32 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 24.12.2010;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 17.03.2011 № 01/365.

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія «Укртрансгаз»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, звернулася з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», правонаступником якого є відповідач, про стягнення 598463,32 грн. заборгованості та штрафних санкцій за невиконання умов укладеного сторонами договору.

Позов обґрунтовується тим, що відповідно до пункту 1.1 укладеного сторонами договору про транспортування природного газу для потреб населення від 16.12.2009 № 119Н-634 зі змінами внесеними відповідними додатковими угодами №№ 1 4 від 01.03.2010, 14.05.2010, 26.07.2010 та від 26.08.2010, позивач за період з січня по грудень 2010 року надав відповідачеві послуги з транспортування трубопровідним транспортом природного газу в кількості 45517643,00 м3 на загальну суму 935702,62 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими відбитками їхніх печаток актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу. Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих йому послуг виконав частково, сплативши позивачу тільки 478255,69 грн. У звязку з вищевикладеним, окрім суми основного боргу в розмірі 457446,93 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача також пеню в сумі 43578,11 грн., 7 % штрафу в сумі 35927,08 грн., 3 % річних в сумі14317,59 грн. та інфляційні в сумі 47193,61 грн.

Провадження у справі порушено 27.05.2011 суддею Швець М. В. Однак, у звязку з непрацездатністю судді Швеця М. В. 08.06.2011 розгляд даної справи доручено судді Байталюку В. Д.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву та клопотанні про припинення провадження у справі.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.07.2011 оголошено перерву до 07.07.2011.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що 16.12.2009 сторони уклали між собою договір про транспортування природного газу для потреб населення № 634 зі змінами внесеними відповідними додатковими угодами №№ 1 4 від 01.03.2010, 14.05.2010, 26.07.2010 та від 26.08.2010 (далі Договір), згідно умов якого позивач зобовязався надати відповідачу послуги з транспортування трубопровідним транспортом природного газу відповідача від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільчих станцій, а відповідач зобовязався оплатити вказані послуги з транспортування природного газу.

На виконання пункту 1.1 Договору позивач за період з січня по грудень 2010 року надав відповідачеві послуги з транспортування трубопровідним транспортом природного газу в кількості 45517643,00 м3 на загальну суму 935702,62 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними уповноваженими представниками сторін актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу (а. с. 36-47). А тому свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином.

Пунктом 6.2 Договору передбачений обовязок відповідача оплатити надані позивачем послуги по транспортуванню газу у звітному місяці протягом місяця, наступного за звітним, в якому здійснювалось транспортування газу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач свої зобовязання за Договором виконав неналежним чином, внаслідок чого станом на день винесення рішення заборгував позивачу 420790,88 грн., що також підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим відбитками їхніх печаток актом звірки розрахунків станом на 31.05.2011.

Пунктом 7.3 Договору сторони встановили, що у разі несплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в пункті 6.2 Договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

У звязку з цим та з урахуванням статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», частини шостої статті 232 Господарського кодексу України пеня, що розрахована позивачем по кожному акту здачі-прийомки послуг за період з 01.03.2010 по 10.05.2011 в сумі 43578,11 грн. нарахована правомірно та підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком (а. с. 18-20).

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, крім основної суми боргу та пені, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також інфляційні в сумі 47193,61 грн. та 3 % річних в сумі 14317,59 грн.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобовязання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у наступному розмірі: за порушення строків виконання зобовязання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобовязання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого вказаною нормою Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме:

ьякщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом;

ьякщо, між іншим, порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

ьякщо допущено прострочення виконання негрошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Враховуючи, що невиконане відповідачем договірне зобовязання має саме грошовий характер, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заявленого позивачем штрафу в сумі 35927,08 грн.

Слід зазначити, що така правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 06.12.2010 у справі № 42/562.

Крім того, у частині стягнення 36656,05 грн. частини основної суми заборгованості провадження у справі необхідно припинити у звязку з відсутністю предмету спору, оскільки вказана сума сплачена відповідачем після предявлення даного позову.

Посилання відповідача на Закони України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (пункт 3.7) та «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», як на підстави для відмови у задоволенні стягнення фінансових санкцій та припинення провадження у частині стягнення основної суми боргу, суд вважає безпідставними, оскільки вказані закони регулюють правовідносини на стадії виконання рішень судів.

Судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку, пропорційно сумі задоволеного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»(м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, ідентифікаційний код 03336166) на користь дочірньої компанії «Укртрансгаз»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м. Київ, Кловський Узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) заборгованість за Договором в сумі 420790,88 грн., пеню в сумі 43578,11 грн., інфляційні в сумі 47193,61 грн., 3 % річних в сумі 14317,59 грн., державне мито в розмірі 5625,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 221,83 грн.

3.В частині стягнення заборгованості за Договором в сумі 36656,05 грн. провадження у справі припинити у звязку з відсутністю предмету спору.

4.В решті позову відмовити за безпідставністю.

У судовому засіданні 07.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 08.07.2011.

Суддя В. Байталюк