Рішення № 16932761, 01.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2011 р. Справа № 5023/3163/11

вх. № 3163/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 76-20 від 01.11.2010 р.;

відповідача- не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Солодкий вік", м. Харків

про стягнення коштів11 835,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна", м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Солодкий вік", м. Харків, 11 835,95 грн. основного боргу та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 22208 від 15.03.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару та послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 травня 2011 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 07 червня 2011 року, 18 травня 2011 року, від 20 червня 2011 року було відкладено розгляд справи на інший день.

29 червня 2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що з адреси відповідача до господарського суду Харківської області повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 29 квітня 2011 р. з відміткою :"за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 15 березня 2011 року юридична адреса відповідача - 61146, м. Харків, вул. Блюхера, 21, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

15 березня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна", м. Київ, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Солодкий вік", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 22208 (далі - договір), у відповідності до умов якого відповідач зобов"язався постачати і передавати у власність позивача, а позивач, в свою чергу, приймати та оплачувати товари згідно із замовленнями та товаросупровідною документацією.

Сторони також уклали додатки до договору № 22208 від 15.03.07 р. Згідно п. 1.3 додатку № 1, на підставі додатку № 7 позивач надає відповідачу маркетингові, інформаційні, рекламні та інші послуги. Пунктом 1.4 додатку передбачено, що позивач одержує від відповідача оплату за послуги по організації збуту товару відповідача через кожний ТЦ, до якого поставляється товар відповідачем, у відповідності до таблиці, яку вказано у додатку № 7. Вказана вартість послуг сплачується відповідачем протягом 30 днів з дати першої поставки товарів до ТЦ або з дати офіційного відкриття нового ТЦ, або з іншої дати, погодженої сторонами. Позивач має право зарахувати заборгованість відповідача по сплаті вартості послуг згідно цього пункту сум, які належать до сплати на користь відповідача за поставлені товари, як зазначено у п. 3.3 договору. У випадку якщо відповідач не має заборгованості з боку позивача, відповідач сплачує несплачену суму оплати по організації збуту через ТЦ протягом 15-ти днів з дати виставлення акту приймання наданих послуг, після чого нараховується неустойка в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки.

Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, вказує, що за час співробітництва відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 461 832,60 грн., позивач, в свою чергу, оплатив даний товар на загальну суму 156 998,08 грн., а також надав відповідачу послуги на загальну суму 316 670,47 грн.

Судом встановлено, що в підтвердження наведеного позивачем надано до суду реєстр актів на суму боргу 461 832,60 грн. та акт перевірки розрахунків, проте вказані документи не є первинними та не можуть бути належними доказами у справі. Інших документів, а саме видаткових накладних на суму 461 832,60 грн., довіреностей на отримання товарів, доказів часткових проплат у вигляді платіжних доручень або витягів банку, також актів, які підтверджують виконання позивачем послуг на суму 316 670,47 грн., позивачем до суду не надано.

Позивач також вказує на те, що позивачем були надані відповідачу маркетингові, рекламні, інформаційні, логістичні та інші послуги на суму 12 181,63 грн., в підтвердження чого надав акти приймання наданих послуг № № SGMS109/07/047370-1183684 від 30.01.08 р., SBON109/07/047368-1183683 від 30.01.08 р., SANY109/07/047373-1183685 від 30.01.08 р., 7000000439 від 30.01.08 р. та 7000001683 від 19.03.08 р.

Судом встановлено, акти приймання наданих послуг № № SGMS109/07/047370-1183684 від 30.01.08 р., SBON109/07/047368-1183683 від 30.01.08 р., SANY109/07/047373-1183685 від 30.01.08 р., 7000000439 від 30.01.08 р. на загальну суму 6 718,34 грн. підписані обома сторонами, проте акт 7000001683 від 19.03.08 р. підписаний лише з боку позивача.

Відповідно до п. 1. 7 додатку № 1 до договору, акти приймання наданих послуг складаються позивачем по факту надання послуг у повному обсязі та надсилаються відповідачу по пошті рекомендованим листом, якщо сторонами не погоджено інше. Якщо відповідач не поверне підписаний акт приймання наданих послуг чи не заявить мотивовані письмові зауваження, акт приймання наданих послуг вважається прийнятим з боку відповідача.

Проте у даному випадку позивач не надав до суду докази звернення з вказаним актом № 7000001683 від 19.03.08 р. до відповідача та докази направлення вказаного акту на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд не може прийняти вказаний акт № 7000001683 від 19.03.08 р. в підтвердження надання позивачем послуг на суму 5 463,29 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача..

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона зобов"язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов"язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 6718,34 грн. за надання послуг правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

В решті позовних вимог про стягнення з відповідача 5117,61 грн. боргу слід відмовити як безпідставно заявлених.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Солодкий вік", м. Харків (61146, м. Харків, вул. Блюхера, 21, код ЄДРПОУ 32448339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна", м. Київ (02140, м. Київ, пр. Григоренка, 43, р/р № 2600615032 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, код ЄДРПОУ 32049199) 6 718,34 грн. основного боргу, 67,18 грн. державного мита та 133,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 5117,61 грн. боргу відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 01 липня 2011 року.