Ухвала суду № 16932176, 29.06.2011, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого                                                  Чупікова В. В.

суддів: Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.           

секретар Варгоцька Н.С.

за участю представника відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра»Чернівецьке регіональне управління до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 листопада 2009 року ,-

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 листопада 2009 року позов ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Чернівецьке регіональне управління до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 кошти в сумі 41335,19 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 330061, 49 грн. на користь позов ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра»Чернівецьке регіональне управління р/р 29096800002519 в філії ВАТ КБ «Надра»Чернівецьке регіональне управління ЄДРПОУ 26311045, МФО 356505.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вищезазначеного рішення та ухвалення нового рішення по суті вимог та заперечень з підстав на порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідачки ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених в ній.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

За матеріалами справи встановлено, що 18.05.2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір за умовами якого банк надав в користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та оплатності грошові кошти в сумі 42000 дол. США строком до 17.05.2022 року зі сплатою 14,49% річних та щомісячною платою за управління кредитом протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,1 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом. Щомісячна сума           мінімального платежу складає 615,32 дол. США. Цього ж дня між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки, за умовами якого останній поручається перед банком за належне виконання ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором. Позичальник та поручитель відповідають перед банком, як солідарні боржники (а.с.12-14).

На виконання умов кредитного договору 18.05.2007 року банк видав, а відповідачка ОСОБА_1 отримала 42000 дол. США.(а.с.8). Станом на 27.08.2009 року утворилася заборгованість в сумі 41229,71 дол. США в результаті порушення позичальником взятих по договору зобов’язань, про що відповідачі були повідомлені листами-претензіями, але заборгованість так і не була погашена (а.с.20,21).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням) , то в разі прострочення виконання чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Крім цього, відповідно до ст. 549 ЦК України та п.5.1 кредитного договору у разі прострочення сплати платежів позичальник зобов’язується сплачувати банку пеню 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

На обгунтування своїх позовних вимог банк подав розрахунок заборгованості по кредиту на а.с.6. Апелянт не додав до апеляційної скарги та не подав в судове засіданні апеляційної інстанції належних та допустимих доказів про неправильність чи його помилковість.

В апеляційній скарзі не наведено обставин з посиланнями на докази, які б дали змогу суду зменшити розмір неустойки відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України.

В апеляційній скарзі також не викладено обставин з посиланням на докази про наявність при розгляді справи в суді першої інстанції підстав для визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання в порядку ст.217 ЦПК України.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 листопада 2009 року ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: