Рішення № 16932924, 05.07.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2011 Справа № 5024/871/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Фірма "Херсоноблагробуд", м. Нова Каховка Херсонської області,

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області,

про стягнення неустойки в сумі 35199 грн. 08 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, представник, дов. № б/н від 01.09.2009 р., ОСОБА_3, представник, дов. № б/н від 01.09.2009 р.;

від відповідача: в судове засідання не прибули.

Відкрите акціонерне товариство “Фірма Херсоноблагробуд” (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 35199 грн. 08 коп. неустойки, посилаючись на невиконання відповідачем обовязку щодо повернення орендованого майна, яке він зобовязаний був повернути позивачу на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2008року по справі №13/497-08 у звязку з припиненням дії договору оренди від 06.12.2006року №6/12-06.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання втретє не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст.22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи та заперечення.

Ухвали суду від 16.05.2011 р., 02.06.2011 р., 16.06.2011 р., направлялись з рекомендованими повідомленнями на адресу реєстрації відповідача (а.с. 73), зазначену в матеріалах справи - АДРЕСА_1.

Ухвала про порушення провадження у справі, надіслана відповідачу за вищезазначеною адресою, повернулась до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Ухвалами господарського суду від 02.06.2011р. та від 16.06.2011р. розгляд справи відкладався в звязку із неявкою представника відповідача, ненаданням ним витребуваних судом документів та необхідністю витребування додаткових доказів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд -

в с т а н о в и в:

06 грудня 2006 року між відкритим акціонерним товариством "Фірма "Херсоноблагробуд" (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір оренди № 6/12-06, згідно з яким позивач передав в оренду відповідачу бетонний майданчик № 215 виробничо-торгівельної бази ВАТ "Фірма "Херсоноблагробуд" по вул. Промисловій 7 в м. Нова Каховка загальною площею 48кв. м для влаштування тимчасової споруди, яка в подальшому буде використовуватись для організації підприємницької діяльності відповідача.

Пунктом 4.6 договору сторони передбачили, що в разі припинення дії договору оренди відповідач звільняє орендований бетонний майданчик і передає його за актом позивачу у справному стані протягом 10 днів.

Відповідно до п. 7.3 договору орендодавець (позивач) має право розірвати договір, попередивши про це письмово орендатора (відповідача) за 20 днів.

Згідно з п. 10.1. строк дії договору узгоджено сторонами до 04.12.2007року.

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 до договору сторони продовжили строк дії договору оренди до 04.11.2010 року.

Пунктом 5 додаткової угоди № 2 до договору сторони змінили редакцію п. 4.6 Договору, а саме: після закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення орендар демонтує тимчасову споруду, звільняє бетонний майданчик та передає його орендодавцю у справному стані протягом 10 днів. Приймання-передача майданчика оформлюється актом. В разі відмови чи ухилення орендаря від демонтажу тимчасової споруди вона демонтується орендодавцем чи підлягає передачі орендодавцеві. При передачі орендодавець відшкодовує орендарю залишкову вартість споруди, визначеною за згодою сторін чи експертним оцінюванням. У випадку демонтажу споруди орендодавцем, орендар зобовязаний відшкодувати відповідні витрати, а вартість споруди орендодавцем орендарю не відшкодовується.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.2008року по справі №13/497-08, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції від 03.03.2009 р., встановлені факти, які, відповідно до ст. 35 ГПК України, не доводяться знову при вирішенні цієї справи, а саме: договір оренди № 6/12-06 від 06.12.2006 р. є розірваним з 26.05.2008року за ініціативою позивача у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд; з 01.02.2008 р. розмір орендної плати складав - 11,73грн. за 1 кв. м бетонного майданчика в місяць; відповідач після розірвання договору оренди обєкт оренди бетонний майданчик № 215, загальною площею 48 м2 виробничо-торгівельної бази по вулиці Промисловій, 7 у м. Нова Каховка Херсонської області не повернув та продовжує користуватись зазначеним майном.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.2008року по справі №13/497-08 зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1 (проживаючу за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1,) повернути відкритому акціонерному товариству Фірма „Херсоноблагробуд” бетонний майданчик № 215, загальною площею 48 м2 виробничо-торгівельної бази по вулиці Промисловій, 7 у м. Нова Каховка Херсонської області шляхом звільнення від будівлі магазину одягу. Також, з приватного підприємця ОСОБА_1 стягнуто на користь відкритого акціонерного товариства Фірми „Херсоноблагробуд” 1689,12 грн. орендної плати, 4361,32 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування обєктом оренди за період з 05.06.2008 р. по 02.10.2008 р. (а.с. 7-12).

