Рішення № 16933185, 06.07.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2011 р.Справа № 6/5025/475/11 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

про стягнення 22425063,06 грн. боргу, з яких: 18644281,02 грн-основний борг,1417165,66 грн.-пеня,1753823,50 грн.-інфляційні,609792,88 грн.-3% річних

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя: О.Є. Танасюк

Суддя: О.І. Матущак

Суддя: С.В. Заверуха

За участю представників сторін:

Позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю № 136/10 від 23.12.2010р.

відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 1111/02 від 07.02.2011р.

Рішення приймається 06.07.11р., оскільки 16.06.2011р. оголошувалася перерва.

Суть спору: Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за природний газ, згідно укладеного між сторонами договору на постачання природного газу № 06/09-730ТЕ-34 від 23.09.2009р. на загальну суму 22 425 063,06грн., з якої 18 644 281,02грн. - основної заборгованості, 1 417 165,66грн. пені, згідно п. 7.2. даного договору, 1 753 823,50грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 609 792,88грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивує тим, що на виконання зобовязань, відповідно до укладеного між сторонами договору, позивачем протягом жовтня 2009р. вересня 2010р. було здійснено поставку природного газу на суму 63 902 846,74грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі. Проте, відповідач свої зобовязання в частині здійснення оплати за поставлений природний газ належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату у сумі 45 258 565,72грн., тому станом на момент звернення з позовом до суду у відповідача наявна заборгованість в сумі 18 644 281,02 грн.

Крім основного боргу в сумі 18 644 281,02 грн., позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 417 165,66грн., 1 753 823,50грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 609 792,88грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов від 12.04.2011р. за вих. № 2604/02 проти позову заперечував, посилаючись на те, що ціна позову, яка заявлена позивачем, не відповідає дійсності. Зазначає, що відповідно до умов договору, газ, що постачається, використовується покупцем виключно для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання і укладення між сторонами договору, що є предметом спору, є обовязковим для відповідача, оскільки позивач є монополістом на ринку постачання та реалізації природного газу населенню.

Крім того, у додаткових поясненнях за № 2668/02 від 20.04.2011 р. зазначає, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України „Про реалізацію статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №440 від 25.04.2008 р. та Постанови Кабінету Міністрів України „Питання реалізації статті 53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” № 193 від 05.03.2009 р. були затверджені Порядки перерахування у 2008-2009 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, якими врегульовано механізм погашення різниці в тарифах на теплову енергію та послуг з гарячого водопостачання у 2008-2009 роках МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” в рахунок погашення заборгованості за природній газ.

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 06/09-730-ТЕ-34 від 23.09.2009 року укладеного між сторонами про поставку природного газу для наданню послуг з опалення та гарячого водопостачання, позивач поставив відповідачу 71421,26 тис. кубічних метрів природного газу, загальною вартістю 63 902 846,74 грн., за який відповідач розрахувався на суму 45 258 565,72 грн.

Зазначає, що заборгованість по Договору № 06/09-730-ТЕ-34 від 23.09.2009 року МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” перед ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” склала 18 644 281,02 гривень, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами, розрахунком обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” за IV квартал 2009 р. та 9 місяців 2010 р. та Протоколом №1 засідання Хмельницької обласної комісії з питань погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 27.12.2010 р., що в сумі складає 1 908 4876,30 грн.

Вказана заборгованість повинна була бути погашена на підставі Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” щодо додаткових джерел фінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам” №2893-УІ від 24.12.2010 року та проекту Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку перерахування у 2010 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування”.

В зв'язку з стислими строками для фінансування коштів в кінці 2010 р., питання проведення розрахунків та надання субвенції з Державного бюджету України було перенесені на 1 півріччя 2011р. На 8 сесії VI скликання Верховної ради України був прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” (щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію) №3220-УІ від 07.04.2011 р., який був повернутий за підписом Президента України 15.04.2011 р. для набрання законної сили після офіційного опублікування 21.04.2011 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Хмельницької області Комарніцького В.В. № 194/11 від 16.05.2011р. відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 46 ГПК України, п. 3.1.6 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 2 протоколу зборів суддів Господарського суду Хмельницької області від 30.12.2010р. у зв'язку із складністю справи та за заявою судді, справу № 6/5025/475/11 призначено до розгляду в колегіальному складі суддів: Танасюк О.Є. (головуюча), Матущак О.І., Заверуха С.В.

Представник відповідача в судове засідання зявився та подав копію платіжного доручення №288 від 30.06.11р., якими підтверджується сплата відповідачем основної заборгованості в сумі 18644281,02 грн.

Представник позивача в судовому засіданні поступлення вказаних коштів на рахунки позивача підтвердив, однак наполягає на задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних на загальну суму 3780782,04 грн., а також судових витрат по справі.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:

Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №004138 від 12.02.01р. та довідкою Головного управління статистики в м. Києві серії АА №276307 від 03.06.10р.

