Постанова № 16927587, 06.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"06" липня 2011 р. Справа № 5005/1111/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:

суддів:Черкащенка М.М.

Кривди Д.С.

Студенця В.І.

за участю представників

сторін позивача –Павлов А..Г.;

відповідача –Пільх А.В.;

третьої особи –не з`явився;

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний Капітал"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від21.04.2011

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області

від22.03.2011

у справі№ 5005/1111/2011

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн"

доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний Капітал"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтінг ЛТД"

про визнання недійсним договору застави корпоративних прав В С Т А Н О В И В:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Український тютюн" (далі ТОВ "Український тютюн") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" (далі ПАТ "КБ "Земельний капітал"), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтінг ЛТД" (далі ТОВ "Укр Ант Консалтінг ЛТД") про визнання недійсним договору застави корпоративних прав № 951 –МП –4 від 27.05.2009, укладений між заставодержателем –ПАТ "КБ "Земельний капітал" та заставодавцем –ТОВ "Український тютюн".

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2011 порушено провадження у справі № 5005/1111/2011 за позовом ТОВ "Український тютюн" до ПАТ "КБ "Земельний капітал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Укр Ант Консалтінг ЛТД" про визнання недійсним договору застави корпоративних прав.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2011 позов задоволено. Суд визнав недійсним договір застави корпоративних прав № 951-МП-4 від 27.05.2009, укладений між заставодержателем –ПАТ "КБ "Земельний капітал" та заставодавцем "ТОВ "Український тютюн", відповідно до якого ТОВ "Український тютюн" передав у заставу частку у статутному капіталі, а також всі пов"язані з нею корпоративні права на участь у ТОВ "Укр Ант Консалтінг ЛТД", а саме частку у розмірі 330 000,00 грн., що становить 99,99 % від розміру статутного капіталу цього товариства, оціночною вартістю 26 000,00 грн.

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька Л.М., судді Тищик І.В, Верхогляд Т.А.) від 21.04.2011 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011 у справі № 5005/1111/2011 залишено без зміни, а апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Земельний капітал" –без задоволення.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2011, ПАТ "КБ "Земельний банк" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ПАТ "КБ "Земельний банк" посилається, зокрема, на те, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не встановили конкретних порушень ст.ст. 203, 215 ЦК України при укладені оспорюваного договору застави.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2011 касаційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 22.06.2011.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.06.2011 продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд касаційної скарги у справі №5005/1111/2011 на 06.07.2011.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм процесуального та матеріального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 27.05.2009 року між ТОВ "КБ "Земельний капітал"(заставодержатель, відповідач), правонаступником якого є ПАТ "КБ "Земельний капітал" згідно зі статутом, зареєстрованим 04.11.2009 та ТОВ "Український тютюн" (заставодавець, позивач) був укладений договір застави корпоративних прав № 95-1-МП-4 (договір), відповідно до умов якого позивач передав у заставу відповідачу частку у статутному капіталі, а також всі пов'язані з нею корпоративні права на участь у ТОВ "Укр Ант Консалтінг Лтд", а саме частку у розмірі 330 000,00 грн., що становить 99,99% від розміру статутного капіталу цього товариства, оціночною вартістю її 26 000,00 грн.

Даний договір був укладений в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Піраміда ДТМ" за кредитним договором № 951 від 26.09.2006Й укладеним останнім з відповідачем, за умовами якого позичальник (ТОВ "Піраміда ДТМ") зобов'язувався повернути кредитору (відповідачу) кредит у розмірі 7 300 000,00 грн. строк погашення 15.07.2008р.

Позивачем було передано в заставу відповідну частку у статутному капіталі, а також всі пов"язані з нею корпоративні права, як майно, а не майнові права, що не відповідає змісту корпоративних прав.

          Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний договір суперечить ст. 4 Закону України "Про заставу", ст.ст. 147, 576 ЦК України, ч.2, 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" і він підлягає визнанню недійсним в силу ч. 1 ст. 203 ЦК України, ст. 215 ЦК України.

          Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення ( ч. 1 ст. 576 ЦК України).

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави є майно, в тому числі річ, цінні папери та майнові права. Майно як предмет застави має володіти наступними ознаками: 1) воно може бути відчужене заставодавцем; 2) на нього може бути звернене стягнення.

Відчужуваність предмета застави полягає в тому, що майно, яке перебуває у власності суб"єкта, або майнові права, можуть бути відчужені за його волею, якщо тільки законом або на підставі договору не встановлено заборону відчуження.

Статтею 4 Закону України "Про заставу" також визначено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Згідно ст. 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Також ст. 53 Закону України "Про господарські товариства передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відповідно до ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Виходячи із змісту ст. ст. 100, 147 ЦК України учасник товариства має два різновиди прав: майнове (право на частку в статному капіталі) та особисте немайнове право ( право участі у товаристві).

Судами встановлено, що Статутом ТОВ "Укр Ант Консалтінг", в редакції зареєстрованій 10.03.2009, що був чинним на час укладення спірного договору, зокрема встановлено, що учасник має право відступити свою частку третій особі лише за згодою іншого учасника з дотриманням переважного права інших учасників на придбання відчужуваної частки (п. 6.1 Статуту). Доказів дотримання встановленого порядку відчуження частки сторонами не надано.

З урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач без згоди іншого учасника ТОВ "УКР Ант Консалтінг ЛТД" не мав правових підстав для відчуження належної йому частки на користь третьої особи, а тому спірний договір суперечить ч. 1 ст. 576 ЦК України, ст. 4 закону України "Про заставу", якими встановлено, що предметом застави може бути лише таке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що 1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6.Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи те, що зміст спірного договору суперечить ст.4 Закону України "Про заставу", ст. ст. 147, 576 ЦК України, ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", то колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали його недійсним відповідно ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, викладені ПАТ КБ "Земельний капітал" в касаційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необгрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний Капітал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 у справі № 5005/1111/2011 - без зміни.

Головуючий - суддя                                                            Черкащенко М.М.

Судді:                                                                                          Кривда Д.С.

                                                                                                    Студенець В.І.