Ухвала суду № 16928738, 30.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

30.06.11

№ 3/5009/3641/11

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі”, м. Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз”, Запорізька область, м. Мелітополь

про стягнення заборгованості в сумі 79 017,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Індра Енерджі” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ВАТ “Мелітопольгаз” про стягнення заборгованості в сумі 79 017,29 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 29.06.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Згідно п. 2, 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

“...2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

3) сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;

3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Відповідно до п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

“...4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;...”

“...6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;...”

“...10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Відповідно до ч.1 ст. 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом N v9126837-11 від 19.05.2011) встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

При зверненні до суду позивачем надано опис вкладення у цінний лист від 29.06.2011р. Але цей опис вкладення безумовно свідчить про те, що відповідачу надіслано не всі додані до позовної заяви документи.

Так, в графі “найменування предметів” вказаного опису вкладення у цінний лист зазначено: “1. Позовна заява про стягнення збитків вих. № 318 від 20.06.2011 - 3 арк.; 2. Копія реєстру підприємств, які сплатили заборгованість перед ТОВ “Індра Енерджі” - 1 арк. Загальна кількість предметів 2 на 4 аркушах”.

В той же час, з тексту позовної заяви № 318 від 20.06.2011р. та позовних матеріалів вбачається, що на адресу суду в якості додатків до позовної заяви надано 34 документи на 64 аркушах.

Причому суд звертає увагу позивача на те, що застереження з приводу можливості не надсилання на адресу сторони документів, які у сторони є, в новій редакції ст. 56 ГПК України відсутнє.

Таким чином, позивачем не надіслано на адресу відповідача всі додані до неї документи, що є порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

Крім того, господарський суд звертає увагу позивача на наступне.

Згідно листу Головного управління Державного казначейства України № 04-17/108 від 11.01.2007 року “Про надання реквізитів” державне мито зараховується на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів, а саме:

- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

- банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області;

- МФО 813015;

- ЄДРПОУ 34677145;

- Рахунок № 31119095700007;

- Код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку – 095;

Позивачем до позову додане платіжне доручення № 770 від 06.06.2011р. про сплату державного мита в сумі 790,17 грн., в якому в графі призначення платежу вказано: “державне мито за подачу зустрічного позову до ВАТ “Мелітопольгаз” про стягнення збитків, справа № 32/5009/2904/11”.

Зазначене не є належним документальним доказом сплати державного мита в установленому порядку, оскільки дане платіжне доручення не є підтвердженням сплати державного мита саме за позовною заявою № 318 від 20.06.2011р.

Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України “Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах” з 21.06.2010р. проводиться по наступним реквізитам:

- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

- банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області;

- МФО 813015;

- ЄДРПОУ 34677145;

- Рахунок № 31218264700007;

- Код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку - 264.

Позивачем до позову додане платіжне доручення № 771 від 06.06.2011р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236,00 грн., в якому в графі призначення платежу вказано: “витрати на ІТЗ за подачу зустрічного позову до ВАТ “Мелітопольгаз” про стягнення збитків, справа № 32/5009/2904/11”.

Зазначене не є належним документальним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в установленому порядку, оскільки дане платіжне доручення не є підтвердженням сплати державного мита саме за позовною заявою № 318 від 20.06.2011р.

В п. 3.3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

На підставі викладеного, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, ст. 56, п. 2, 3, 3-1 ч. 1 ст. 57, п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про стягнення заборгованості в сумі 79 017,29 грн. та додані до неї матеріали на 68 аркушах повернути без розгляду (в тому числі оригінал платіжного доручення № 770 від 06.06.2011р. на суму 790,17 грн. про сплату держмита та оригінал платіжного доручення № 771 від 06.06.2011р. на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Видати довідки.

Суддя Соловйов В.М.