Рішення № 16933040, 30.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2011 Справа № 5024/1011/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Візит", м. Херсон,

до Комунального підприємства "Гопри-Добробут",м. Гола Пристань Херсонської області,

про стягнення 49 039 грн. 70 коп.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1- адвокат, довіреність від 26.05.2011р.;

відповідача - не прибув.

Приватна виробничо-комерційна фірма "Візит" звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Комунального підприємства "Гопри-Добробут" заборгованість за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 4 від 05.01.2011 року в сумі 49 039 грн. 70 коп., з якої 35044 грн. 35 коп. сума основного боргу, 13670 грн. 63 коп. сума завданих збитків, а також 324 грн. 72 коп. збитків з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.06.2011р. порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.06.2011 р. розгляд справи було відкладено на 30.06.2011р. о 14 год. 30 хв., з підстав передбачених ст. 77 ГПК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судові засідання 21.06.2011 р. та 30.06.2011 р. не з'являвся, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд не повідомляв, не зважаючи на ті обставини, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

05.01.2011 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 4 (надалі за текстом - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити нафтопродукти погодженими партіями.

Відповідно до умов договору покупцю було передано у власність нафтопродукти на загальну суму 60044 грн. 35 коп.

Відповідно до п. 2.2 договору сторони погодили порядок розрахунків за товар, зокрема покупець здійснює оплату за товар шляхом попередньої оплати у повному обсязі. Підставою для перерахування коштів за товар є рахунок продавця. Перахування коштів згідно рахунку покупець зобов'язаний здійснити не пізніше двох банківських днів з дня видачі рахунку.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав повністю. Товар в погоджених договором партіях було поставлено відповідачу, що підтверджується накладними № 80 від 31.03.2011 р., № 103 від 13.04.2011 р., № 111 від 22.04.2011 р. Відповідач в свою чергу зобов'язання за договором виконав частково та здійснив оплату за товар в розмірі 25000 грн. 00 коп.

Актом звірки розрахунків від 22.04.2011 р. відповідач підтвердив, що має борг перед позивачем у розмірі 35044 грн. 35 коп.

Станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 35044 грн. 35 коп.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основної суми основного боргу у розмірі 35044 грн. 35 коп. є документально обґрунтованими, тому задовольняються судом.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку позивача, відповідає таким даним, тому позовні вимоги щодо стягнення 324грн.72коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.1. Договору сторони передбачили сплату відповідачем збитків, а фактично пені, у розмірі одного відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір збитків, а фактично пені, становить 13670грн.63коп. Разом з тим, за розрахунком господарського суду, що доданий до справи, та з урахуванням вимог вищезазначеного законодавства, розмір пені становить 580 грн. 53 коп. Тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі, визначеному за розрахунком суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Гопри-Добробут" (75600, Херсонська область, м.Гола Пристань, вул. Лермонтова, 41, код ЄДРПОУ 36904378, п/р 26002060712823 в ХФ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 352479) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Візит" (73000, м.Херсон, вул. Червоностудентська, буд. 32-В, кв.78, код ЄДРПОУ 30329820, п/р 26007310062401 в філії АБ "Південний" в м.Херсоні, МФО 352640) 35044грн.35коп. основного боргу, 324грн.72коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 580грн.53коп. пені, 359грн.50коп. витрат по сплаті державного мита, 173грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "07" липня 2011р.