Рішення № 16933058, 07.07.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2011 Справа № 5024/841/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіотал-монтаж", м. Житомир,

до публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське", с. Чорнобаївське Білозерського району Херсонської області,

про стягнення 44908 грн. 74 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: в судове засідання не прибули;

від відповідача: ОСОБА_1, представник, дов. № б/н від 16.03.2011 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбіотал-монтаж" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до сільськогосподарського племінного птахівничого закритого акціонерного товариства "Чорнобаївське" про стягнення 35036грн. 00 коп. основного боргу, 2627грн. 70коп. штрафу, 1897грн. 70коп. відповідно до умов договору підряду від 22.01.2009р. № 08/09 та 3% річних, 5347грн. 34коп. інфляційних втрат.

Ухвалою від 07.07.2011року на підставі ст. 25 ГПК України судом здійснено заміну сторони сільськогосподарського племінного птахівничого закритого акціонерного товариства "Чорнобаївське" у спірному правовідношенні її правонаступником - публічним акціонерним товариством "Чорнобаївське".

Позивач в засідання суду не прибув, надіславши телеграму, в якій просить розглянути справу без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення 35036грн. 00 коп. основного боргу, не погоджуючись з періодом нарахування штрафних санкцій, та відповідно їх розміром.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Ухвалами господарського суду від 26.05.2011р., від 09.06.2011р. та від 23.06.2011р. розгляд справи відкладався в звязку із неявкою представників сторін, ненаданням ними витребуваних документів та необхідністю витребування додаткових доказів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення, розяснено порядок оскарження судового рішення, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд:

в с т а н о в и в:

22 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбіотал-монтаж" (виконавець) та сільськогосподарським племінним птахівничим закритим акціонерним товариством "Чорнобаївське" (замовник), правонаступником якого є ПАТ "Чонобаївське" (відповідач) був укладений договір №08/09, згідно з яким виконавець зобов'язується розробити проектно-кошторисну документацію (ПКД) згідно виданого завдання на проектування, по будівництву очисних споруд по технології "BIOTAL" продуктивністю 150 куб. м на добу як складову частину проекту птахофабрики в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області у співпраці з генпроектувальником, а замовник зобов'язується сплатити виконавцю вартість ПКД у терміни та в порядку, зазначені в договорі (додаток №1).

Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору сторони погодили, що роботи за даним договором проводяться в два етапи: розробка ПКД, затвердження ПКД у замовника (підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт).

Замовник видає ПКД на узгодження, експертизу та затвердження в організації (служби, підрозділи), що мають право виконувати державну експертизу (ДБН А.2.2-3-2004 п. 9.16).

Згідно з п. 2.1 договору загальна ціна договору складає 87590грн. 00коп. в тому числі ПДВ 14598грн. 33коп.

Терміни й умови виконання робіт передбачені розділом 3 договору, зокрема, виконавець приступає до розробки ПКД з дня отримання необхідних для проектування даних у тому числі вихідних даних (додаток № 2) та отримання передоплати визначеної пунктом 4.1 договору. Дата отримання вихідних даних зазначається у акті прийому-передачі вихідних даних.

Виконавець розробляє ПКД за 120 робочих днів за умови виконання замовником вимог пункту 3.1 даного договору.

У випадку, якщо замовник протягом 10 робочих днів не підписав акту прийому-передачі ПКД та не направив мотивоване відмовлення від підписання вказаного акту виконавцю, то робота вважається прийнятою.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що замовник повинен здійснити розрахунки за даним договором в наступному порядку: 60% ціни договору - передоплата, яку необхідно здійснити протягом 10 робочих днів після підписання договору, 30% ціни договору - протягом 10 днів з моменту підписання замовником акту прийому-передачі, що підтверджує виконання робіт другого етапу, 10% ціни договору - протягом 10 робочих днів після отримання позитивного висновку експертизи ПКД.

Згідно з п. 4.2, 4.3 договору розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. У випадку, якщо замовник не здійснить передоплату протягом 20 днів після підписання даного договору, то він вважається таким, що втратив юридичну силу і всі обов'язки по ньому вважаються недійсними.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що замовник зобов'язується, зокрема, в 10-денний термін від дати підписання акту прийому-передачі робіт направити розроблену виконавцем ПКД до компетентної експертної організації для проведення експертизи та отримання відповідного висновку, протягом 3-х робочих днів після отримання від компетентної експертної організації результатів експертизи повідомити про них виконавця, провести розрахунки з виконавцем відповідно до даного договору.