Міське комунальне підприємство „Хмельницьктеплокомуненерго” зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа та внесене до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою. Головного управління статистики в Хмельницькій області серії АА №328262 від 26.10.09р.

23.09.09р. між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (постачальник) та МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” (покупець) було укладено договір №06/09-730 ТЕ-34 від 23.09.09р. поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до якого Постачальник зобовязувався передати Покупцю у власність природний газ за наявності його обсягів за період з жовтня 2009р. по вересень 2010р., а Покупець зобовязувався прийняти і оплатити природний газ, в обсязі, зазначеному в ст.2 цього Договору.

Відповідно до ст.6.1. даного Договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10-го числа, наступного за місяцем передачі газу.

Позивачем обовязок щодо надання природного газу за період з жовтня 2009р. по вересень 2010р. виконано та передано відповідачу природний газ на загальну суму 63902846,74 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу

Відповідачем обовязок по оплаті наданого природного газу виконано частково на суму 45258565,72 грн., тому станом на 09.03.2011р. заборгованість відповідача за поставлений природний газ склала 18644281,02 грн.

В звязку з невиконанням зобовязання за Договором, позивачем відповідно до п.7.2 та п.7.10 даного Договору нараховано неустойку протягом 6-ти місяців, що передують зверненню з претензією або позовом. Таким чином, позивачем заявлено до стягнення пеню за період 09.09.10р. 09.03.11р. (181 день) в сумі 1417165,66 грн. з урахуванням п.7.10 договору , а також заявлено до стягнення суму інфляційних нарахувань за період з листопада 2009р. по січень 2011р. в розмірі 1753823,50 грн. та 3% річних за період з 11.11.09р. по 09.03.11р. в сумі 609792,88 грн.

Як вбачається із платіжного доручення №288 від 30.06.11р. відповідачем погашено основну заборгованість в сумі 18644281,02 грн.

Таким чином, стягненню підлягають лише пеня в сумі 1417165,66 грн., інфляційні нарахування в сумі 1753823,50 грн. та 3% річних - 609792,88 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.09р. між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (постачальник) та МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” (покупець) було укладено договір №06/09-730 ТЕ-34 від 23.09.09р. поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до якого Постачальник зобовязувався передати Покупцю у власність природний газ за наявності його обсягів за період з жовтня 2009р. по вересень 2010р., а Покупець зобовязувався прийняти і оплатити природний газ, в обсязі, зазначеному в ст.2 цього Договору.

При цьому судом враховується, що позивач зобовязання за вказаним договором виконав, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2009р. по вересень 2010р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобовязання щодо оплати поставленого природного газу виконав не повністю, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 18644281,02 грн.

Однак, як вбачається із платіжного доручення №288 від 30.06.11р. заявлена до стягнення позивачем основна заборгованість відповідачем погашена в добровільному порядку. Факт отримання вказаних коштів позивачем підтверджується. Враховуючи, що заборгованість погашена вже під час вирішення спору в судовому порядку, то провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості підлягає припиненню, відповідно до вимог п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, судом враховується наступне.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України, одним із правових наслідків за порушення виконання зобовязання, встановленого договором або законом є сплата неустойки.

З огляду на вищезазначене, судом враховується, що п.7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1. Договору Покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, тому пеня за період 09.09.10р. 09.03.11р. (181 день) в сумі 1417165,66 грн. з урахуванням п.7.10 договору, сума інфляційних нарахувань за період з листопада 2009р. по січень 2011р. в розмірі 1753823,50 грн. та 3% річних за період з 11.11.09р. по 09.03.11р. в сумі 609792,88 грн. заявлені правомірно та підлягають стягненню з відповідача.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ до Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький про стягнення 22 425 063,06грн., з яких 18 644 281,02грн. основного боргу, 1 417 165,66грн. пені, 1753823,50грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 609 792,88 грн. 3% річних задоволити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго”, (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, п/р 26003301021233 в ВАТ „Ощадбанк” МФО 315784, код ЄДРПОУ 03356571) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, (м. Київ, вул. Полуденка, 1р №26008301970 в ВАТ „Ощадбанк”, м. Київ МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 1 417 165,66грн. (один мільйон чотириста сімнадцять тисяч сто шістдесят пять гривень 66 коп.) пені, 1 753 823,50грн. (один мільйон сімсот пятдесят три тисячі вісімсот двадцять три гривні 50 коп.) заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 609 792,88грн. (шістсот девять тисяч сімсот девяносто дві гривні 88 коп.) 3% річних, 25500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот гривень 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог провадження припинити.

Головуючий суддя О.Є. Танасюк

Суддя О.І. Матущак

Суддя С.В. Заверуха

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи

2,3-сторонам