Постанова № 16927422, 06.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"06" липня 2011 р. Справа № 5023/295/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.

Євсікова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області на постанову відХарківського апеляційного господарського суду

15.03.2011

у справі

господарського суду№ 5023/295/11

Харківської області

за позовомЗаступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області

доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз"

простягнення 48 270,82 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивачаповідомлений, але не з'явився;

- відповідача

- прокуратуриЗубрич Д.О.;

Гаврилова Ю.Ю.;

ВСТАНОВИВ:

13.01.2011 Заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" про стягнення збитків від інфляції у розмірі 43 011, 24 грн. та 3% річних у розмірі 6 127, 00 грн. ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог –а.с. 27-28).

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2011 у справі № 5023/295/11 (суддя Жигалкін І.П.) стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 3% річних у розмірі 6 127, 00 грн. та збитки від інфляції в розмірі 43 011, 24 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 у справі № 5023/295/11 (колегія суддів у складі: Істоміна О.А. –головуючий суддя, судді Барбашова С.В., Білецька А.М.), рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2011 у справі № 5023/114/11 змінено; резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області грошові кошти у сумі 6 127,00 грн. –3% річних та 19 286, 14 грн. збитків від інфляції. В іншій частині у задоволенні позову відмовити".

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 у справі № 5023/295/11, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що на час звернення позивача з позовом у даній справі (з позовними вимогами про стягнення інфляційних витрат та відсотків річних за період з березня 2009 року по грудень 2010 року включно) рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2006 у справі № 15/590-05, яким стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області заборгованості по векселях у розмірі 111 400,00 грн., залишилось невиконаним відповідачем, основний борг складає 111 400,00 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішеннями господарського суду Харківської області від 13.09.2006 у справі № 53/268-06, від 18.12.2006 у справі № 44/464-06, від 10.05.2007 у справі № 11/88-07, від 18.07.2007 у справі № 40/336-07, від 04.02.2008 у справі № 52/444-07, від 03.06.2008 у справі № 40/54-08, від 18.11.2008 у справі № 38/225-08, від 18.05.2009 у справі № 10/21-09 позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, та стягнуто з останнього на користь позивача інфляційні та річні загалом за період з січня 2006 року по лютий 2009 року включно.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 16.05.2006 у справі № 10/557-26/155).

Таке право гарантоване кредитору нормами ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України (Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.01.2011 у справі № 10/25).

Втрати внаслідок інфляційних процесів необхідно розцінювати як суму знецінення грошових коштів за прострочення грошового зобов'язання за певний період і вони є невід'ємною складовою суми основного боргу.

Відповідні індекси інфляції розраховуються починаючи з 1991 року щомісячно і публікуються у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі ст.ст. 19, 21, 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум.

Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ надано в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, згідно з яким розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості; для визначення сукупного індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, складаючі відповідний період, перемножити між собою.

Отже, з врахуванням викладеного, розглядаючи справу, апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, здійснивши обґрунтовану арифметичну перевірку заявлених до стягнення сум, прийшов до правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 19 286, 14грн. та 6 127, 00 грн. відповідно.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Таким чином, беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 у справі № 5023/295/11 залишити без змін.

Головуючий суддя                     Н.М. ГУБЕНКО

Судді           Т.Л. БАРИЦЬКА

          О.О. ЄВСІКОВ