Відповідно до п. 6.3 договору замовник у разі невиконання чи неналежного виконання взятих зобов'язань за даним договором сплачує виконавцю штраф у розмірі 3% від ціни договору.

Термін дії договору відповідно до п. 9.1 встановлено з моменту його підписання і до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

На виконання п. 4.1 договору відповідачем було здійснено передоплату в розмірі 60% ціни договору в строк, передбачений договором, що підтверджується банківською випискою (а.с. 26).

26 червня 2009 року сторонами було складено акт здачі-приймання робочого проекту, що підтверджує виконання проектних робіт другого етапу, який підписано сторонами без зауважень та скріплений печатками (а.с. 13).

Відповідачем не проведено остаточний розрахунок з позивачем за роботи, виконані за договором підряду від 22.01.2009р. № 08/09. На момент звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 35036 грн. 00коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 08.04.2011року (а.с. 14).

Позовні вимоги про стягнення з публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" 35036грн. 00 коп. основного боргу, 2627грн. 70коп. штрафу, 1897грн. 70коп. 3% річних та 5347грн. 34коп. інфляційних втрат відповідно до умов договору підряду від 22.01.2009р. № 08/09, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Статтею 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання робочого проекту від 26 червня 2009 року, підписаними уповноваженими представниками виконавця і замовника без зауважень та скріплених печатками підприємств. Відповідачем не заперечується отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи на проект по будівництву очисних споруд по технології "BIOTAL" продуктивністю 150 куб. м, підготовлений позивачем, а отже, і виникнення зобовязання розрахуватись за договором підряду від 22.01.2009р. №08/09 в повному обсязі.

Однак, всупереч договірним зобовязанням, відповідачем не було здійснено повний розрахунок за договором підряду від 22.01.2009р. № 08/09, у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 35036грн. 00коп., яка ним визнається.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 35036грн. 00коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 2627грн. 70коп. штрафу, 1897грн. 70коп. 3% річних та 5347грн. 34коп. інфляційних втрат.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За не виконання обовязку з оплати виконаних робіт, на підставі п. 6.3 Договору відповідачеві нарахований штраф в розмірі 3% від ціни договору.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором підряду від 22.01.2009р. № 08/09, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення строків оплати виконаних робіт та задовольняє ці вимоги в сумі - 2627 грн. 70 коп.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Невиконання відповідачем зобовязання по оплаті грошових коштів в сумі 35036грн. основного боргу на момент звернення до суду підтверджено матеріалами справи, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції правомірні та обґрунтовані. Враховуючи, що позивачем не підтверджений належними доказами період виникнення зобовязання відповідача щодо оплати 10% вартості виконаних робіт за договором, повязаний з отриманням позитивного висновку експертизи, заявлені до стягнення суми 3% річних та втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню - 1423грн. 28коп. та 4756грн. 14коп. відповідно.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 35036грн. основного боргу, 2627 грн. 70 коп. штрафу, 1423 грн. 28 коп. 3 % річних, 4756грн. 14 коп. інфляційних втрат.

Судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України зі сплати державного мита та витрати зі сплати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно до суми задоволених позовних вимог відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське", ідентифікаційний код - 21307398, адреса: с.Чорнобаївське Білозерського району Херсонської області, р/рахунок - 26006301891 в ВАТ "Ощадний Державний банк УКраїни, МФО 322669", на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіотал-монтаж", ідентифікаційний код - 320760044, адреса: 66/35, вул. Героїв Пожежних, м. Житомир, р/рахунок - 26007035351102 в АКІБ УкрСиббанк м. Харків, МФО 351005, 35036грн. основного боргу, 2627 грн. 70 коп. штрафу, 1423 грн. 28 коп. 3% річних, 4756 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 438 грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита та 230 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 474 грн. 42 коп. 3% річних, 591 грн. 20 коп. інфляційних втрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 11.07.2011 р.