На виконання рішення по справі № 13/497-08 19.03.2009року судом видано відповідні накази.

Постановою відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції від 06.04.2009 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення суду за наказом про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване майно. Під час виконавчого провадження державним виконавцем вчинено ряд дій щодо добровільного повернення боржником майданчика. Проте, боржник в добровільному порядку відмовилась виконувати рішення суду та вимоги державного виконавця, про що складено відповідні акти державного виконавця від 14.04.2009 р., 09.09.2009 р., 08.12.09 р., у звязку з чим постановами державного виконавця від 15.04.2009р. та 10.06.2009 р. на боржника накладений штраф в розмірі 170 грн. відповідно.

Постановою державного виконавця від 13.09.2010 р. виконавче провадження закінчено з посиланням на пункт 10 статті 37 Закону України „Про виконавче провадження” та направлено за територіальністю до ППВР ДВС Головного управління юстиції у Херсонській області.

Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 17.09.2010 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду від 19.03.2009 року по справі № 13/497-08 щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване майно.

Проте, боржник в добровільному порядку відмовилась виконувати рішення суду та вимоги державного виконавця, про що складено відповідні акти державного виконавця від 10.11.2010 р., 08.12.2010 р., у звязку з чим постановами державного виконавця від 11.11.2010 р. та 10.12.2010 р. на боржника накладений штраф в розмірі 170 грн. та 340грн. відповідно.

Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області прокурору м. Нова Каховка внесено подання №1519 від 04.02.2011року про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання рішення господарського суду по справі №13/497-08 (а.с. 50-71).

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовом відповідачем майно - бетонний майданчик № 215, загальною площею 48 м2 виробничо-торгівельної бази по вулиці Промисловій, 7 у м. Нова Каховка Херсонської області не повернуто.

Позовні вимоги про стягнення 35199 грн. 08 коп. неустойки за невиконання відповідачем обовязку щодо повернення орендованого майна стали предметом розгляду у цій справі.

За частиною 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зокрема, нормами глави 58 ЦК України встановлені правові положення щодо найму (оренди).

Статтею 782 ЦК України передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути орендоване майно у стані, в якому воно було одержане. А за частиною 2 зазначеної статті, якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від нього сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Рішенням господарського суду №13/497-08 та матеріалами виконавчого провадження встановлено та доведено порушення відповідачем обовязку щодо повернення орендованого майна наймодавцеві, а тому позивачем правомірно заявлена до стягнення неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Щодо розміру неустойки, заявленої позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки умовами договору оренди № 6/12-06 від 06.12.2006 р. не визначений період нарахування неустойки за час прострочення виконання зобовязання щодо повернення обєкта оренди після закінчення дії договору, то нарахування неустойки за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Правова позиція Верховного Суду України про застосування положення частини шостої статті 232 ГК щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання в межах шести місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, до спірних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором, наведена у постанові від 18.04.2011 р. у справі №30/191 за позовом комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до ТОВ "Україна житло-сервіс" про стягнення суми та, на підставі ст. 111-28 ГПК України, підлягає застосуванню.

Враховуючи, що рішенням господарського суду №13/497-08 з відповідача стягнуто нараховану позивачем неустойку за період з 5 червня по 2 жовтня 2008року в сумі 4361,32грн., заявлені позивачем вимоги про стягнення неустойки підлягають частковому задоволенню в сумі 2324 грн. 81 коп. за період з 03.10.2008 р. по 04.12.2008 р.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

На підставі наведених норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса: 74900 АДРЕСА_1, р/рахунок - не відомий, на користь відкритого акціонерного товариства "Фірма "Херсоноблагробуд", ідентифікаційний код - 01352758, адреса - 74900 м. Нова Каховка Херсонської області, пл. Сільських будівельників 1, р/р 26005223925001 у ХФ КБ "Приватбанк" МФО 352479, 2324 грн. 81 коп. неустойки, 23 грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 15 грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 32874 грн. 19 коп. неустойки.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 11.07.2011 р.