Рішення № 16933088, 08.07.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2011 Справа № 5024/1026/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТА-КАСТ", м. Дніпропетровськ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новий Стиль", м. Херсон,

про стягнення 42049 грн. 55 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: в судове засідання не прибули;

від відповідача: ОСОБА_1, представник, дов. 3 б/н від 01.11.2010 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТА-КАСТ" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новий Стиль" (відповідач) про стягнення 42049 грн. 55 коп. авансу за поставку товару за рахунком №92/070673 від 28.12.2010року, посилаючись на ухилення відповідача від передачі товару на зазначену суму. Позивач зазначає, що між сторонами виникли договірні відносини, укладення договору відбулось у спрощений спосіб шляхом обміну факсограмами та прийняття до виконання замовлень, відповідач не здійснив поставку товару - міжкімнатних дверей на суму 42049грн. 55коп., яку позивач оплатив згідно з платіжним дорученням № 26 від 29.12.2010року за рахунком, надісланим відповідачем факсом.

Позивач в засідання суду не прибув з невідомих причин, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом його представника ОСОБА_2 на розписці про те, що він повідомлений про засідання суду яке відбудеться 08.07.2011року об 11год. 30хв.

Відповідач не заперечує проти тієї обставини, що між сторонами виникли договірні відносини, що сторони під час переговорів узгодили предмет договору, ціну, порядок оплати та поставки, посилаючись при цьому на проект договору від 22.12.2010р., рахунок на передоплату №92/070673 від 28.12.2010року на загальну суму 75689грн. 20коп., які позивачеві надіслані 28.12.2010 р. Також, зазначає, що факсограма рахунку позивачеві не надсилалась.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2011р. розгляд справи відкладався у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, 30.06.2011 р. в судовому засіданні оголошено перерву.

В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

28.12.2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новий Стиль" надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕТА-КАСТ" рахунок №92/070673 від 28.12.2010року на оплату авансу в сумі 42049 грн. 55 коп. за поставку товарів - міжкімнатних дверей (а.с. 10, 56, 57).

Позивач оплатив зазначений рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 26 від 29.12.2010року, банківською випискою (а.с. 13, 34).

Листом від 22.12.2010 р. за вих. №2212/2010-01Д відповідач звернувся до позивача із пропозицією розглянути проект договору поставки №65 від 22.12.2010 р., надіславши 28.12.2010 р., відповідно до опису вкладення, проект договору і рахунок на передплату №92/070673 від 28.12.2010 р. на суму 75689 грн. 20 коп. (а.с. 25-31, 49-50, 63-64).

Листом від 17.01.2011 р. за вих. №1701/2011-01 відповідач звернувся до позивача із повідомленням про готовність товару до відвантаження, необхідність перерахування всієї суми передоплати та призупинення виконання зобовязань по поставці до моменту повної оплати товару (а.с. 32, 61-62).

03.02.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити поставку на суму 42049 грн. 55 коп., відповідно до рахунку №92/070673 від 28.12.2010 р. або повернути суму передоплати. Претензія позивача, отримана відповідачем 21.02.11 р. залишена ним без реагування (а.с. 11-12).

Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новий Стиль" 42049 грн. 55 коп. передоплати за рахунком № 92/070673 від 28.12.2010 року, стали предметом розгляду у цій справі.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею509 ЦК України зобов'язання визначається як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Частиною 2 ст.693 ЦК України встановлено право покупця на повернення суми попередньої оплати при умові, що продавець не передав товар у встановлений строк.

Вимогами ст. 525-526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Приписами ст. 641-643 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Відповідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем на підставі попередньої домовленості було надіслано позивачу факсом (а.с.56-57) пропозицію - рахунок № 92/070673 від 28.12.2010 року на передоплату за поставку міжкімнатних дверей на суму 42049грн. 55коп., яка позивачем прийнята - рахунок оплачено 29.12.2010 р. (а.с. 13-34).

Відповідачем суду не надані докази на підтвердження виконання зобовязання з поставки позивачу товару - міжкімнатних дверей відповідно до рахунку №92/070673 від 28.12.2010 р. на суму 42049грн. 55 коп. або відкликання цієї пропозиції.

На підтвердження факту звернення до відповідача з повідомленням про невиконання останнім обовязку поставити оплачений товар та вимогою про повернення перерахованих коштів в термін до 10.02.2011 р. позивачем суду надана претензія від 03.02.2011 р., яка відповідачем отримана 21.02.2011 р., про що свідчить відмітка останнього на повідомленні про вручення (а.с. 12).

Лист відповідача від 22.12.2010 р. №2212/2010-01Д, договір поставки №65 від 22.12.2010 р., рахунок на суму 75689 грн. 20 коп. №92/070673 від 28.12.2010 р., надіслані позивачеві 28.12.2010 р. (а.с. 25-31, 49-50), враховуючи норми ст.ст. 638, 641-643 ЦК України, ч. 2-8 ст. 181 ГК України та нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 р. № 1149 зі змінами, є наступною пропозицією укласти договір поряд з рахунком №92/070673 від 28.12.2010 р. на суму 42049грн. 55коп., який отриманий позивачем 28.12.2010 р. факсом та оплачений 29.12.2010 р.

Суд, проаналізувавши зазначені норми матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 42049 грн. 55 коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України зі сплати державного мита та витрати зі сплати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі наведених норм матеріального права, керуючись 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новий Стиль", ідентифікаційний код - 34369867, адреса: м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 6, р/рахунок - № 26002310045401 у філії АБ "Південний", МФО - 352640, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТА-КАСТ", ідентифікаційний код - 36727281, адреса: м. Дніпропетровськ, Індустріальний р-н, просп. Миру, буд. 29, кім. 111, р/рахунок - № 26006001301982 в ПАТ "Актабанк", МФО - 307394, 42049 грн. 55коп. передоплати, 420 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 12.07.2011 р.